Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Бержанір А. Л., к. соц. н., доцент
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Соціально-економічний розвиток сучасних країн із розвинутою ринковою економікою передбачає соціалізацію бізнесу, тобто активну участь провідних компаній і корпорацій у реалізації соціальних програм і проєктів. Міжнародна конференція з питань сталого розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) визначила нові вимоги до бізнесу щодо підвищення рівня їх соціальної відповідальності та активізації у вирішенні соціальних проблем.
Формування моделі вітчизняної ринкової економіки також обумовлює поступове впровадження інституту соціально відповідального бізнесу. Як стверджують вчені [1, с. 25], розвиток українського бізнесу, інтеграція до світової економічної системи ставить перед вітчизняними підприємствами нові завдання, які пов’язані з активізацією процесів у сфері соціальної відповідальності в Україні. Бізнес не може діяти ізольовано від суспільства, оскільки він сам є частиною соціуму. Від діяльності підприємств багато в чому залежить стан природного середовища, якість споживчих товарів. Соціальна спрямованість бізнесу буде більш ефективною та мати системний характер, якщо соціальна відповідальність бізнесу буде включена у стратегію управління підприємством.
Протягом останніх років відбувається складний процес становлення ефективної взаємодії суспільства, держави та підприємницької спільноти. Така діяльність найбільшою мірою притаманна великим підприємствам. Найпоширенішими практиками впровадження соціальної відповідальності у компаніях в Україні є:
– трудові відносини: підвищення зарплати, виплата «білої» зарплати та премій. Майже половина компаній дають працівникам можливість працювати за гнучким графіком та реалізують програми з підвищення професійного зростання;
– антикорупційні практики: понад третина компаній не давала хабарів за розв’язання бізнес-проблем, і така ж їх частина готова віддати частку прибутку на ефективну боротьбу з корупцією;
– екологічна відповідальність: впровадження енергозберігальних технологій та програми сортування й утилізації відходів. Третина опитаних компаній не здійснювала заходів із збереження довкілля;
– відносини зі споживачами: підтримка якості продукту компанії, надання правдивої інформації та реклами, тренінги для персоналу з питань обслуговування споживачів, розроблена система управління скаргами та «гаряча лінія» (контакт-центр) для споживачів;
– розвиток регіонів: виділення коштів на благодійність та допомога в благоустрої території [2, с. 6].
Аналіз результатів репрезентативного дослідження, проведеного на замовлення Центру «Розвиток КСВ» у 2018 році в рамках проекту «Розбудова потенціалу Національного контактного пункту з відповідальної бізнесповедінки», що реалізується за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні показав, що більшість респондентів (75%) розуміє соціальну відповідальність як політику розвитку і поліпшення умов праці персоналу. Третина опитаних – як інвестиції в розвиток регіону та захист і підтримку споживачів. Трохи більш, ніж чверть опитаних віднесли до КСВ допомогу воїнам АТО та мешканцям зони АТО, благодійну допомогу й охорону довкілля. Найменше українські компанії сприймають соціальну відповідальність як боротьбу з корупцією та допомогу переселенцям [2, с. 17].
Для більшості державних компаній соціальна відповідальність бізнесу означає розвиток і поліпшення умов праці персоналу та інвестиції в розвиток регіону. Не менш важливими є аспекти здійснення екологічних проектів, захист і підтримка споживачів та допомога воїнам АТО й мешканцям зони АТО. Для більшості приватних компаній КСВ – це політика розвитку і поліпшення умов праці персоналу. Для третини з них – захист і підтримка споживачів та інвестиції в розвиток регіону [2, с. 19].
На запитання «На Ваш погляд, що саме означає вислів «соціальна відповідальність бізнесу»? відповіді респондентів розподілились так: розвиток і поліпшення умов праці персоналу – 75,5%; захист і підтримка споживачів – 34%; інвестиції в розвиток регіону – 34%; допомога воїнам АТО та мешканцям зони АТО – 28%; благодійна допомога – 28%; участь у розробці реформ та законів – 27%; здійснення екологічних проектів – 26,5%; боротьба з корупцією – 23%; допомога переселенцям – 22%; інше – 6% [2, с. 19].
За даними експертів Центру «Розвиток КСВ», найбільш інформованими про соціальну відповідальність є будівельні компанії, підприємства, які відносяться до сфери зв’язку, засобів масової інформації, консалтингу, юридичних послуг, ресторанного та готельного бізнесу [3, с. 24].
Отже, бачимо розуміння представниками вітчизняного бізнесу основних принципів і засад впровадження соціально відповідального бізнесу, що належним чином впливає на розширення обсягів його застосування. Така їх позиція дає підстави для оптимістичного прогнозу щодо подальшого розвитку цього надзвичайно актуального для нашого суспільства чинника, який сприяє підвищенню соціальних стандартів життя людей. Світовий досвід і практика бізнесової діяльності свідчать про необхідність формування системи партнерських відносин приватного підприємництва, влади і громадянського суспільства у соціальній сфері.

Список використаних джерел:
1. Комарова К. В., Ковальчук Н. В. Соціальна відповідальність як складова стратегії розвитку бізнесу на підприємствах України. Інноваційна економіка. 2016. № 5–6. С. 25–30.
2. Розвиток КСВ в Україні: 2010–2018 / Зінченко А., Саприкіна М. Київ : Юстон, 2017. 52 с.
3. Зінченко А. Г. Корпоративна соціальна відповідальність 2005–2010: стан та перспективи розвитку / Зінченко А. Г., Саприкіна М. А. Київ : Фарбований лист, 2010. 56 с.

Було дуже полєзна інформація , благодарю ^_^