Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Школьний О. О., д. е. н., професор
Уманський національний університет садівництва

Конкурентне середовище, яке забезпечує ефективне використання ресурсів і змушує підприємців залучати інноваційні технології та засоби виробництва, зумовлює також деякі негативні наслідки. Зокрема це стосується «зовнішніх ефектів», проявів неадекватної ринкової сили окремих суб’єктів підприємництва та випадків несумісності результатів дії ринкового механізму і соціальних преференцій.
Сучасні механізми управління внутрішньогосподарськими та глобальними ланцюгами поставок дозволяють забезпечити налагодження ефективних контрактних відносин з клієнтами, більш повне використання виробничих потужностей, зниження рівня трансакційних витрат, поліпшення якості продукції та послуг, оптимізацію обсягів виробничих запасів, регулювання транспортних потоків, а також нівелювання втрат сировини. Поряд з цим, у зв’язку з глобальними змінами клімату, локальними явищами зниження концентрації озону в стратосфері, зменшенням площ лісових насаджень, негативним впливом кислотних дощів, забрудненням водних басейнів хімікатами, безладною утилізацією промислових відходів нині спостерігається посилення вимог споживачів щодо екологічно орієнтованих технологій виробництва товарів та надання послуг.
Екологічний вплив окремих функціональних логістичних сфер проявляється при використанні технологій логістики постачання (нагромадження твердих відходів при зберіганні матеріальних ресурсів; контактування людей з екологічно небезпечними інгредієнтами в процесі обробки та пакування вантажів; антропогенне навантаження на ґрунти в процесі складування матеріалів та їх доставки від постачальників), інформаційної логістики (електромагнітне випромінювання в процесі передачі інформації технічними засобами; перевантаженість інформаційних каналів; посилення техногенного засмічення космосу, зокрема низьких навколоземних орбіт), збутової логістики (нагромадження твердих відходів при реалізації продукції та послуг; втрата частини вантажів внаслідок транспортування та неякісного пакування), виробничої логістики (посилення експлуатації невідновних ресурсів; використання земельних ділянок для потреб виробництва та складування), а також транспортної логістики (забруднення атмосфери шкідливими речовинами внаслідок згоряння пального; шуми та вібрації в процесі здійснення логістичної діяльності) [1; 2].
«Зелені» технології, які використовуються в логістичній діяльності, орієнтовані на такі напрями [3, с. 117]:
- скорочення запасів задля зменшення рівня складських видатків;
- відбір постачальників з орієнтацією на мінімальні витрати невідновних ресурсів;
- оптимізація транспортних потоків з метою зниження рівня викидів забруднюючих речовин;
- переважне використання екологічно орієнтованих видів транспорту;
- нівелювання проміжних пунктів зберігання сировини та готової продукції в межах ланцюгів поставок;
- скорочення «продовольчих миль».
Принципи етичного підприємництва поєднуються із «зеленою» логістикою і мають безпосередній вплив на підприємницьку репутацію. Тому їх недотримання призводить до значних економічних втрат.
Необхідність зниження рівня негативних екологічних наслідків логістичної діяльності стимулює пошук прогресивних технологій в цій сфері. Серед основних принципів «зеленої» логістики Н. В. Мельникова, Н. В. Янченко виділяють такі [4, с. 187]:
− поліпшення використання невідновних природних ресурсів;
− підвищення рівня використання виробничих відходів, тарних та пакувальних матеріалів;
− застосування прогресивних наукоємних технологій та технологій рециклінгу;
− зменшення використання сировини та матеріалів, які унеможливлюють вторинну переробку та безпечну утилізацію;
− забезпечення екологічної відповідальності логістичного персоналу.
В центрі уваги управління ланцюгами поставок в контексті розвитку «зеленої» логістики є еко-дизайн товарів та послуг з можливістю повторного застосування у виробничому циклі після утилізації, зменшення використання економічних ресурсів на одиницю продукції, можливість заміни окремих компонентів в процесі експлуатації виробів з метою продовження строку їх використання, заміна небезпечних матеріалів та сировини. Залучення постачальників сировини до технологічних процесів, орієнтованих на еко-дизайн, сприяє досягненню економії за рахунок диверсифікації при здійсненні технологічних інновацій, спрямованих на виробництво екологічно орієнтованої продукції.
Отже, при формуванні механізмів управління внутрішньогосподарськими та глобальними ланцюгами поставок необхідно враховувати принципи екологічно орієнтованої логістики у відповідності з вимогами етичного підприємництва. Низький рівень розвитку «зеленої» логістики в країні вимагає залучення ефективних мотиваційних важелів та вдосконалення регуляторних механізмів.

Список використаних джерел:
1. Гурч Л. М. Розвиток «зеленої логістики» в Україні / Л. М. Гурч, Л. Є. Хмара // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. – 2014. – № 811. – С. 86-91.
2. Єгоращенко І. В. Впровадження «зеленої» (екологічної) логістики суб’єктів господарювання / І. В. Єгоращенко // Економіка. Фінанси. Право. – 2016. – № 9. – С. 10-14.
3. Капустина Л. М. «Зеленые» технологии в логистической деятельности/ Л. М. Капустина // Известия УрГЭУ. – 2016. – №2 (64). – С. 114-122.
4. Мельникова Н. В. Аналіз тлумачень та сутність зеленої логістики / Н. В. Мельникова, Н. В. Янченко // Соціальна економіка. – 2018. – Вип. 56. – С. 183-189.