Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Погорєлов В. О., здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук., доцент Слатвінська Л. А.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини


Нині, навіть у воєнний час в Україні приділяється велика увага розвитку регіонального туризму, який стимулює економічний і соціальний розвиток проблемних регіонів, збереження їх природної та історико-культурної та нематеріальної спадщини, використання залишених територій і виробничих об’єктів у містах, сприяє загально державному розвитку та інтеграції у світовий культурний простір. Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки [1], задекларовано, що, регіональна політика має сприяти кожному регіону та територіальній громаді в ефективному використанні їх потенціалу, переваг, ресурсів та можливостей для розвитку та підвищення якості життя людини та, відповідно, на користь розвитку всієї України.
З метою оцінки ресурсного потенціалу стимулювання розвитку туризму на Черкащині проведемо ретроспективний аналіз туристичного потоку на Черкащину в період з 2013- по 2019 рр. до пандемії та повномасштабного вторгнення росії в Україну. Аналіз даних демонструє оптимістичну ретроспективу, відповідно з 2013 до 2019 року спостерігалось зростання по туристичних локаціях Черкащини. У 2013 році їх відвідало 703 тис. туристів, у 2014 р. – 709 тис., 2015 р. – 710 тис. у 2016 р. – 840 тис., у 2017 р. – 1180 тис., 2018 р. – 1260 тис., 2019 р. – 1362,9 тис. туристів. У Черкаській області зареєстровано 259 туристичних фірм, з яких 20 здійснюють діяльність туристичних операторів. Починаючи з 2016 року, в регіоні відбувається стрімке зростання туристичного потоку. Так, якщо у 2015 році область відвідало 710 тис. туристів, то у 2019 році їх кількість становила 1 млн 363 тис. осіб (збільшення на 92%; також це перевищує показники 2018 року на 8%).
Найвизначнішими туристичними місцями та подіями у Черкаській області є: національний дендрологічний парк «Софіївка» та його оновлена частина «Fantasy Park» (м. Умань); Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» (у т. ч. резиденція Б. Хмельницького та місце маєтку родини Хмельницьких у с. Суботів Чигиринського району, Іллінська церква, 1000-літній дуб Максима Залізняка); Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» (с. Моринці, Шевченкове, с. Будище Звенигородського району); Тарасова (Чернеча) гора (місце поховання Т. Шевченка, м. Канів); м. Черкаси (зокрема прогулянка на теплоході акваторією Дніпра); трипільське поселення у с. Легедзине Тальнівського району; урочище «Холодний Яр» (Кам’янський та Чигиринський райони); м. Кам’янка (зокрема літературно-меморіальний музей П. І. Чайковського, каньйон на р. Тясмин); Жашківський кінно-спортивний комплекс; гірськолижний спортивно-оздоровчий комплекс «Водяники» (Звенигородський район); фестивальний рух (зокрема «Тарасова гора» найбільший мотофестиваль України, «Трипільська толока» (с. Легедзине, Тальнівський район), міжнародний фестиваль «Jazz Діліжанс» (м. Черкаси) [2].
Сума надходжень туристичного збору по області склала 4 млн 727 тис. грн. Цей показник більший у 6,5 разів, ніж у 2018 році (таке збільшення можна пояснити змінами у законодавстві, адже у 2019 році було встановлено нові ставки туристичного збору). У регіоні функціонують 75 готелів та аналогічних закладів розміщення, 2 туристично-інформаційні центри (м. Канів та Чигиринський район) та 46 сільських зелених садиб. У 2020 році розроблений та презентований туристичний бренд Черкаської області – «Черкащина – місце сили» [2].
Створення партнерства між державними установами, бізнес-середовищем та громадянським суспільством розвиває можливості розбудови та зміцнення еко-системи туризму в Черкаській області.
В цілому туристично-рекреаційний потенціал регіону здатний швидко запускати економічні процеси на ринку туристично-рекреаційних послуг, особливо на локальному рівні територіальних громад, сприяти підвищенню підприємницької активності, збільшенню податкових надходжень, створенню нових робочих місць та покращенню інвестиційної привабливості території. Очевидно, що після нашої перемоги та з огляду на темпи європейської інтеграції у секторі туризму увага до України може бути трансформована у масштабний в’їзний туристичний потік. Тому, вже зараз потрібно пропонувати нові концепти розвитку регіону та його громад як туристичних дестинацій. З урахуванням викликів війни створювати відповідні інноваційні туристичні продукти для національного та міжнародного ринків. Основними товарами та послугами туристично-рекреаційного регіонального ринку Черкаській області у воєнний та післявоєнний періоди будуть товари, послуги пов’язані з реабілітацією та рекреацією військовослужбовців та членів їх родин, внутрішньо-переміщених осіб й інших цивільних громадян, а також унікальні українські туристичні продукти пов’язані з матеріальною і нематеріальною культурною спадщиною. Попит на ці товари й послуги сформує регіональний туристичний ринок нового типу та спеціалізації. Відповідно комплекс має стати системою економічно та соціально поєднаних окремих галузей, виробництв, виробничих підприємств та сфери послуг на території, призначення яких полягає у забезпеченні туристичними, рекреаційними та реабілітаційними послугами інклюзивного суспільства [3].
Отже, оцінка та аналіз умов розвитку туризму в Черкаській області демонструє, що основний вектор розвитку регіонального туризму направлений на досягнення основних стратегічних цілей сталого розвитку, які мають синергетисний ефект на національну економіку туризму. Інституційна підтримка акумулює зусилля державного сектору та підприємництва на задоволення потреб територіальних громад.


Список використаних джерел:

1. Державнa стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/region ... ealizaciyi (дата звернення 15.10.2023).
2. Стратегії розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки. URL: https://strategy2027-ck.gov.ua/ (дата звернення 15.10.2023).
3. Слатвінська Л.А. Розвиток туристично-рекреаційного потенціалу Черкащини: впровадження практик країн ЄС. Економіка та суспільство. 2023. № 55. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.p ... /view/2891 DOI: 10.32782/2524-0072/2023-55-71

Якими найефективнішими шляхами можна розвинути туризм у місці Умань?

Підвищити рівень престижу відвідування туристичних атракцій м. Умань.
Популяризувати екскурсійний вид відпочинку серед молоді.
Проводити бізнес-заходи, конференції, спотривні змагання із екскурсійним обслуговуванням, дегустаціями, майстер-класами з виготовлення сувенірів.
Розвивати маркетинг туристичного міста та популяризувати відгуки гостей.

Цікава Ваша думка з приводу розвитку гірськолижного спортивно-оздоровчого комплексу «Водяники». Адже попередні зими були досить теплими. Як можна адаптувати такий курорт до погодніх умов? Чи можливі якісь розваги влітку?

Можливо, було б непогано створити мобільний додаток, який би допомагав туристам, які відмовляються від послуг екскурсовода зорієнтуватися у місті та відвідати цікаві місця. Яка ваша думка з цього приводу?