Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Бевза О. В., здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Бержанір І. А.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини


У сучасних умовах сталого розвитку змінюються вимоги користувачів фінансової звітності до обліково-звітної інформації, що зумовлює необхідність внесення змін у міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також генерації нових невирішених питань у національній системі бухгалтерського обліку. Зокрема, це стосується погіршення зіставності фінансової звітності; невідповідності рівнів розкриття інформації про ризики та загрози, які виникають у діяльності підприємств; неспроможності забезпечити фінансову звітність якісною цифровізацією тощо. Зазначені проблеми зумовлюють необхідність пошуку новітніх концепцій розвитку бухгалтерського обліку, які допоможуть врахувати нові інформаційні потреби користувачів, а також підвищити якість обліково-звітної інформації.
Оскільки концепції бухгалтерського обліку формуються під впливом основних положень, прийнятих практикою бухгалтерського обліку, що регламентується нормативними актами, суттєву роль у їх розвитку та удосконаленні мають відповідні стандарти обліку. У інституціональній теорії розвитку бухгалтерського обліку такі стандарти поряд із концепціями, програмами, урядовими розпорядженнями та стратегіями називаються формальними інститутами [1], які займають нижчу ланку інституційного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку.
В усьому світі суб’єкти господарювання використовують чотири набори стандартів бухгалтерського обліку для звітування про свої фінансові результати:
– GAAP – США;
– МСФЗ, прийняті ІASB;
– МСФЗ, прийняті ЄС;
– національні GAAP [2].
Основна відмінність між ними полягає в тому, що:
 GAAP США є наказовими та засновані на правилах;
 МСФЗ, прийняті ІASB, мають тенденцію до суб’єктивності та засновані на принципах;
 МСФЗ, прийняті ЄС, є чинні для консолідованих фінансових звітів компаній, що котируються на ринку ЄС, та засновані на МСФЗ (ІASB);
 національні стандарти спрямовані на внутрішні потреби країни та зацікавлених сторін [3, 4].
Так, на розвиток загальних облікових концепцій, які відображають систему поглядів групи країн, впливають Директиви ЄС, МСФЗ, концептуальні основи фінансової звітності, затверджені ІASС/ІASB; на розвиток конкретних облікових концепцій, які відображають систему поглядів однієї країни – внутрішні законодавчі акти з організації та ведення національного бухгалтерського обліку (концептуальні основи та GAAP США, концепції та стратегії, розвитку, Н(П)СБО, закони та інші підзаконні акти в межах країни) [3].
Кожній із теорій бухгалтерського обліку притаманний макрорівень, мікрорівень, головні користувачі, для задоволення потреб яких формується інформація; кожній концепції розвитку бухгалтерського обліку – концептуальні ідеї удосконалення бухгалтерського обліку на макро- та мікрорівні, в основі яких лежать загальні або конкретні облікові концепції, що визначають мету обліку, сферу його дії, суб’єктів і порядок регулювання бухгалтерського обліку.
Міжнародні стандарти фінансової звітності та пов’язані з ними концептуальні основи фінансової звітності, поступово імплементуючись у країни з менш розвиненою економікою, стали гарним підтвердженням поширення позитивних і нормативних теорій бухгалтерського обліку. Концептуальні основи фінансової звітності, первісно побудовані на принципах позитивізму, поступово набули нормативного (вказівного) характеру. Це уможливило в межах нормативних облікових теорій, по-перше, визначати та удосконалювати методологію бухгалтерського обліку, яка піддається регламентації регулюючими органами; по-друге, звести до мінімуму суб’єктивний підхід, притаманний іншим теоріям обліку, не допускаючи неоднозначності в нормативних актах.
Нормативну облікову теорію знають і розуміють українські бухгалтери та керівники, які звикли до чіткої регламентації, інструкцій, правил. Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України визначає методологію бухгалтерського обліку, яка застосовується всіма суб’єктами господарюваннями в межах країни. Місія ІASB та Єврокомісії також подібна до місії вітчизняного регулятора – визначати методологію обліку для складання фінансової звітності, однак основний користувач – різноманітні інститути, які діють на різних фінансових ринках.
Така різниця між користувачами полягає у ступені регулювання фінансових відносин, адже держава з плановою економікою бере на себе вирішення більшості питань, які підприємства в умовах ринкової економіки вирішують самостійно. Тому виникаї необхідність узгодження та визначення пріоритетності існуючих концепцій: європейських директив, американських GAAP та МСФЗ, ініційованих різними регуляторами ринків капіталів.
Отже, узгодження існуючих концепцій надасть можливість фінансовим аналітикам та інвесторам розуміти фінансову звітність іноземних компаній, акції яких вони бажали б придбати. Акціонери також прагнуть впевненості в тому, що звіти з різних країн є надійними та зіставними, або, принаймні, зрозумілими щодо економічної сутності.


Список використаних джерел:
1. Малюга Н. М. Бухгалтерський облік в Україні: теорія й методологія, перспективи розвитку: Монографія. Житомир: ЖДТУ, 2005. 548 с.
2. Корягін М. В., Куцик П. О. Концептуальний розвиток методології бухгалтерського обліку: монографія. Львів: ЛКА, 2015. 239 с.
3. Багрій К. Л. Трансфοрмація фінансοвοї звітнοсті в Україні за МСФЗ: перспективи та основні перешкоди. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. 2018. Вип. 3. С. 83–89. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchtei_2018_3_11
4. Гайдаржийська О. М., Задерака Н. М., Тітаренко Л. І. Відмінності в бухгалтерському обліку за МСФЗ та GAAP. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 20. С. 29–33.