Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Кутащук В. В., магістрантка
Науковий керівник:
к.е.н., доцент Дем’янишина О. А.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Як відомо, в бухгалтерському обліку господарські засоби підприємства розглядаються у двох тісно пов’язаних між собою згрупуваннях:
Як відомо, в бухгалтерському обліку бізнес-активи підприємства розглядаються в двох тісно пов'язаних групах:
1) за своїм складом, місцем розташування і використання;
2) за джерелами формування і призначення.
Оскільки в результаті господарських процесів стан засобів і джерел безперервно змінюється, для успішного керівництва роботою підприємства періодично необхідно отримувати інформацію про стан наявних у господарстві засобів та джерел їх утворення.
Оскільки в результаті економічних процесів стан фондів і джерел постійно змінюється, для успішного менеджменту підприємства час-від-часу необхідно отримувати інформацію про стан наявних в економіці засобів і джерелах їх формування [1].
Відображенням в балансі процесу формування всіх наявних на підприємстві засобів є його пасив.
Аналіз пасивної частини бухгалтерського балансу показує, скільки (капіталу) інвестовано в бізнес, а також ступінь участі його різних частин в створення майна підприємства [2].
Фінансове становище завжди залежить від суми коштів, які були вкладені та інвестовані.
Завдяки отриманим даним, на нашу думку, є можливість визначити коригування в структурі капіталу підприємств, який був оборот власних коштів і як формувалася вартість майна.
При аналізі джерел формування майна підприємства слід враховувати абсолютні і відносні зміни власних і позикових коштів підприємства [3].
При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини зміни окремих статей, оцінити ці зміни в звітному періоді [5].
Структура капіталу впливає на фінансовий стан підприємства, а саме на його рентабельність, платоспроможність та ліквідність. Проаналізувавши стан підприємства можна виявити зміни, які відбулися за період та зменшити вірогідність погіршення результатів діяльності [4].
Дослідження та аналіз базового періоду становить від трьох до п’яти років і проходить чотири етапи: характеристика власного капіталу, довгострокових зобов'язань підприємства, поточні зобов’язання та оцінка ефективності користування всього капіталу на підприємстві.
Базовий огляд і аналіз триває від трьох до п’яти років і складається з чотирьох етапів: характеристика власного капіталу, довгострокових зобов'язань підприємства, поточних зобов'язань і оцінки ефективності використання всього капіталу на підприємстві.
Розмір власного капіталу будь-якого підприємства виявляє його платоспроможність і кредитоспроможність, власні кошти для покриття його зобов’язань. Це основне і стабільне джерело формування економічних засобів будь-якого підприємства.
При фінансовому аналізі пасиву, можна виявити інші джерела для залучення коштів, що відповідає «дешево – якісно», цим самим збільшивши прибуток компанії, оборотність та рівень рентабельності.
Якщо вірно організувати економічну політику, а саме використання наявних засобів та інвестиції, то можна надалі легко керувати та впливати на такі показники, як собівартість продукції, продуктивність праці, об’єм виробництва і т.д. таким чином можна зменшити вплив негативних чинників при нестабільності, загрозі.
При проведенні аналізу балансу необхідно враховувати можливість необ'єктивного відображення інформації в умовах інфляції на конкретному тимчасовому інтервалі [3].
Отже, формування та облік пасиву балансу на підприємствах залежно від організаційно-правової форми господарювання, має свої особливості. Дослідження цих особливостей є важливою складовою для удосконалення методології обліку джерел формування балансу підприємства у відповідності з міжнародними стандартами. Відсутність достовірної аналітичної інформації про складові власного капіталу та їх вплив на показники фінансового стану підприємства знижує ефективність системи управління будь-яким підприємством [5].
Компанія зацікавлена в залученні позикових коштів. В цьому випадку, якщо він здатний забезпечити норму прибутку на вкладений капітал вище, ніж процентна ставка по кредитах, то існує ймовірність значного збільшення прибутку на капітал (ефект фінансового важеля). Отже, запозичення як джерело фінансування для компанії є нормальним. Важливо, однак забезпечення оптимального балансу між власним капіталом та боргом, щоб залишався в межах прийнятного рівня ризику.

Список використаних джерел:
1. Давидович І. Є. Бухгалтерський облік: Курс лекцій. Тернопіль: ТНЕУ, 2012. 220 с.
2. Петренко Н.І. Бухгалтерський облік і контроль операцій з руху пасивів підприємства: проблеми теорії, методології, практики : монографія. Житомир : ЖДТУ, 2012. 544 с.
3. Семенов А.Г., Король С.А. Аналіз фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства в умовах нестабільності. Вісник економічної науки України, 2011. №2. C.163 – 170.
4. Тимощук С. І. Методика аналізу пасиву балансу. URL://www.economy-confer.com.ua/full-article/901/ (дата звернення: 01.10.2019).
5. Дем’янишина О. А. Особливості формування та обліку власного капіталу на підприємствах різних організаційно-правових форм. Економіка України в умовах євроінтеграції: виклики та перспективи розвитку: матер. І Всеукраїнської наук.- практ. конф., 19 квітня 2018 р., м. Умань / за ред. д.е.н., проф. О. Г. Чирви. Умань : ВПЦ «Візаві», 2018. С. 197 – 199.

Дуже докладний опис даної теми, похвальна робота!

Досить цікава тема!

Які фактори необхідно враховувати при оцінці джерел формування господарських запасів?

Яким чином структура капіталу впливає на фінансовий стан підприємства?