Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Макаренко А. М. здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук., доцент Заїчко І. В.
Національна академія статистики, обліку та аудиту


Наразі досить актуальними є питання проведення ефективної грошово-кредитної політики, яка впливає на фінансовий стан держави і розвиток економіки загалом. Ріст інфляції, девальвація гривні, зростання рівня бюджетного дефіциту, зменшення золотовалютного резерву, є тими аспектами, що вимагають побудови продуктивного грошово-кредитного регулювання. Визначення дієвих шляхів вдосконалення інструментів грошово-кредитного регулювання покликане забезпечити ефективність сучасної монетарної політики.
Грошова система держави – це певна модель, тип проведення грошового обігу, яка закріплена на законодавчому рівні. Вона існує тільки завдяки закріпленню правил організації грошового обігу в загальнообов’язкових для всіх нормативно-правових актах. При цьому грошова система виступає певною юридичною категорією. А грошовий обіг об’єктивно складається в процесі вступу суб’єктів права в різноманітні види грошових відносин [1, с. 125].
В грошовій системі держави дуже важливе місце займають «грошова емісія» та «грошовий обіг», які здійснюють на неї значний вплив. Це пояснюється глобалізаційними процесами у фінансовій сфері, збільшенням кількості фінансових послуг, які відповідно сприяють появі нових непередбачених наслідків, що діють як позитивно так і негативно на процеси розвитку економіки України [2, с. 96].
Грошова емісія – це випуск в обіг грошових коштів, який проводиться для збільшення грошової маси та перебуває у господарському обігу держави.
Емісія грошових коштів ділиться на два види:
1) емісія готівкових коштів, яку здійснює Національний банк України (НБУ);
2) емісія безготівкових грошових коштів, яку безпосередньо проводить банківська система України.
Емісія готівки – це випуск НБУ в обіг готівкових коштів (банкноти та монети) і її мета – збільшити готівкову грошову масу, що забезпечить економіку країни законними платіжними засобам. Безготівкова емісія грошових коштів призначена для того, щоб збільшувати обсяги грошових коштів на банківських рахунках в ході проведення банками активних операцій. Тому готівкова та безготівкова грошова емісія є тісно взаємопов’язаними.
В свою чергу, зворотна процедура емісії – це вилучення грошей з обігу, метою якого є стимулювання економіки країни. Як наслідок, при ньому активніше проходять операції з купівлі-продажу, ефективніше працює банківський сектор та ін. [3, с. 216].
Грошовий обіг – це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу обігу та платежу. За його допомогою здійснюється розширене відтворення, і разом з кредитом та фінансами грошовий обіг – це складова частина єдиного грошового обороту.
Разом з цим, обіг грошей є самостійним економічним явищем, яке має власну особливу специфіку та конкретні механізми впливу на економіку. Узагальнюючи рух реальних послуг та товарів у процесі суспільного відтворення, він вимагає тільки чітко визначеної маси грошей.
Грошовий обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці виступає провідною ланкою та відіграє дуже важливу роль у саморозвитку господарських процесів.
Грошовою одиницею України з вересня 1996 року є гривня. Порядок її виготовлення та введення в обіг, а також підтримання стабільності розроблює Національний банк.
Емісійна система України є законодавчо встановленим порядком випуску в обіг грошових знаків та цінних паперів; це також система органів, яка забезпечує таку емісію. Емісійною системою регулюються суспільні відносини, в яких існують і діють специфічні фінансово-правові відносини – емісійні правовідносини, які регулює держава і уповноважений емітент.
Загалом, від грошовою масою розуміють сукупність всіх грошових коштів, які знаходяться в обігу держави Україна. Випуск грошей в обіг проводиться постійно.
Так, безготівкові гроші випускають в обіг тоді, коли кредитними організаціями надається позика своїм клієнтам. Готівкові гроші надходять в обіг в ході здійснення касових операцій банками, які видаються їх клієнтам зі власних операційних кас.
Одночасно з даним процесом готівка здається в операційні каси банків їх клієнтами або надходять при погашенні банківських позик. Відмітимо, що при здійсненні таких грошових операцій кількість грошей в обігу може не зростати. З цього випливає, що випуск грошей не завжди супроводжується ростом грошової маси в обігу країни.
Зазначимо, що з точки зору вітчизняного дослідника Н. М. Давиденко, відмінність між випуском грошей і емісією грошей полягає в тому, що випуск грошей може не завжди супроводжувати збільшення грошової маси в господарському обігу, тому що існує зворотний процес вилучення грошей. Так, збільшення (зменшення) грошей в обігу не відбувається при внесенні (знятті) готівки на депозит (з депозиту) кредитної організації. У цьому разі можна спостерігати зміну структури грошової маси [4, c. 23].
На відміну від випуску грошей, емісія грошей призводить до того, що грошова маса зростає. Тому емісія грошових коштів характеризується у вигляді процесу формування та поповнення грошової маси, який супроводжують управлінські та регулюючі впливи на грошову масу.
Для здійснення приросту грошової маси в обігу проводять емісію грошових коштів, при якій грошові знаки випускаються в усіх формах. Тому грошово-кредитна політика України реалізується за допомогою збільшення або зменшення пропозиції грошей в економіці країни, у т. ч. на основі контрольованої грошової емісії. Неокласики як один з найважливіших механізмів перерозподілу доходу і забезпечення економічного зростання розглядають грошово-кредитну політику центрального банку [5, c. 47].
Нині, фактично формальні регулятори перестають відігравати стабілізуючу роль, а норми публічного права починають діяти всупереч нестандартній економічній поведінці. При цьому не йдеться про протиставлення формальних і неформальних інституційних норм – потрібні як ті, так і інші, і в умовах організованих ринків їх дії взаємно підсилюються. Загалом, виникає необхідність інституційної перебудови, яка викликана наявним дисбалансом формальних і неформальних правил економічного відновлення, коли перші слабкі й недопрацьовані, а другі відображають певні поведінкові стереотипи довоєнного періоду існування економіки України [6].
Існує один спосіб емісії готівки та 3 способи емісії безготівкових грошей. Так, якщо емісія готівки є традиційною та загальновідомою формою її випуску, то способи емісії безготівкових грошей є маловідомими для загалу. Такими способами є ставка рефінансування, норма обов’язкового резервування та операції на відкритому ринку.
1. Облікова ставка НБУ або ставка рефінансування – це норма відсотка, який стягує Національний банк України при рефінансуванні комерційних банків. Це монетарний інструмент, за допомогою якого Нацбанк встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових ресурсів.
2. Норма обов’язкового резервування – це процентне співвідношення між сумою обов’язкових резервів та загальною сумою банківських пасивів, до яких застосовуються резервні вимоги. При цьому, проводячи політику обов’язкового резервування, досягаються певні цілі, а саме:
 стимулюється проведення депозитно-кредитних угод у національній валюті;
 зменшуються операції банків в іноземній валюті за допомогою збільшення їх витратності для банків;
 зменшуються валютні ризики;
 обмежується зовнішнє короткотермінове кредитування, що проходить в іноземній валюті [7, с. 1186].
3. Операції на відкритому ринку – це діяльність НБУ з купівлі та продажу цінних паперів (в першу чергу – державних облігацій) на відкритому ринку. Основна мета – контролювати короткострокові процентні ставки та розмір грошової бази, щоб впливати на грошову масу.
Загалом, процеси емісії не є випадковими, так як історично склалися конкретні фактори, якими вона обумовлюється:
- збільшення та розширення товарної маси, що відбувається в процесі збільшення темпу виробництва та торгівлі;
- зростання цін, яке не пов’язане зі зміною властивостей та якості товарів і послуг;
- зниження швидкості обігу грошей, що можна побачити при слабкій організації торгівлі та виробництва.
Ефективний розвиток економіки будь-якої держави багато в чому залежить від стабільності функціонування грошової системи та дієвості механізмів організації емісії та регулювання грошового обігу в цілому. Можна відмітити об’єктивну закономірність: чим швидшим є процес грошового обігу в державі, тим швидше проходять всі інші процеси відтворення та стабільнішою стає економіка кожної країни, більш ефективно працюють взаємопов’язані фінансові інститути та ін. [3, с. 209]. Для реалізації фінансових функцій при формуванні, розподілу та використанні грошових фондів має бути задіяний ефективний механізм організації та регулювання грошового обігу у готівковій та безготівковій формах, який можна уявити у вигляді безперервного процесу кругообігу грошей у готівковій та безготівковій формах. При цьому і перша, і друга форма виконує конкретні функції грошей, як засобу платежу, що регулюється на законодавчому рівні.
Оскільки грошовий обіг є невід’ємною частиною грошової системи України, яка виступає фундаментом для розвитку банківської та інвестиційної діяльності із залученням іноземного капіталу, а також оптимізує розвиток ринку фінансових послуг. Ефективний механізм організації та регулювання грошового обігу виступає базисом для стабільної фінансової структури нашої країни, запорукою дотримання інтересів кредитних інститутів і їх клієнтів.
Необхідно також відзначити, що грошова система, емісія грошей та правові основи організації – це елементи системи сучасного фінансового права, які сприяють функціонуванню фінансової системи, емісії, обігу, розподілу, перерозподілу та використанню грошових коштів у відповідності з поточними потребами економічного сектора всієї країни.
Таким чином, всі елементи грошової системи є взаємопов’язаними, а їх налагоджене функціонування сприяє економічному зростанню, розвиває банківський та фінансовий сектор України, своєчасно забезпечує населення країни необхідними благами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Радченко О.М. Поняття грошового обігу та грошової системи як фінансово-правових категорій. Право і суспільство 2020. № 3. С. 125–135
2. Заїчко І. В. Загрози та ризики фінансовій безпеці на ринку фінансових послуг. Study of modern problems of civilization: зб. тез доповідей V Міжнар. наук. прак. конф. (Осло, Норвегія, 19-23 жовтня 2020 р.). 2020. С. 96-99. URL: https://isg-konf.com/uk/study-of-modern ... ilization/
3. Проць І.М. Грошова емісія і грошовий обіг: поняття та сутність. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. 2021. Випуск 67. С. 215–219.
4. Давиденко Н. М. Сучасний стан грошового ринку та особливості емісії грошей в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Випуск 27. Частина 3. С. 20-24.
5. Заїчко І. В. Бюджетна політика в системі забезпечення фінансової безпеки : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Чернігів, 2020. 265 с.
6. Богріновцева Л. М., Заїчко І. В. Інновації в інституційному забезпеченні розвитку кредитного ринку України. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». 2023. №10(78). URL: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2023-10-9227
7. Храпкіна В.В., Крутушкіна В.В. Обов’язкове резервування – потужний інструмент грошово-кредитного регулювання. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. 2014. Вип. 2. С. 1184–1187.

Питання проведення ефективної грошово-кредитної політики, що впливає на фінансовий стан держави і розвиток економіки загалом сьогодні досить актуальне

Дійсно, ефективний механізм організації та регулювання грошового обігу виступає базисом для стабільної фінансової структури нашої країни, запорукою дотримання інтересів кредитних інститутів і їх клієнтів.

Які основні типи грошових систем у світі, та їх еволюція? Яка грошова система діє в Україні?

Ефективний розвиток економіки будь-якої держави багато в чому залежить від стабільності функціонування грошової системи та дієвості механізмів організації емісії та регулювання грошового обігу в цілому.

Як емісійне право держави впливає на грошовий обіг?