Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Дяченко С.В., ст. викладач
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

У сучасних умовах господарювання інвестиції, які оцінюються інвесторами як нефінансові дані стосовно кліматичного впливу, соціального впливу, а також складової менеджменту і популярні під назвами «ESG-інвестування», «відповідальне інвестування» або ж «стале інвестування», являють собою зростаючу частку в об’ємі інвестицій на ринку капіталовкладень. ESG-інвестування виступає як динамічна тематика для досліджень, тому однією з проблем наразі є складність комплексного моніторингу всіх актуальних наукових публікацій.
Досить складно достовірно провести оцінку ступеня дотримання ESG-стратегій в інституційних активах, але, за окремими оцінками, такі активи можна оцінити у десятки трильйонів доларів. Цікавим є те, що ESG-інвестування в країнах ЄС є більш розповсюдженим, а в США воно почало ставати популярним лише протягом останніх років. Публічні компанії все частіше почали наштовхуватися на постійно зростаючий тиск з боку інвесторів, які вимагають покращувати гендерну різноманітність серед директорів, і регулярно проводять оцінку гендерної рівності у компаніях задля визначення варіантів реакції на ризики й можливості, пов’язані з ESG.
Програма запровадження ESG-принципів як на рівні конкретних підприємств, так і в галузі інвестування в цілому досі не є чітко визначеним процесом. Частково причиною цього виступає відсутність розробленої концепції ESG-інвестування. В управлінській практиці (G-компонента), де динамічне управління активами зустрічається з конкурентним тиском індексного інвестування, ESG-стратегії виявилися знаковими для старту нових фондів і нарощування грошових потоків [1, с. 111-112].
З метою підвищення та утримання власної конкурентоспроможності не лише на ринку товарів і послуг, але й ресурсних, і в першу чергу – ринку капіталу, підприємства виробничого сектору в процесі оцінки і підбору інноваційних проектів мають обов’язково враховувати зміни в пріоритетах акціонерів компанії, потенційних інвесторів та інших стейкхолдерів. Зміна таких пріоритетів у першу чергу пов'язана із необхідністю забезпечення підприємством не лише фінансово-економічних показників, а й відповідність соціальним, екологічним стандартам, зменшенням негативних факторів впливу на населення.
Врахування цих інтересів повинно забезпечити не тільки зростання фінансово-економічних показників підприємства, а і підвищити його «суспільну вартість», тобто його роль для населення, яке знаходиться в сфері впливу такого підприємства. Отже, в межах перетину інтересів суспільства і конкретних підприємств можна визначити формування спільної для них вартості (цінності), що лежить в основі забезпеченні конкурентоспроможності підприємств та забезпечення ними соціальних, екологічних, етичних, економічних потреб суспільства. Тому що, ЕSG- інвестуванням варто розуміти інвестування, спрямоване на мінімізацію ЕSG- ризиків, зниження забруднення навколишнього середовища до рівнів, що не шкодять здоров’ю людини і природним екосистемам, а також посилення соціальної відповідальності та поліпшення корпоративного управління.
Базисом управління процесом формування такої спільної вартості в сучасній економічній та інвестиційній теорії являється концепція «values-based investing» – інвестування, що засновано на вартісному підході, в основі якої лежить застосування ESG критерію (E – «environmental», S – «social», G – «governance»), таким чином врахування завдань екологічного, соціального розвитку та корпоративного управління у процесі прийняття інвестиційних рішень на ряду із аналізом фінансових показників та отриманням максимально бажаного рівня дохідності інвестицій. Поширення підходу до поєднання під час інноваційної діяльності підприємств корпоративних і суспільних цінностей передбачає також здійснення соціально-відповідальних інновацій важливість яких визначена сучасними вимогами суспільства і визнана в усьому цивілізованому світі [2, с. 48].
В Україні ж виникло багато надважливих проблем серед яких не останнє місце належить питанням першочерговості, як то захисту економічних, соціальних та екологічних інтересів, а також подальших кроків пов’язаних з війною яку розпочала Росія. Величезні матеріальні збитки та людське горе, наслідки економічної та екологічної кризи призведе до подальших серйозних наслідків не тільки в Україні, а і в Європі.
Війна Росії проти України та діяльність російського бізнесу, особливо тих, що контролюються режимом та належать йому, є одним, найважливішим, тестом для самої ідеї ESG на сьогоднішній день.
Якщо поглянути на ESG з теперішніх українських реалій та перенести на український бізнес та підприємців, то хтось міг би сказати, що в даний час їм зовсім не до ESG. Але це було б помилковим твердженням. Сам факт того, що український бізнес та підприємці продовжують працювати, диверсифікувалися в межах України чи закордоном, продовжують виконувати свої зобов’язання перед контрагентами, працівниками та державою, є показовим прикладом практичного втілення та слідування принципам ESG українським бізнесом З іншого боку, продовження чи започаткування нових відносин із українським бізнесом має стати одним із видів ділової діяльності, яка дозволяє міжнародним компаніям стверджувати, що вони слідують та виконують принципи ESG. Адже дохід, який генерується українськими товаровиробниками, використовується на підтримку не лише працівників воюючої країни та відбудову, але й на фінансування боротьби зі «злом». [3].
Якщо брати до уваги глобальність міжнародних ринків, то для іноземного бізнесу, не повинно виникати проблеми, що послуга або товар з України є дорожчим, ніж така ж послуга або товар з іншої країни. Світова конкуренція поряд із російською агресією є ще одним фактором впливу на український бізнес, але, на відміну від війни, конкуренцію можна прорахувати і спробувати керувати.
Запровадження та рух в напрямку принципів ESG має витратний характер, і як правило, окупність таких витрат може відбутися тривалий час. Незважаючи на це, у світовому бізнес-товаристві дійшли згоди, що такі витрати необхідні. Здійснення трансакцій із українськими підприємствами, щодо купівля їхніх товарів та послуг, також повинні стати глобальним консенсусом. І саме тому країни ЄС, США, Канада, Австралія скасовують мита на імпорт українських товарів. І цим самим стимулюють власний бізнес купувати продукцію Українських товаровиробників.
Екологічні, соціальні та управлінські показники (ESG) є трьома центральними темами для вимірювання стійкості та позитивного впливу інвестицій.
Наразі ЕSG-інвестування розглядається як «зелене» (Green Investment, GI), «стале» (Sustainable Investment, SI), «соціально-відповідальне» (Social Responsible Investment, SRI), «екологічне» (Еnvironmental Іnvestment, ЕІ) чи «кліматичне» інвестування (Сlimate Іnvestment). Варто визнати, що деякі з перелічених дефініцій є досить загальними, а деякі – надто вузькими. Натомість всі вони в певній мірі поєднують спільні риси, хоч і не позбавлені суперечностей [4, с. 84].
Збільшення інвестицій в екологічні, соціальні та управлінські сфери докорінно та принципово змінило думку інвесторів про ринки капіталу.

Список використаних джерел:
Іноземцева Є. О. Ґендерна компонента у ESG-інвестуванні: шлях до справедливішого корпоративного середовища. Стратегія економічного розвитку України. 2021. Вип. 49. С. 111-124.
Захаркін О. О. Теоретичні основи адаптації ESG-критерію в інноваційно-інвестиційну діяльність підприємств. Інтелект XXI. 2015. № 3. С. 47-55.
Міжнародні компанії багато говорять про ESG. Чому працювати з українським бізнесом під час війни – це і є принципи ESG. Спеціальний воєнний випуск Forbes : 2022 веб-сай. URL: https://forbes.ua/company/mizhnarodni-k ... homu-praня tsyuvati-z-ukrainskim-biznesom-pid-chas-viyni-tse-i-e-printsipi-esg-15072022-7208 (дата звернення: 09.10. 2022).
Маркевич К. «Зелені» інвестиції у сталому розвитку: світовий досвід та український контекст. Аркевич К. – Центр Разумкова, 2019. – 316 с.

Сталий розвиток в інвестуванні - це новий тренд розвитку в останні десятиліття. Важливо, що принципи сталого розвитку застосовуються і в інвестуванні.