Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Брагінець Т. О., студентка
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Пачева Н.О.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

В ринкових умовах господарювання структуроутворюючу роль відіграє мале підприємництво. Процес становлення малого бізнесу в Україні розпочався з початком незалежності, проте його функціонування та розвиток має деякі труднощі та перешкоди. Головною перепоною для розвитку малого підприємництва є відсутність ефективних та дієвих механізмів його підтримки з боку держави. Однак зворотною стороною нерозвиненості для малого бізнесу є наявність потенціалу для його зростання, створення робочих місць та інновацій, у випадку вибору правильної державної політики [1]. Сьогодні мале підприємництво є найбільш численним серед усієї сукупності підприємств, ефективність роботи даних підприємств залежить від системи управління. Тому використання нових форм управління є головною задачею для встановлення перспектив розвитку малого бізнесу та ефективного функціонування.
Менеджмент як система організації виробництва є однією з найбільш важливих умов для ефективної та прибуткової діяльності підприємств. Відштовхуючись від цього, сучасна теорія і практика менеджменту серед малого бізнесу набуває особливого значення. Перехід української економіки на ринкові відносини вимагає вивчення форм та методів управління на рівні малих підприємств. Використання такого досвіду на практиці – одне з першочергових завдань. Масовий вихід українських підприємств малого бізнесу на світовий ринок зумовлює необхідність поглибленого вивчення теорії та практики менеджменту. У Європейському Союзі налічується більше ніж 20 мільйонів підприємств малого та середнього бізнесу. Саме це слугує основою соціального та економічного розвитку країн ЄС. Кількість зайнятого населення в малому бізнесі країн Європи становить орієнтовно 70%. Найбільш поширеними галузями для малих підприємств є торгівля, будівництво та харчова промисловість [4].
Згідно з даними Державної служби статистики України у 2017-2018 роках підприємства з кількістю найманих працівників менше, ніж 250 осіб становили понад 99% всіх підприємств, на них припадало близько 61 % від загальної зайнятості в підприємництві, 54% загального обсягу реалізованої продукції та 47% створеної у підприємництві доданої вартості [2].
Малий бізнес у розвинутих країнах виконує такі важливі для економіки функції, як залучення до економічного обороту матеріальних, фінансових, природних, інформаційних та людських ресурсів, що виходять з поля зору більших компаній. Саме завдяки малим підприємствам великі компанії звільняються від нерентабельної діяльності, на ринку продукції забезпечується врегулювання попиту і пропозиції. Перевага малих підприємств у тому, що вони більш мобільні до змін в економіці, мають швидшу реакцію до вимог ринку, знаходять місце у виробництві товарів, виконанні робіт, наданні послуг, оперативно освоюють випуск нових видів продукції а також мають тенденцію до нарощування обсягів випуску продукції, надання послуг та виконання робіт, що дає їм змогу виживати та розвиватися [3].
В межах структури бізнесу вся управлінська робота зводиться до певних початкових процесів. Серед них такі як, постановка задач та цілей, прогноз та планування, координація та прийняття рішень, маркетингова діяльність, мотивування діяльності персоналу та контроль за виконанням поставлених завдань. Для керівника даний підхід надає можливість більш ефективніше керувати свої дії та управляти організацією. Управлінська діяльність є одним з найбільш важливих факторів для функціонування та розвитку підприємства в умовах ринкової економіки [3].
Малі підприємства є достатньо специфічним об’єктом управлінської діяльності. Серед їх особливостей виокремлюють такі, як невеликий масштаб діяльності, досить слабка стійкість на вплив зовнішнього середовища та відносно високий ступінь ризику. Такі підприємства вирізняє простота форми управління та не висока чисельність управлінського штату. Як правило, в даних підприємствах не розділяють функції власності та управління. Керівники роблять акцент на неформальне спілкування, його інтенсивність досить висока, і в той же час є системою суворого контролю.
Основною проблемою для малих підприємств в основному є слабка забезпеченість висококваліфікованими працівниками, так як такі фахівці потребують високу оплату праці та кар’єрний ріст, який в умовах малого підприємства не може бути реалізовано в повній мірі. Але, не зважаючи на це, в діяльності таких підприємств можна виокремити ряд характеристик:
– досить вигідне місце розташування підприємства;
– оперативність прийняття рішень;
– швидке вирішення як виробничих так і особистих проблем завдяки тісним діловим відносинам між роботодавцем та персоналом;
– успіх працівників швидше помічається та винагороджується;
– працівники можуть приймати учать у процесі прийняття рішень;
– в деяких випадках заробітна плата на малих підприємствах має бути не меншою, ніж на великих;
– малі підприємства мають більше простору для реалізації власних ідей;
– працівники беруть участь у доходах підприємства та мають перспективу стати акціонерами чи партнерами підприємства.
Одна з основних проблем, що стримують розвиток малого підприємництва в Україні – це пошук джерел додаткового фінансування для подальшого розвитку.
Крім удосконалення внутрішнього менеджменту кожного малого підприємства, не менш важливе значення в умовах ринкової економіки має оптимізація зовнішнього управління малими підприємствами як з боку держави, що здійснюється по вертикалі, так і між самими підприємствами, що реалізується по горизонталі.
Потребу в самоорганізації управління та координації діяльності суб’єктів малого підприємництва успішно можна вирішити шляхом запровадження мережевої моделі з координаційним органом управління в теперішніх умовах децентралізації влади і розширення фінансово-економічної самостійності у діяльності органів місцевого самоврядування. Під мережевою моделлю у сфері господарювання розуміється мережева організація, мережеві форми організації, міжфірмові мережі, організаційні мережі, гнучка спеціалізація тощо. Мережі являють собою об’єднання організацій, засноване на кооперації та взаємному володінні акціями учасників групи – виробників, постачальників, торговельних і фінансових компаній [4].
Отже, діяльність малих підприємств має свою специфіку, яка вимагає від підприємців універсалізації знань і практичних навичок щодо ведення бізнесу та управління підприємством. В умовах запровадження ринкових відносин і децентралізації влади важливого значення набуває демократична система самоорганізації управління як всередині самого підприємства, так і у взаємовідносинах з іншими малими підприємствами. Пріоритетною формою менеджменту у взаємовідносинах між малими підприємствами є мережева модель.

Список використаних джерел:
1. Васильєва Д. В. Актуальні проблеми розвитку малого бізнесу в Україні / Д. В. Васильєва // Механізм регулювання економіки, 2011. – №3. – С. 188-196.
2. Дані Державної служби статистики України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
3. Мєняйлова Г. Є. Малий бізнес і підприємництво: характеристики та місце в економіці України [Електронний ресурс] / Г. Є. Мєняйлова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2014. – № 5. – С. 149–154. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2014_5_38
4. Рарок О.В. Менеджмент малих підприємств: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / О.В. Рарок // Молодий вчений, 2016. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua

Яким чином можна збільшити роль "менеджера" та управління в малому бізнесі, і чи потрібно це взагалі?

Дуже цікава тема.

В інших країнах роль малого бізнесу має досить велике значення і різними способами такий бізнес підтримується державою. В той час, як в нашій країні це не завжди так. Ваша доповідь мені сподобалась, і вона є досить актуальною на даний момент.

З якими проблемами зустрічаються власники малого бізнесу в Україні на сучасному етапі розвитку?

Серед проблем з якими стикаються власники малого бізнесу в нашій країні, можна виокремити: податковий тиск, недостатнє фінансування та складність залучити іноземних інвесторів для розкриття потенціалу своєї справи.

Які особливості управління малим підприємством?

Яким чином можна збільшити роль "менеджера" та управління в малому бізнесі, і чи потрібно це взагалі?

Так, я вважаю, що роль менеджменту в управлінні малим бізнесом необхідно збільшувати, адже невдачі багатьох підприємств обгрунтовуються різними причинами, але найголовнішою з них є незадовільне управління колективом та недоліки в менеджменті. Менеджмент як наукова система організації виробництва є однією з найважливіших умов ефективної і прибуткової діяльності малих підприємств. Тому сучасна теорія і практика менеджменту в малому бізнесі набуває особливого значення. Менеджер, в свою чергу, повинен мати фахову кваліфікацію, яка дала б змогу щоденно і ефективно наглядати, оцінювати та керувати роботою підлеглих в специфічних професійних ситуаціях шляхом роз’яснення, або навіть демонстрації відповідних дій.

Дуже цікава тема.

Дякую. Зараз ця тема є досить актуальною як для України, так і для інших країн.

В інших країнах роль малого бізнесу має досить велике значення і різними способами такий бізнес підтримується державою. В той час, як в нашій країні це не завжди так. Ваша доповідь мені сподобалась, і вона є досить актуальною на даний момент.

Дуже дякую за відгук. Сподіваюсь, що з часом і в нашій країні цьому питанню будуть приділяти більше уваги.