Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Романюк А. М., студентка
Науковий керівник:
к.е.н., доцент Мельничук Ю. М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Розвиток економічних відносин в Україні у перехідному періоді до появи на ринку з'явився з функціонуванням діючих фінансових систем. Надзвичайно важливо, щоб застосовувати ресурси соціально-фінансового значення, які використовуються в різних регіонах. Для того щоб це було можливо, потрібно досягати вищого економічного рівня країни. Слід чітко визначити напрями реформування фінансів як одного з найдійовіших елементів економічного розвитку.
На думку Юхименко П. І., фінанси – це економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів для виконання функцій та завдань господарюючих суб’єктів, а також будь-якої фізичної особи й суспільства, загалом й забезпечення умов розширеного відтворення [1].
Зрозуміло, що фінанси не існують самі по собі, а за великими потребами, підприємств та організацій. Будь-яка реалізована операція так чи інакше, в даний момент чи в наданій перспективі існування потребує фінансової підтримки. З одного боку, ви отримали базу, щоб досягти того, що субпродукти виробляються у виробництві (ВВП), і з іншого, вони намагаються виробити свої продукти. Тобто, як економічна категорія, представники компанії перебувають у різних групах стосунків і виконують процес, що виконується, а основою таких відносин є фінансові стосунки.
Характеристика складових елементів фінансів та їх функціонування пов’язана з такими дефініціями, як «гроші», «ціна», «кредит», «фінансові ресурси», «централізовані фінанси», «децентралізовані фінанси», «ринок фінансових послуг», «фінансова інфраструктура». Кожний з цих термінів відображає певну сукупність фінансових відносин, а також фінансових інституцій [2]. Це є основа фінансових відносин.
На думку науковця Опаріна В. М., фінанси вважаються найрізноманітнішою та складною економічною категорією. Без них неможливе функціонування держави і діяльність юридичних та фізичних осіб, оскільки саме вони забезпечують вартісний рух створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту (ВВП), відображаючи досить складні відносини, що виникають при цьому. Головним їхнім призначенням є забезпечення кожної фізичної особи, кожного суб’єкта підприємництва, кожної державної структури, а отже і суспільства загалом, достатніми для здійснення їх діяльності грошовими коштами [3].
Фінанси мають економічний зміст, формують прояв і внутрішній зміст. Відомі сторони виявляють, що вони намагаються здійснюватися в грошових потоках, які між двома суб'єктами мають відносини. Ці потоки - їх характер, формує їх суперечливість і поширення - це предмет практичної роботи фінансів. Прихована, змістова, сторона фінансів пов’язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме — рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Отже, від налагодженості цих відносин залежить ефективність економічної системи і розвиток суспільства, а обмінно-розподільні відносини характеризують внутрішню сутність фінансів і є предметом фінансової науки.

Список використаних джерел:
1. Леоненко Ш. М., Юхименко П.І., Ільєнко А .А. та ін. Теорія фінансів: навч. посібник.. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 480 с.
2. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія). К.: КНЕУ, 2006. 214 с.
3. Мельничук Ю. М. Аналіз страховиків на ринку страхування життя в Україні. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2016. Вип. 12(2). С. 91-98.

Було дуже полєзна інформація , благодарю