Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Гукалюк А.Ф.
канд. екон. наук., доцент кафедри
економіки підприємства
Львівського національного університету
імені Івана Франка


Масштабна агресія росії проти України значно вплинула на логістичні процеси в нашій державі. Велика частка національних підприємств були вимушені призупинити господарську діяльність або перенести її в інші регіони, трансформувати географію процесів виробництва. Така ситуація спричинила зростання логістичних витрат і ускладнення у доставці продукції та надання послуг, необхідність формування стійкості бізнесу до різного виду ризиків, готовності до новітніх викликів.
Найбільшою логістичною проблемою бізнесу в Україні стало руйнування транспортної інфраструктури. Через бойові дії суттєво пошкоджено чи зруйновано чималу частину транспортної інфраструктури (мости, дороги, залізниці, аеропорти та інші об’єкти), що ускладнило перевезення продукції та надання послуг. Як наслідок відбулось зростання вартості логістичних послуг (у результаті збільшення рівня попиту на логістичні послуги й утруднення їхнього надання, зростання вартості логістичних послуг); зниження ступеня доступності міжнародних перевезень через війну в Україні, що спричинило проблемність експортування й імпортування товарів чи послуг, збільшення часу доставки товарів і послуг.
Бізнес в Україні, який виробляє товари для експорту, зіткнувся з труднощами у доставці власної продукції на зовнішні ринки. Водночас підприємства, які закуповують сировину та обладнання за кордоном, зіштовхнулись із ситуацією погіршення процесів імпортування, а для компаній, які доставляють товари та послуги всередині країни, проблемою стало зростання вартості логістичних послуг та збільшення часу доставки.
Сьогодні 90% компаній продовжать вкладати інвестиції у т.з. nearshoring-виробництво [1]. Nearshoring (неаршоринг) – це акт передачі продукції та послуг компанії партнерській фірмі в прилеглих регіонах [4].
В умовах війни nearshoring-виробництво в Україні отримало низку викликів, які потрібно подолати. Це стосується таких орієнтирів:
• Безпека. Важливо забезпечити безпеку працівників, збереження обладнання і стабілізацію виробничого процесу.
• Логістичні процеси. Доцільно спрямувати зусилля на підтримку безперервності логістичних процесів [3].
• Забезпечення виробничого процесу наявністю необхідних матеріалів і комплектуючих, тобто запасами.
• Фінансування виробництва.
Незважаючи на ці виклики, nearshoring-виробництво в Україні має потенціал відновитися і продовжити зростати в майбутньому [2]. Це пов’язано з такими чинниками, як:
• Низькі витрати. Україна все ще має доволі низькі витрати на робочу силу та інші ресурси.
• Географічне розташування. Наша держава розташована поблизу Європи, що робить її зручним місцем для nearshoring-виробництва для європейських компаній.
• Кваліфікована робоча сила, яка може відповідати вимогам nearshoring-виробництва.
Час класичної логістики вичерпаний, поступово вона змінюється і приймає інші форми. Передусім на ринку будуть перемагати ті учасники, які спроможні сформувати середовище додаткових послуг для постачання та супроводження товарів.
Створення середовища додаткових послуг для постачання та супроводжування доставки є важливим завданням для розвитку логістики в Україні. Це дає змогу забезпечити вищий рівень сервісу для відправників та одержувачів, а також сприяє зростанню торгівлі та інвестицій.
Основні напрями формування середовища додаткових послуг для постачання та супроводження товарів в Україні:
• Розвиток нормативно-правової бази. Доцільно вдосконалити нормативно-правове забезпечення, яке регулює надання додаткових послуг для постачання та супроводження товарів з метою забезпечення прозорості та справедливості у відносинах між відправниками, одержувачами та логістичними компаніями, які задіяні до цього процесу.
• Розвиток інноваційних технологій, які спрямовані на надання додаткових послуг для постачання та супроводження доставки більш ефективно й якісно [5]. Це дасть можливість забезпечити зацікавлених осіб точною та своєчасною інформацією про стан доставки, а також підвищити рівень безпеки.
• Розвиток стратегічного логістичного партнерства. Доцільно розвивати партнерство між різними логістичними компаніями, відправниками та одержувачами з метою об’єднання ресурсів і досвіду, створення нових і більш ефективних послуг.
Вдосконалення потребують такі елементи формування середовища додаткових послуг для супроводження доставки:
• Страхування процесу доставки для забезпечення захисту відправника від фінансових втрат у разі пошкодження або втрати вантажу.
• Контроль доставки, що дає змогу відправнику відстежувати статус доставки в режимі реального часу.
• Просування доставки – послуга, яка дозволяє відправнику підвищити видимість своєї продукції або послуги у місці призначення.
• Додаткові послуги, пов’язані з імпортом та експортом, тобто послуги, які дають можливість відправникам і одержувачам виконувати митні процедури та інші вимоги, пов’язані з міжнародною торгівлею.


Список використаних джерел:
1. Кісіль Р. Якою буде індустрія логістики та перевезень у 2023 році. Економічна правда. 2023. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/02/1/696554/
2. Найкращі практики офшорингу та оншорингу в США сьогодні. 2022. URL: https://www.alltechbuzz.net/uk/the-best ... -us-today/
3. Гукалюк А. Ф. Удосконалення ланцюгів постачання в умовах трендів міжнародного бізнесу. Економічна думка. 2015. Том 21. № 2. С. 48–54.
4. Howells R. 2023 Supply Chain Predictions: Resiliency, Sustainability And Visibility Set New Expectations. Forbes. 2023. URL: https://www.forbes.com/sites/sap/2022/1 ... 644ef352cd
5. Yurynets Z., Bayda B., Petruch O. Country’s economic competitiveness increasing within innovation component. Economic Annals – XXI. 2015. № 9-10. Р. 32-35

Як Ви ставитесь до краудсорсингу та крауд-технологій, як інструменту вирішення завдань бізнесу?

Варто зазначити, що виклики для логістичної галузі з’явилися за декілька років до нового етапу війни росії проти України. Через пандемію ринок почав прискорено локалізуватися та переносити ланцюги постачання ближче до країни виробництва чи реалізації продукції.