Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Дяченко О.І., студентка,
Кирилюк І. М., к. е. н., доцент
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Ресторанне господарство – один з видів бізнесу, який є популярним та затребуваним у споживачів і водночас характеризується постійними змінами, орієнтованими на задоволення їхніх потреб. Аналіз динаміки діяльності закладів ресторанного господарства за останні роки свідчить про те, що нині найшвидшими темпами розвиваються заклади швидкого харчування – темп зростання 326,8%, також тенденцію до зростання мають ресторани – 134,6%, кафе – 121,2%, бари – 104,9% [4].
Слід зазначити, що індустрія гостинності надзвичайно чутлива до впливу соціальних, фінансових, економічних, політичних та виробничо-технологічних чинників. Ресторанне господарство є специфічною галуззю економіки, яка дуже чутливо реагує на зміну макроекономічних показників. Із зростанням добробуту суспільства та доходів населення більша кількість споживачів користується послугами закладів харчування, вивільняючи час, необхідний для приготування їжі, для роботи і відпочинку. Натомість, під час економічних криз послуги харчування виявляються в числі перших, від яких відмовляються, заощаджуючи на більш дешевих видах харчування і проведення дозвілля [1].
Вітчизняні заклади ресторанного господарства опинилися в кризовій ситуації в 2019 р. в зв’язку з карантинними обмеженнями, встановленими внаслідок поширення пандемії COVID-19. За даними аналітичного центру «Ресторани України», протягом 2020 р. кількість ресторанів та кафе в Україні зменшилась майже на 4 тис. закладів, відповідно об’єм ресторанного ринку скоротився у 2020 р. майже на 30% і склав 14,1 млрд грн.
Ресторатори змушені були швидко реагувати і адаптуватися до змін умов ведення бізнесу. Ринок гостинності є досить фрагментованим і тому окремим закладам важче функціонувати на ринку на відміну від великих холдингових компаній та мережевих операторів. Для збереження свого іміджу, утримання постійних клієнтів та загалом присутності у сфері ресторанного бізнесу значна частина підприємств ресторанного господарства запровадили послуги із адресної доставки їжі. Зростаючий попит сприяв розвитку бізнесу, пов’язаного саме з доставкою їжі.
Кризові умови, впровадження обмежувальних карантинних заходів для запобігання поширенню захворюваності й соціальне дистанціювання в період пандемії COVID-19 сприяли широкому використанню інформаційно-технологічних комунікацій у індустрії гостинності [3]. Використання інноваційних технологій сприяє залученню більшої кількості клієнтів, збільшенню обсягів продажів, завоюванню довіри гостя, формуванню позитивного іміджу підприємства. Активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій надало можливості для розвитку підприємств ресторанного бізнесу шляхом впровадження альтернативних інноваційних рішень, сприяло створенню креативних напрямів функціонування підприємств ресторанного бізнесу та їх наближенню до споживачів.
Використання технологічних інновацій: планшетів, які замінили меню і дають змогу економити час при обслуговуванні клієнтів, QR-кодів, які дозволяють ознайомитись з інформацією про заклад харчування, меню, програми лояльності сприяє залученню клієнтів [2]. Привабливими для споживачів є ресторани, що застосовують новітні технології в кулінарії, орієнтуються на здорове харчування та використовують нові види сировини.
Після послаблення карантинних обмежень ресторанний бізнес почав поступово відновлюватися, проте повномасштабне вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 р. знову негативно вплинуло на розвиток підприємств ресторанного господарства. Проте ресторанний бізнес швидко відреагував на ситуацію і переорієнтувався на виготовлення простої та найпопулярнішої їжі. Багато закладів харчування переобладналися під військово-польові кухні і готували для військових, територіальної оборони, лікарень, організацій соціального захисту, дітей, людей, які перебувають у бомбосховищах, та тих, хто мав необхідність у їжі. Багато закладів ресторанного господарства переорієнтували свою роботу частково нівелюючи прийняті стандарти високої кухні та вимоги до обслуговування. Наразі такі заклади готують їжу з простих, доступних продуктів, які не вимагають тривалої обробки.
На безпечних територіях діяльність закладів харчування поступово відновилась. З метою забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємств готельно-ресторанного бізнесу в державі запроваджуються програми та проєкти підтримки цієї сфери економічної діяльності за сприянням міжнародних організацій.
Отже, ресторанний бізнес впродовж останніх років змушений функціонувати в несприятливих умовах. Нестабільність економічної та політичної ситуації в Україні, карантинні обмеження, військові дії негативно відображаються на результатах роботи підприємств ресторанного господарства. Тому подальший розвиток ресторанного бізнесу залежатиме від законодавчого регулювання й стабільності економічної та політичної ситуації в країні.

Список використаних джерел:
1.Алєшугіна Н. О., Зеленська О. О. Тенденції та перспективи розвитку ринку ресторанних послуг у Чернігові. Науковий вісник ЧДІЕУ. Серія: Економіка. 2012. №1(13). С.92–98.
2. Кирилюк І. М. Роль інновацій у розвитку готельно-ресторанного бізнесу. Збірник тез доповідей І Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Стратегічні перспективи готельно-ресторанного бізнесу в Україні: досвід, проблеми та інновації» (14-15 лютого 2019 року). Житомир, 2019. С. 17–19.
3. Kyryliuk I., Shapoval V., Povorozniuk I., Herasymenko T., Lytvyn O. Tourism during pandemic of Covid-19: analysis of the situation and ways out of the crisis. Proceedings of the 36th International Business Information Management Association (IBIMA), 4–5 November 2020, Granada, Spain. P. 8888–8897. URL: https://ibima.org/accepted-paper/touris ... the-crisis (дата звернення: 10.10.2022).
4.Статистичний щорічник України. Державний комітет статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. (дата звернення: 8.10.2022).