Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Каричковський В. Д., д. пед. н., доцент
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Каричковська С. П., к. пед. н., доцент
Уманський національний університет садівництва

Важливим соціально-економічним ресурсом відтворення людського капіталу, ефективного соціально-освітнього, духовно-політичного, полікультурного розвитку у Республіці Польща є економічна освіта [1].
Економічна освіта – це формування системи знань про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, готовність до високопрофесійної праці, вміння практичного використання економічних знань у реальному житті.
Успіх у глобалізованому світі вимагає від людини так званої «глобальної компетентності»: розуміння змін, гнучкий підхід до суспільних та технологічних трансформацій. Тиск глобалізації спричиняє появу нових підходів до досліджень та навчання, наприклад, міждисциплінарний підхід, гнучкість навчання, пристосованість до нових, глобальних потреб, відповідність потребам студентів, які стають дедалі більш стандартизованими: обов’язкова можливість порівняння рівня знань, отриманих в одному навчальному закладі, з рівнем знань, отриманих в іншому [2].
Проблема змісту професійної підготовки фахівців економічної галузі в Республіці Польща може розглядатися через кластерний підхід. Доцільність його застосування виникає у зв’язку з необхідністю врахування великої кількості взаємозв’язків між елементами, які об’єднані в єдине ціле [3].
Концепція професійної підготовки майбутніх менеджерів закладах вищої освіти відображає положення щодо їх професійної підготовки на основі компетентнісного підходу до використання змісту, методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу, який забезпечує всебічний розвиток майбутніх фахівців. Така підготовка є цілісною системою, провідними принципами якої виступають особистісно орієнтований та діяльнісний підходи, комплексне використання традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання [1].
У проекті ТUNING у концепції компетенцій намагаються використовувати інтегрований підхід, який дозволяє розглядати компетенції через динамічну сукупність якостей, які разом забезпечують компетентну діяльність або є складовою кінцевого продукту освітнього процесу [4]. Таким чином, компетенції трактуються як результати освітнього процесу (навчання), а наслідком їх сформованості є компетентна діяльність [5].
Впроваджуючи проект TUNING, у польській вищій освіті використовуються терміни «компетенція» і «компетенційна освіта». У польських нормативних документах як для опису рівнів освіти (дескрипторів), так і для опису обов’язкових (нормативних) результатів навчання для кожного сектору вищої освіти використовується лише термін «результати навчання» (efekty kształcenia), а термін «компетентність» пов’язується винятково із персональними та суспільними компетенціями (kompetencji personalnych i społecznych) [6].
У закладі вищої освіти формується готовність до певного виду професійної діяльності, рівень сформованості якої визначається рівнем сформованості компетенцій та їх видами. Остаточне формування й розвиток професійної компетентності фахівця відбувається тільки у процесі професійної діяльності. Мова компетенцій є найбільш адекватною для опису мети і результатів навчання. Орієнтація стандартів освіти, освітніх програм і навчальних планів на результати сприяє порівнянню і прозорості кваліфікації, що здобуває особа. Характеристики, які вводяться у сучасних освітніх програмах, мають описувати рівень або ступінь сформованості компетенції [6].
Отже, особливостями професійної підготовки фахівців аграрної галузі у Польщі є:
- тенденція професіоналізації вищої освіти;
- науково-технічний прогрес є головною причиною ускладнення структури професійної підготовки фахівців аграрної галузі, постійне оновлення навчальних планів, програм, модернізації засобів і методів навчання;
- посилення демократичних тенденцій в управлінні навчальними закладами [7].
Саме тому темпи розвитку системи вищої економічної освіти Польщі, об’єм інвестицій на всіх рівнях освіти, її доступність та підтримка дозволяють прогнозувати успішне вирішення поставлених перед польською освітою стратегічних завдань.

Cпиcок викоpиcтaних джерел:
1. Загородня А. А. Дослідження професійної підготовки фахівців економічної галузі у вищих навчальних закладах Республіки Польщі та України: концептуальні засади. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Випуск 4 (45). 2015. С. 46 – 49.
2. Kwiek Мarek Academe in transition: Transformations in the Polish academic profession. Higher education. 45. 2003. P. 455 – 476.
3. Кривых С. В. Кластерный подход в профессиональном образовании : монография: ИНОВ. СПб.. 2015. 140 с.
4. Загальноєвропейський проект TUNING. URL: http://www.let.rug.nl /TuningProject/index.htm
5. Загородня А. А. Базові поняття професійної підготовки фахівців економічної галузі в українському та польському освітньому просторі. Педагогічний процес: теорія і практика, № 5–6 (50–51). 2015. С. 115 – 119.
6. Hutmacher W. Key competencies for Europe. Report of the Symposium (Berne, Switzerland, March 27–30, 1996). Secondary Education for Europe Project, Strаsbourg, 1997. 68 p. URL: http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED407717.pdf
7. Заскалєта С. Модернізація професійної підготовки фахівців аграрної галузі в країнах ЄС. Порівняльно-педагогічні студії. 2011. № 2. – С.42–47.

Які Ваші пропозиції щодо формування й розвитку професійної компетентності фахівців в Україні, виходячи з досвіду Польщі?

Дякую за запитання!
Однією з характеристик закладу вищої освіти (ЗВО) є наявність можливостей для розвитку широкого спектру професійних компетенцій та здатності ЗВО розвивати професійну кваліфікацію на рівні затребуваним на ринку праці, що забезпечать конкурентоспроможність випускника. Орієнтуючись на такі вимоги, польські ЗВО намагаються відповідати потребам майбутніх студентів. В рамках поточної реформи професійної освіти Польщі відбувається зміцнення дій, спрямованих на посилення зв’язку освіти з ринком праці. Нові навчальні плани включають розробку програмних навичок (тобто міжособистісних та соціальних компетенцій), зокрема таких специфічних як управління змінами та стресом, а також здатність працювати в команді. Вважаю, що такий досвід заслуговує на увагу та може слугувати орієнтиром для вдосконалення вітчизняної системи вищої освіти.