Науковий керівник:
Демченко Т.А., к. е. н., доцент,
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
На сучасному етапі розвитку економіки України посилюється дестабілізація в усіх її сферах. Підприємства змушені функціонувати в жорстких умовах спричинених спочатку пандемією Covid-19, а згодом і повномасштабним вторгненням на територію України агресорів-терористів. Однією з важливих передумов розвитку підприємства є його економічна безпека. Завдяки оцінці рівня економічної безпеки підприємства можна проаналізувати ефективність діяльності організації, виявити її проблемні ділянки та попередити можливі загрози для бізнесу, що можуть виникнути у майбутньому.
Аналіз літературних джерел з даної проблематики дозволяє зробити висновки, що питання дослідження рентабельності продажів на торгових підприємствах з метою визначення рівня економічної безпеки не досліджені достатньо та не отримали належного розвитку, а окремі аспекти даної проблеми залишаються малодослідженими та потребують подальшої оцінки і розвитку з урахуванням змін, що відбуваються в економіці України.
Натомість теоретичні основи розроблення механізмів управління економічною безпекою підприємства відображені у працях вітчизняних і зарубіжних авторів, таких, як М.М. Єрмошенко, Т.С. Клебанова, Г.Б. Клейнер, Г.В. Козаченко, С.М. Ілляшенко, Є.О. Олейников, Р.А. Руденський, В.Л. Тамбовцев, Л.Г. Шемаєва та ін.
У сучасному глобальному економічному середовищі торгові підприємства стикаються з низкою викликів та можливостей. Одним із ключових аспектів їх успішності є здатність забезпечити не лише прибутковість, але й економічну безпеку. У цьому контексті, важливим стає аналіз впливу рентабельності продажу на економічну стійкість торгового підприємства. У даному дослідженні ми спробуємо розглянути цей важливий аспект та виявити можливі шляхи його оптимізації. Досягнення цієї мети виявиться корисним кроком для підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах ринкової конкуренції.
Обов’язковою вимогою при проведенні економічного аналізу господарської діяльності є системний підхід, який передбачає використання системи показників, взаємозв’язане дослідження факторів з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зав’язків. Кількісне вимірювання ступеню впливу факторів на результативний показник грає важливу роль не тільки в методиці факторного аналізу, але і в обґрунтуванні можливих управлінських рішень.
При проведенні факторного аналізу необхідно дотримуватись дослідження функціонального зв’язку коли кожному значенню факторної ознаки відповідає цілком визначене невипадкове значення результативної ознаки, можливість використання моделювання взаємозв’язків між факторами та результативним показником.
Класичним прикладом такого моделювання є двох та трьох факторна модель Дюпон, які базуються на одночасному введенні у чисельник та знаменник одного і того ж показника. Математичний результат від цього не змінюється, але це дає можливість початковий показник представити у вигляді добутку інших показників.
Найважливішим показником в діяльності торгової організації є рентабельність продажів, адже цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожної гривні проданої продукції. Тобто скільки грошей залишиться в підприємства після покриття собівартості продукції.
Єдиного коефіцієнта рентабельності не існує, адже для кожної галузі він особливий, тому показовою характеристикою цього показника буде динаміка його змін. Причиною зниження цього коефіцієнта може бути збільшення витрат на виробництво, постачання і реалізацію продукції або ж зменшення попиту на товар. Для того щоб з’ясувати причину зросту чи спаду коефіцієнта рентабельності продаж необхідно провести аналіз впливу різних показників на цей фактор.
Рентабельність продажу розраховується як відношення прибутку від реалізації ЛЗ до суми отриманого доходу. Таким чином показник рентабельності продажу визначає суму прибутку з гривні продажу. Його можна розрахувати в цілому по підприємстві, або в розрізі окремих видів продукції.
Рпр=ПД*100% (1)
При проведенні факторного аналізу необхідно дотримуватись дослідження функціонального зв’язку коли кожному значенню факторної ознаки відповідає цілком визначене конкретне значення результативної ознаки, можливість використання моделювання взаємозв’язків між факторами та результативним показником[2].
Моделювання цієї залежності має наступний вигляд:
ПД=СД*СЗ*ПА (2)
де, П – чистий прибуток;
Д – дохід від реалізації,
С – собівартість;
А- середня вартість активів;
З - запаси.
Таким чином, рентабельність продажу залежить від коефіцієнта рентабельності активів за чистим прибутком (РА), рентабельність реалізованої продукції (Ртов) та коефіцієнта оборотності запасів (КОб.З).
Функціональна залежність буде наступною:
Рпр = РА*Ртов*КОб.З (3)
Проведемо тестування цієї моделі на прикладі ПП “Конекс” – однієї з найбільших фармацевтичних фірм в центральній Україні.
Тестування даної моделі показало наступні результати:
ступінь впливу рентабельності активів;
ступінь впливу рентабельність реалізованої продукції;
ступінь впливу коефіцієнта оборотності запасів.
Функціональна залежність:
Рпр = РА*Ртов*КОб.З (4)
Вплив рентабельності активів на рентабельність продажу:
Рпр=(РА1-РА0)* Ртов0*КОб.З0=(1,655-1,502)* 106,413*10,325=167,62%.
Вплив рентабельності реалізованої продукції на рентабельність продажу:
Рпр=РА1*(Ртов1-Ртов0)* КОб.З0=1,655*(107,834-106,413)* 10,325=24,29%
Вплив коефіцієнту оборотності запасів на рентабельність продажу:
Рпр=РА1*Ртов1*(КОб.З1-КОб.З0)= 1,655*107,834*(9,953-10,325)=- -66,52%
Баланс: 167,62+24,29+(-66,52)=125,39
Джерело: розраховано автором на підставі досліджень [1]
Отже, збільшення коефіцієнта рентабельності активів за чистим прибутком (РА) на 15,2% призвело до збільшення рентабельності продажів (Рпр) на 167,62%. Збільшення коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції (Ртов) на 1,4 % призвело до збільшення рентабельності продажу (Рпр) на 24,29%. Зменшення коефіцієнту оборотності запасів (КОб.З) на 0,37% призвело до зменшення рентабельності продажу (Рпр) на 66,52%.
Таким чином економічна безпека підприємства напряму залежить від рентабельності продажів через рентабельність активів, рентабельність реалізованої продукції та коефіцієнт оборотності запасів, та склала в 2021 році: 63,5%, а в 2022 році – 65,6%.
За результатами аналізу можемо визначити рівень фінансової безпеки підприємства за шкалою [3]:
- 90 – 100 – високий рівень безпеки;
- 60 – 90 – нормальний рівень безпеки;
- 40 – 60 – передкризовий рівень безпеки;
- 0 – 40 – критичний рівень безпеки.
Отже рівень економічної безпеки ПП “Конекс” протягом 2021-2022 років склав 63,5%-65,6% відповідно, що свідчить про нормальний рівень безпеки підприємства.
За допомогою факторної моделі було визначено залежність рентабельності продажів від рентабельності активів, рентабельності реалізованої продукції та коефіцієнту оборотності запасів, що в свою чергу є важливими показниками для ефективної діяльності підприємства. Відповідно до розрахунку рентабельності продажів, в ПП “Конекс” нормальний рівень безпеки, на що вплинули збільшення коефіцієнта рентабельності активів за чистим прибутком на 15,2% та збільшення коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції на 1,4 %. Для підвищення рівня безпеки підприємству необхідно збільшити коефіцієнт оборотності запасів.
Список використаних джерел:
1. Мережа адрес здоров’я Конекс. URL: https://www.konex.com.ua
2. Кошельок Г. В., Малишко В.С. Факторний аналіз рентабельності власного капіталу підприємства. Економіка і суспільство. 2016. № 7. С. 361-368.
3. Смирная С.М. Метод випереджувального управління фінансово-економічною безпекою підприємства. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2019. Випуск 3 (20). С. 343-347.