Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Місяйло О. В., студентка
Науковий керівник:
д.е.н., професор Марченко В.М.
НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»

У сучасних умовах кризових явищ та загального зменшення обсягів національного виробництва в Україні важливим є підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств, що сприятиме його розвитку. Впровадження бізнес-проєктів слугує рушійною силою для досягнення цілей підприємства. Однак, для вибору проєктів та їх впровадження необхідно врахувати деякі особливості.
Секретаріат та експерти ОЕСР та Статистичне бюро Європейських Співтовариств закріпили у положеннях «OSLO» основі напрями інновацій: продуктова; процесова; маркетингова; організаційна [1, ст. 47-52]. Бізнес-проєкт розвитку торговельних підприємств може бути пов’язаний з кожним з цих напрямів:
1) Бізнес-проєкти, пов’язані з продуктовою інновацією, полягають у впровадженні нового виду товару чи послуги або товар/послуга з новими характеристиками та властивостями. Прикладом для торгівельних підприємств може бути проєкт з розширення послуг післяпродажного обслуговування.
2) Бізнес-проєкти, пов’язані з процесовою інновацією, – це впровадження нового або значно вдосконаленого способу виробництва або доставки. Прикладом нового способу доставки є введення системи відстеження товарів зі штрихкодовим або активним RFID (ідентифікація радіочастот).
3) Бізнес-проєкти, пов’язані з маркетинговою інновацією, можуть реалізовуватися у вигляді розширення асортименту товарів з позиції деференціації цін за сегментами споживачів.
4) Бізнес-проєкти, пов’язані з організаційною інновацією, направлені на внутрішнє середовище підприємства, зокрема на працівників. Прикладом може слугувати організація курсів, тренінгів з підвищення кваліфікації персоналу, що має мультиплікативний ефект: зростання продуктивності праці – зростання прибутковості – освоєння нових бізнес-проєктів.
Для оцінки ефективності бізнес-проєктів торговельних підприємств варто виділити декілька етапів:
Перший етап – оцінка бізнесу. В межах даного кроку здійснюється фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства, оцінка ймовірності банкрутства та життєздатності підприємства за різними методиками задля точності отриманих результатів. Крім того, важливим є визначення критичних факторів успіху підприємства та розроблення плану досягнення таких факторів. Для аналізу ефективності визначаються ідентифікатори їх досягнення.
Другий етап – вибір рішення. На основі результатів першого етапу визначаються основні проблеми, здійснюється причинно-наслідковий аналіз та обираються альтернативи їх вирішення. Рішення мають ґрунтуватись на усуненні виявлених проблем та отриманні якісного результату.
Третій етап – оцінка ризиків. Кожна альтернатива розглядається як бізнес-проєкт, тому на цьому етапі аналізуються та вимірюються ризики впровадження проєктів.
Четвертий етап – оцінка витрат. Основна мета етапу – визначити обсяг інвестицій, необхідних для впровадження бізнес-проєктів. Цей етап може містити наступні елементи:
- оцінка прямих витрат (в залежності від проєкту, до таких витрат можуть бути віднесені витрати на придбання обладнання, витрати на оплату праці та соціальні відрахування, витрати на оплату послуг сторонніх організацій та інші);
- оцінка непрямих витрат (розподілені адміністративні, загальновиробничі витрати та інші);
- визначення величини витрат на підтримку проєкту протягом його життєвого циклу;
- прогнозування інших можливих витрат, які пов’язані з простоями, неплановими зупинками та інше.
- розрахунок загальної величини витрат як суми всіх елементів, визначених на попередніх етапах.
П’ятий етап – оцінка вигод від провадження проєктів. Визначаються різні види ефектів від проєкту: економічний, фінансовий, ресурсний, соціальний, екологічний, науково-технічний. Основним завданням є прогнозування повноти вирішення проблем, визначених на початкових етапах, та можливість підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання.
Шостий етап – аналіз ефективності. На даному етапі передбачається розрахунок показників ефективності, серед яких зазвичай використовують наступні:
- чиста приведена вартість (NVP);
- внутрішня норма доходу (IRR);
- внутрішня модифікована норма доходності (MIRR);
- облікова ставка доходу (ARR);
- термін окупності проекту (PP);
- дисконтований період окупності (DPP);
- індекс дохідності (PI) [2].
Отже, запровадження бізнес-ідей у вигляді проєктів є складним та багатоаспектним процесом. Врахування описаних особливостей, що важливо на етапі плануванні та організації бізнес-проєктів, сприятиме зростанню ефективності та конкурентоспроможності діяльності суб’єктів господарювання.

Список використаних джерел:
1. Oslo Manual: Guidelines For Collecting And Interpreting Innovation Data, 3rd Edition. – Paris, OECD, Eurostat, 2005. –162 p.
2. Поливана Л. А. Методичні підходи до оцінки ефективності проекту впровадження інформаційних технологій на підприємствах торгівлі / Л. А. Поливана // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. – 2014. – Вип. 149. – С. 247-259. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2014_149_38

Не до кінця зрозуміло, чим же відрізняються бізнес-проєкти торговельних підприємств, порівняно з іншими.