Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Цимбалюк Ю. А., магістрантка
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Чвертко Л. А.,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

В умовах ринкової економіки особливого значення набувають питання страхування різноманітних сфер господарювання та життєдіяльності людей. Важлива роль на сучасному етапі відводиться майновому страхуванню, оскільки для усунення наслідків реалізації прямих та опосередкованих збитків саме відшкодування останніх через систему майнового страхування має позитивні макроекономічні наслідки.
Майнове страхування – це галузь страхування, що включає різні види страхування, де в якості об’єкта страхування виступає майно юридичних і фізичних осіб [3, c. 60].
Страхування майна відіграє велику роль у системі страхування, адже майно служить обов’язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей. Страхування майна юридичних осіб проводиться у добровільній формі на підставі загальних умов страхування майна від вогню та інших небезпек. При цьому страхувати можна як все майно страхувальника, так і його частину (будівлі, споруди, приміщення та їхнє внутрішнє оздоблення, обладнання, машини, інструменти та приладдя, меблі, виробничий і господарський інвентар тощо). Страхування майна фізичних осіб – це підгалузь майнового страхування, де об’єктом страхування виступає майно фізичних осіб, що належить їм на правах приватної власності.
Майнове страхування займає найбільшу частку страхового ринку України за обсягами страхових премій та виплат. Зокрема, у 2018 р. ці показники складають відповідно 44,6 % та майже 52 % [1]. Основна частина надходжень страхових платежів за договорами страхування майна припадає на юридичних осіб. Активність юридичних осіб на страховому ринку зумовлюється їхньою діяльністю, адже для повноцінного і беззбиткового функціонування юридичним особам потрібно страхувати своє майно. Значним стимулом для розвитку майнового страхування юридичних осіб є посилення зацікавленості у власників та розпорядників майна в його збереженні, що пов’язано у поступовому ламанні стереотипу про те, що держава відшкодує отриманий збиток. Крім того, значні обсяги страхування значною мірою обумовлені вимогами інвесторів, які, здійснюючи капіталовкладення та бажаючи їх захистити, наполягають на придбанні кваліфікованого страхового покриття. Роль каталізатора розвитку цієї галузі в сучасних умовах відіграють і банки, що висувають вимоги про страхування застави (автотранспорту, нерухомості і т. д.) при кредитуванні юридичних і фізичних осіб.
Водночас низький рівень активності населення щодо страхування майна пояснюється, насамперед, низькою платоспроможністю, вузькою обізнаністю у сфері страхування та недовірою до страхових компаній. Зазначені чинники є гальмом не тільки для розвитку майнового страхування, а й суттєво стримують розвиток інших видів страхування. На думку дослідників, вирішення цієї проблеми неможливе без проведення змін у всіх сферах економіки країни [4].
Також до проблем розвитку страхування майна можна віднести такі:
 недосконалість нормативно-правової бази у сфері страхування;
 недостатня прозорість фінансової звітності у страховому секторі та відсутність якісної стратегічної інформації;
 проблеми, пов’язані з державною реєстрацією нерухомості;
 низька ефективність функціонування інституту страхових посередників на страховому ринку України [5, с. 89];
 недостатній рівень страхової культури та обізнаності потенційних страхувальників про переваги співпраці зі страховими посередниками, неготовність страхувальників оплачувати вартість послуг брокера навіть за умови оптимально підібраного страхового захисту для них [5, с. 90];
 відсутність належних комунікаційних зв’язків зі споживачами страхових послуг.
Першочерговими завданнями для оптимізації розвитку та функціонування майнового страхування в Україні мають стати:
 повернення і зміцнення довіри інвесторів та іноземних перестраховикiв, а також страхувальників до українського страхового ринку;
 розробка та затвердження Національним банком України та Фондом державного майна України національного стандарту визначення ліквідної вартості заставного майна (майнових прав), та вартості майна з метою страхування [2, с. 135];
 вивчення та впровадження зарубіжного досвіду організації майнового страхування на страховому ринку України;
 створення фінансово спроможної системи страхування, що здатна здійснювати гідну компенсацію за шкоду від непередбачуваних подій.
Таким чином, майнове страхування в Україні, незважаючи на негативні чинники, що ускладнюють його розвиток, має позитивну динаміку та значні перспективи. Для ефективного розвитку цього сектору страхового ринку необхідно вдосконалити нормативно-правову базу у сфері страхування; підвищити добробут громадян і поліпшити стан корпоративних і державних фінансів; підвищити рівень капіталізації страховиків, їх фінансової стійкості, конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості; розвивати сучасну інфраструктуру страхового ринку.

Список використаних джерел:
1. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. URL: https://www. nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/2018_rik/2018/sk_ 2018.pdf.
2. Марценюк-Розарьонова О. В., Шуляк О. В. Майнове страхування, його особливості, значимість та перспективи розвитку. Збірний наукових праць ВНАУ. 2013. Вип. 4 (81). С. 130-135.
3. Плиса В.Й. Страхування: навч. посiбник. К.: Каравела, 2005. 392 с.
4. Чвертко Л. А. Пріоритети та передумови розвитку страхування життя в Україні. Економіка і культура України в світових глобалізаційних процесах: позиціонування і реалії: тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 21-22 берез., 2018 р. : в 3 ч. Ч. 3 / М-во освіти і науки України; М-во культури України; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв; Київ. ун-т культури. К. : Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 193-197.
5. Чвертко Л. А., Корнієнко Т. О., Вінницька О. А. Правові та практичні аспекти діяльності страхових посередників у системі продажів страхових послуг в Україні. Економічні горизонти. 2018. № 3(6). C. 86–94.