Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Корнєєва І. О., студентка
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Бовкун О. А.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Щоб коректно дати визначення для системи менеджменту потрібно розібратися в теорії систем. З неї випливає, що система – це впорядкована система елементів, між якими є, або може мати в перспективі певний взаємозв’язок. Або це сукупність елементів, які мають зв’язок хоч з одним, будь-яким елементом, що забезпечує досягнення спільної мети.
Система менеджменту (управління) має такі характерні ознаки:
1. Складається мінімум з двох елементів (множини підсистем), які пов’язані через прямі і зворотні зв’язки.
2. Має єдність та цілісну систему для нижчих ієрархічних рівнів.
3. Якщо розглядати зв’язки з зовнішнім світом то вони є фіксованими.
Якщо розглядати основні вимоги до систем, то до них відносяться: детермінованість елементів, динамічність, наявність у системі керівного та контролюючого параметрів, як мінімум одного каналу зворотного зв’язку.
Основні компоненти системи менеджменту – структура, підсистеми, співвідношення елементів, елементи.
Зважаючи на такі основи, систему розглядають як сукупність пов’язаних підсистем суб’єкта й об’єкта, які є в взаємодії між собою і з навколишньому світі.
Практичне значення даної системи узагальнює діяльність із задоволенням попиту на різні послуги, результатом якого є здійснення та вирішення проблем пов’язаних з цим.
Якщо надання послуг має системний характер і розвивається динамічно, то процес виробничо-обслуговуючої діяльності виступає як об’єкт управління.
В системі менеджменту існує певний ієрархічний поділ – складається з керуючої і керованої системи. А також взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх зв’язків.
Відповідно, як і в будь-якому іншому явищі, існує суб’єкт і об’єкт системи управління. Суб’єктом є учасник задовольняє свої специфічні потреби всіма можливими способами та використанням всіх послуг що надаються. Об’єктом – теоретично, може бути будь хто, хто дає суб’єкту можливість задовольнити свої потреби.
З професійної точки розглядають менеджмент не як суб’єкт цієї діяльності спеціаліста менеджера, а як об’єкт – господарської діяльність. Менеджмент розглядають з практичної сторони як специфічні відношення між суб’єктом і об’єктом управління. Таке управлінське відношення є складним соціальним елементом взаємних зв’язків між людьми.
Як самостійний вид професійної діяльності менеджмент у різних формах власності реалізується в умовах провідного впливу такого інструменту управління як ринок.
Процес реалізації послуг різних форм власності в широкому розумінні (створення, пропозиція, продаж, надання, споживання) відбувається на основі раціонального поєднання в часі й просторі засобів, умов і самого процесу виробничо-обслуговуючої діяльності. Як об’єкт управління процес виробничої і обслуговуючої і надання послуг системний і розвивається динамічно.
Основним висновком узагальнення роботи менеджера є спрямування потенціалу робочого персоналу у потрібному напрямі зведення до мінімуму їх впливу. Важливим аспектом у цьому випадку є знання ознак незвичайної групи і майстерність керування ними.
Очевидно, що менеджмент у різних формах власності є відкритою системою, на яку впливають численні фактори – геологічні, природні, економічно-соціальні, релігійні тощо. Взаємодія з навколишнім світом має економічне, екологічне, технологічне, політичне, соціальне і міжнародне середовища. Ці сфери мають значний вплив. Відповідно процеси внутрішнього типу, суттєво залежить від зовнішнього оточення і впливають на нього.
Процес менеджменту логічно має зміст, структуру, технологію, що має чітко виражену послідовність. Якщо говорити про зміст, то в ньому потрібно визначити відповіді на питання про функції та питання, що визначають в його межах. Структура означає пошук відповідей яким чином пов’язані дії чи функції що існують в процесі формування його змісту. Щодо технології, то це означає логічну послідовність дій, в межах функцій процесу. Тобто визначає що за чим повинно існувати у діяльності фірми.

Список використаних джерел:
1. Лугінін О. С. Статистика : Підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 608 с.
2. Мазуренко В. П. Теорія статистики : Навчальний посібник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. 232 с.
3. Статистика : Підручник. Київ: КНЕУ, 2000. 467 с.
4. Ткач Є. І. Загальна теорія статистики : Підручник. Тернопіль: Лідер, 2004. 388 с.

Дуже змістовна доповідь, яка повністю розкриває тему. Вона містить в собі багато корисної інформації, на основі якої можна зробити висновки щодо системи менеджменту в будь-якому підприємстві.

Які нововведення Ви б хотіли привнести у систему менеджменту державної організації? Дякую!