Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Слатвінський М. А.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Економічна безпека держави залежить від впливу значної кількості чинників, серед яких вагоме місце займають соціальні. Зокрема значна диференціація доходів населення, високий рівень безробіття, затримки з виплати заробітної плати та соціальних виплат можуть сприяти виникненню соціальних конфліктів, послабленню довіри до держави та, як наслідок, зменшенню рівня національної економічної безпеки держави.
Виходячи з цього, для забезпечення позитивного стану соціальних чинників та їх відповідного впливу на рівень економічної безпеки необхідно «надати економічну оцінку зв’язку між економічними й соціальними аспектами на основі зіставлення витрат і результатів, а також з урахуванням встановлених соціальних обмежень» [3, с. 117].
Цей зв’язок взаємооберненим, адже соціальні процеси не тільки впливають на економіку, але й залежать від неї. Крім того, зворотний вплив економіки на соціум може бути вельми суперечливим, оскільки може включати не тільки підвищення рівня й якості життя, а й призводити до розвитку так званих «хвороб цивілізації» (через забруднення навколишнього середовища, зростання стресових навантажень у зв’язку з швидкими змінами способу життя й характеру трудової діяльності) [1, с. 104]. Для оцінки впливу соціальних чинників на економіку, таким чином, необхідно враховувати двосторонній між ними зв’язок.
До соціальних чинників, які впливають на економічну безпеку України, у першу чергу, можна віднести:
1) відносно низький рівень життя й невисокі прагнення до задоволення власних потреб великих груп населення;
2) низький протестний потенціал і нерозвиненість структур громадянського суспільства;
3) домінування у масових уявленнях про соціальну справедливість під час розподілу суспільного багатства трудової орієнтації над ринковою;
4) невисокий рівень правової свідомості й поведінки;
5) низьку цінність самостійності й незалежності в актуальному життєвому просторі, та ін. [4, с. 14].
Для оцінки впливу соціальних чинників на економічну безпеку та виявлення взаємовпливу важливим є встановлення не тільки переліку індикаторів, а й їх порогових значень – величин, «недотримання яких перешкоджає нормальному розвитку різних елементів відтворення, призводить до появи негативних, руйнівних тенденцій в галузі економічної безпеки» [2, c. 182].
Застосування порогових значень дозволяє надавати не тільки кількісну, але й якісну оцінку безпековому середовищу. Якщо значення індикатора наближається до порогового, то це вже свідчить про зростання загроз безпеці, а його перевищення – про входження в зону соціальних конфліктів, що підриває основи економічної безпеки.
Соціальні чинники економічної безпеки відображаються, насамперед, у механізмі вибору пріоритетних цілей соціально-економічної політики держави і, зокрема, у механізмі забезпечення економічної безпеки.
Виходячи з вище вказаного, основними складовими елементами механізму забезпечення економічної безпеки є (рис. 1):
- встановлення індикаторів та їх порогових значень, що здатні відображати вплив соціальної сфери на економічну безпеку держави;
- постійний моніторинг динаміки соціоекономічних показників економічної безпеки;
- прогнозування змін сукупності соціальних чинників економічної безпеки в їх комплексі;
- розробка механізму подолання соціальних дисбалансів з виходом на прийнятний рівень економічної безпеки;
- розробка та реалізація соціально значущих проектів економічного розвитку.
Отже, соціальні чинники є невід’ємними елементами системи економічної безпеки, збалансування яких відбувається внаслідок трансформації їх якісних характеристик в межах впровадження механізму забезпечення економічної безпеки.
Список використаних джерел:
1. Братасюк В. М. Правова реальність як форма прояву інтелектуальної традиції епохи (на матеріалах романо-германської правової сім’ї): дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2005. 190 с.
2. Ляшенко О. М. Дефініції соціально-економічної безпеки підприємства. Економіка. Менеджмент. Підприємство. Луганськ: В-во СНУ ім.Даля. 2007. № 17 (2) С. 179-187.
3. Сиренко В. Ф. Государство: демократическое, правовое, социальное (Очерки. Дискусионные вопросы). Киев: Институт государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, 2013. 340 с.
4. Яковюк І. В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2000. 19 с.