Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Коноваленко А. Л., студентка
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Слатвінська Л. А.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Закон України «Про туризм» [1] визначає великий перелік пріоритетних напрямів державної політики в галузі туризму і рекреації. Забезпечувати збереження, відновлення та раціональне використання рекреаційно – туристських ресурсів України, які є чинником реалізації цих напрямів, покликані регіональні та інші програми розвитку туризму та рекреації. Для ефективнішого управління та виконання загальнодержавних і регіональних програм зі сталого розвитку та удосконалення рекреаційної сфери територія нашої держави поділяється на рекреаційні райони.
Відомо, що на сьогодні рекреація та туризм є одним з найприбутковіших видів бізнесу у світі. Цей сектор останнім часом стає дедалі важливішим у структурі національних економік, і розвивається дуже швидкими темпами, в країнах що надають розвитку рекреації та туризму пріоритетного значення, ця сфера послуг зростає набагато швидше, стаючи не тільки дедалі значимішою частиною національних економік, але й найважливішим наповнювачем державної скарбниці [2].
Сучасні тенденції розвитку туристичної політики у світі демонструють спрямування регіональних програм економічного розвитку на покращення соціально-економічного стану депресивних регіонів. Відповідні програми сприяють економічному розвитку тих територій, де немає жодних перспектив розвитку індустрії, цим забезпечується зростання доходів населення і збереження історичного та культурного середовища. Маркетинг рекреаційного потенціалу України на міжнародному ринку є недостатній через відсутність достатньої кількості представництв за кордоном.
На думку І. Р. Гавришків, регулювання рекреаційної діяльності може здійснюватися в різних формах, а саме: створення сприятливих економічних умов для розвитку, пряма участь держави та інші форми регулювання. Створення сприятливих умов для розвитку рекреаційної діяльності досягається завдяки: фіскальній політиці, яка передбачає пільгове оподаткування; митному і валютному регулюванню; підготовці кадрів; організації наукових досліджень в галузі рекреації; формуванню позитивного іміджу України на міжнародному ринку рекреаційних послуг; створенню умов для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в сферу рекреації; запровадженню орендних відносин з приводу використання природно-рекреаційних ресурсів.
Поряд із прямими методами регулювання, держава повинна використовувати методи непрямого впливу:
- заходи щодо захисту економічної конкуренції, недопущення монополізму;
- стимулювання розвитку інфраструктури рекреаційної галузі з метою забезпечення різноаспектного задоволення рекреаційних потреб;
- інформаційне забезпечення сфери рекреації шляхом створення представництв закордоном, розповсюдження друкованих видань, використання електронних ресурсів;
- розвиток співробітництва із зарубіжними країнами та міжнародними організаціями, участь у міжнародних програмах розвитку туризму і рекреації, розробка та укладання міжнародних двосторонніх і багатосторонніх договорів та визначення механізму їхньої реалізації;
- охорона навколишнього середовища;
- ціноутворення на рекреаційні послуги і продукти.
Вдосконалення законодавчої бази щодо врегулювання відносин власності на природні ресурси повинно враховувати такі основні питання: законодавче закріплення і юридичне виголошення форми права власності на природні ресурси; визначення економіко-правових механізмів набуття права власності на природний ресурс, способи (методи) реалізації цих прав; законодавче і юридичне визначення процедури управління природними ресурсами; юридично-правове забезпечення процедур врегулювання конфліктів між власниками, посередниками, користувачами природного ресурсу; забезпечення доступу населення до користування якісними рекреаційними послугами [3].
Рекреація може бути пріоритетною сферою перспективного розвитку усіх регіонів, Україна має необхідний для цього природо-ресурсний потенціал та здатна забезпечити для досягнення цієї мети підвищення інвестиційної активності, реалізацію стратегічного сценарію підвищення конкурентоздатності рекреації і туризму як сектору національної економіки на внутрішньому і міжнародних ринках рекреаційних послуг.
Розширення міжнародних економічних, культурних зв’язків відкриває нові шляхи для просування національного рекреаційного продукту на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації рекреаційної діяльності на конкурентному рівні.
Основними напрямами формування ефективного механізму реалізації стратегічних завдань подальшого розвитку рекреаційної сфери має бути: оптимально збалансоване державне та регіональне регулювання суспільно-економічних відносин у сфері організації та розвитку рекреації, ефективна інвестиційна політика, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу як локомотиву підприємництва та створення нових робочих місць.

 
Список використаних джерел:
1. Про туризм: Закон України № 124-VIII від 15.01.2015 р. URL: http://www.zakon5.rada.gov.ua/laws/show/324/95-
2. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного туризму URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4112 (дата звернення 10.10. 2019).
3. Рекреаційна індустрія України на міжнародному ринку послуг URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4057 (дата звернення 10.10. 2019).

Я повністю погоджуюсь із думкою,що рекреація є пріоритетна в розвитку.

Я повністю погоджуюсь із думкою,що рекреація є пріоритетна в розвитку.

Відповідь була змістовна та цікава.

Цікава теза

Ця теза була досить цікавою та змістовною. Дякую за інформацію

дуже корисна інформація