Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Білошкурська Н. В., к. е. н., доцент
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Омельяненко В. А., к. е. н., доцент
Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка
Білошкурський М. В., к. е. н., доцент
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

У сучасних умовах технологічний рівень як промисловості в цілому, так і окремого промислового підприємства зокрема, стає важливим чинником інноваційного розвитку національної економіки. Позитивна динаміка технологічного рівня промисловості забезпечує покращення інноваційного розвитку національної економіки і навпаки – погіршення інноваційного розвитку національної економіки відбувається у тому числі і внаслідок зниження технологічного рівня промислового виробництва. Для розробки дієвих заходів покращення інноваційного розвитку держави необхідно дослідити динаміку технологічного рівня промислового виробництва.
Теоретичним і прикладним аспектам дослідження технологічності промислового виробництва присвячено праці багатьох учених, зокрема таких, як Х. Хаканссон [1], Д. Уоллес [2], М. Доджсон [3], П. Айдалот і С. Кібл [4], П. Савіотті та С. Меткальф [5]. Проте поза увагою дослідників залишається проблема комплексної інтегральної оцінки технологічного рівня промислового виробництва.
Для оцінки технологічного рівня промислового виробництва в динаміці доцільно застосувати методичний апарат інтегрального оцінювання. Методичний підхід до оцінювання технологічного рівня промислового виробництва можна представити як сукупність етапів, що послідовно реалізуються (рис. 1).


Рис. 1. Логічна схема реалізації методичного підходу до інтегральної оцінки технологічного рівня промислового виробництва
Джерело: авторська розробка.

Використання запропонованого методичного підходу (рис. 1) дозволяє не тільки комплексно оцінити технологічний рівень найбільших промислових підприємств (або видів промислової діяльності), але й проводити порівняльний аналіз з подальшою розробкою заходів, що дозволять вирішити основні проблеми підвищення рівня інноваційного розвитку національної економіки. Логічна схема реалізації методичного підходу інтегральної оцінки технологічного рівня промислового виробництва передбачає реалізацію 9 послідовних етапів, основним джерелом яких є публічні дані офіційної статистики, розміщені на сайті Державної служби статистики України [6].
Проведення достовірної інтегральної оцінки технологічного рівня промислових підприємств (або видів промислової діяльності) можливе лише з дотриманням ряду вимог: по-перше, методичне забезпечення такої оцінки має базуватися на офіційних статистичних даних, наявних у публічному доступі; по-друге, дослідження має охоплювати значний часовий лаг, не менше 10 років і відображати динаміку; по-третє, об’єкт оцінки одночасно має бути суб’єктом технологічного процесу [7; 8].
Інтегральний показник (індекс) технологічного рівня промислового виробництва (ІTI) у загальній формі набуває вигляду:
I_TI= 〖w_1 Z〗_1+〖w_2 Z〗_2+⋯+〖w_j Z〗_j=∑_(j=1)^m▒〖w_j Z〗_j , (1)
де Z1, Z2, …, Zj – стандартизовані одиничні показники, введені до складу інтегрального показника (індексу) технологічного рівня промислового виробництва;
w1, w2, …, wj – коефіцієнти вагомості і-го нормованого одиничного показника, при чому
∑_(j=1)^m▒〖w_j=1. (2)〗
Одиничними показниками, які пропонуємо ввести до інтегрального показника технологічного рівня промислового виробництва, є такі:
1. Параметр технологічного прогресу λ виробничої функції Тінберґена-Солоу виду [9; 10]: Q=A〖 C〗^α L^β e^λt, (3)
де Q – quantity – результат виробничо-господарської діяльності об’єкта оцінки;
C – capital – фактор фізичного капіталу; L – labor – трудовий фактор або фактор людського капіталу; параметр A – вільний член (числове значення Q, якщо  =  = γ = 0); параметр  – коефіцієнт еластичності обсягу виробництва за фактором фізичного капіталу (на скільки % збільшиться Q при зростанні C на 1%); параметр  – коефіцієнт еластичності обсягу виробництва за трудовим фактором (на скільки % збільшиться Q при зростанні L на 1%), причому  = 1 – ; параметр γ – параметр технологічного прогресу; е – число Ейлера (основа натурального логарифму); t – фактор технологічного прогресу (порядковий номер року).
2. Гранична норма технологічної заміни – Marginal rate of technical substitution (MRTS):
MRTS=〖MP〗_L/〖MP〗_C =-αL/βC, (4)
де MPL – граничний продукт праці – на скільки одиниць змінюється Q при зростанні L на 1 одиницю;
MPC – граничний продукт капіталу – на скільки одиниць змінюється Q при зростанні C на 1 одиницю.
3. Частка нематеріальних активів у сумарних активах – Ratio of intangible assets to total assets (RIA):
RIA=IA/TA∙100%, (5)
де ІА – балансова вартість нематеріальних активів;
ТА – обсяг сукупних активів.
4. Коефіцієнт оновлення основних засобів – Fixed asset renewal (FAR), обчислюється наступним чином:
FAR=(〖OV〗_1-〖OV〗_0)/〖OV〗_1 ∙100%, (6)
where OV0 and OV1 – первісна вартість основних засобів на початок і кінець року відповідно.
5. Коефіцієнт зносу основних засобів – Wear and tear of fixed assets coefficient (WTC):
WTC=〖WT〗_FA/OV, (7)
WTFA – обсяг зносу основних засобів.
Отже, враховуючи позначення, наведені у формулах (1)-(7), інтегральний показник (індекс) технологічного рівня промислового виробництва (ІTI) набуває такого кінцевого вигляду:
I_ITD= 〖w_1 Z〗_γ+〖w_2 Z〗_MRTS+〖w_3 Z〗_RIA+〖w_4 Z〗_FAR+〖w_5 Z〗_WTC. (8)
Отже, у ході проведеного дослідження авторами запропоновані основні положення методичного забезпечення інтегральної оцінки технологічного рівня промислового виробництва. Обґрунтовано доцільність введення до інтегрального показника технологічного рівня промислового виробництва параметра технологічного прогресу, граничної норми технологічної заміни, частки нематеріальних активів у сумарних активах, коефіцієнтів оновлення та зносу основних засобів. Інтегральне оцінювання технологічного розвитку секторів національної економіки за видами економічної діяльності, що базується на запропонованому методичному підході (див. рис. 1), є перспективою подальших досліджень авторів.

Список використаних джерел:
1. Hakansson H. (ed.). Industrial technological development. A network approach. London: Routledge Revivals, 2015. 244 p.
2. Wallace D. (ed.) Environmental policy and industrial innovation. strategies in Europe, the USA and Japan. London: Routledge Revivals, 2017. 306 p.
3. Dodgson M. Technological collaboration in industry. Strategy, policy and internationalization in innovation. London: Routledge Revivals, 2018. 210 p.
4. Aydalot P., Keeble D. High technology industry and innovative Environments. The European experience. London: Routledge Revivals, 2018. 254 p.
5. Saviotti P., Metcalfe S. Evolutionary theories of economic and technological change. Present status and future prospects. London: Routledge Revivals, 2018. 290 p.
6. Державна служба статистики України : веб-сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 10.10.2019).
7. Білошкурський М. В. До проблеми економічної діагностики стану розвитку інноваційної діяльності підприємств. Соціально-економічні трансформації в умовах глобалізації: світовий та вітчизняний виміри : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Херсон, 1-2 березня 2013 р.) Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2013. С. 56–58.
8. Білошкурська Н. В. Маркетингове дослідження факторів ціноутворення на конкурентному ринку. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2015. № 1. С. 24–31.
9. Tinbergen J. Zur Theorie der Langfristigen Wirtschaftsentwicklung. Weltwirtschaftliches Archiv. 1942. Vol. 55. P. 511–549.
10. Solow R. Technical change and the aggregate production function. The Review of Economics and Statistics. 1957. Vol. 39(3). P. 312–320.