Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Німітченко Я.Е., магістрант
Науковий керівник:
к.е.н., доцент кафедри обліку та оподаткування Августова О.О.
Київський національний торгівельна-економічний університет

Під час ведення господарської діяльності у підприємства виникає дебіторська заборгованість, яку необхідно обліковувати відповідно до вимог чинного законодавства. Проблема трансформації та відображення дебіторської заборгованості відповідно національних та міжнародних стандартів є актуальною на сьогодні. Адже, підприємства які працюють на ринку України, переходять до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Недоліки національних стандартів зумовлюють необхідність внесення змін до нормативно-правової бази, яка регламентує питання пов’язані з дебіторською заборгованістю, пошук нових шляхів удосконалення організації та методики розрахунків з дебіторами.
Особливості обліку дебіторськоїзаборгованості за міжнародними та національними стандартами висвітлено в працях таких вчених: Бондаренко О. С., Бутинець Ф. Ф., Губачова О. М., С.Д. Батехіна, І.А. Бланка, Єфіменко В. І., Лук’яненко Л. І. та ін.
Метою дослідження є порівняння обліку дебіторської заборгованості за національними та міжнародними стандартами.
Відповідно до П(С)БО 10, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості, пов’язана з необхідністю функціонування підприємств, встановленням ними господарських відносин з постачальниками, покупцями та іншими організаціями. Такі зв’язки забезпечують безперервне постачання виробництва, ритмічність відвантаження і реалізації продукції покупця [1].
Міжнародні стандарти не надають чіткого визначення дебіторської заборгованості на відмінну від українських П(С)БО. Дебіторська заборгованість визначається як фінансовий актив відповідно до МСБО 39. Принципи обліку дебіторської заборгованості відображенні в таких міжнародних стандартах: МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 18 «Дохід», МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти.
Порівняльний аналіз дебіторської заборгованості доцільно розпочати з класифікації відповідно до П(С)БО та МСФЗ.
Дебіторська заборгованість В Україні поділяється на такі види:
• довгострокова;
• поточна у т. ч.: за товари, роботи, послуги; за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, нарахованими доходами, внутрішніми розрахунками; інша дебіторська заборгованість[1]
За міжнародними стандартами дебіторську заборгованість поділяють на:
• непоточна (довгострокова);
• поточна, яка в свою чергу поділяється на торговельну та іншу[3]
Порівняльний аналіз ведення обліку дебіторської заборгованості згідно з П(С)БО та МСФЗ відображено в табл.1 В Україні облік дебіторської заборгованості ведеться на таких рахунках: 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 38 «Резерв сумнівних боргів». Слід зазначити, щов зарубіжній системі на відміну від національної не використовують коди рахунків, а лише назви: «Довгострокові фінансові інвестиції», «Рахунки до одержання», «Авансові платежі постачальникам та інші оборотні активи», «Резерв на сумнівну дебіторську заборгованість».
Дебіторська заборгованість є важливим показником ефективності фінансового стану підприємства. Облік дебіторської заборгованості за П(С)БО та МСФЗ має спільні та відмінні риси. Трансформація обліку дебіторської заборгованості відповідно до МСФЗ, є необхідною для інтеграції українського бізнесу в міжнародне економічне середовище. Головною відмінністю вітчизняного обліку дебіторської заборгованості від зарубіжного є те, що він чітко регламентований і визначений. В міжнародних стандартах дебіторську заборгованість класифікують за основними ознаками, в національній практиці дебіторська заборгованість висвітлюється за класифікаційними групами. Порівнюючи рахунки, на яких ведеться бухгалтерський облік, слід зазначити, що в зарубіжній практиці, на відміну від національної, не передбачається використання кодів рахунків, а лише їх назви.

Список використаних джерел:
1. П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість» затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 32 «Фінансові інструменти: подання». (МСБО 32) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_029#Text
3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» (МСБО 39) URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_015#Text