Дяченко О. І., студентка
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Поворознюк І. М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Туризм є одним з найважливіших факторів, який може суттєво вплинути на економічну діяльність країни, задовольнити моральні і духовні потреби населення.
На сьогодні люди мають можливість та бажання подорожувати з різними цілями, а саме: відпочинок, спорт, піші прогулянки, інтерес до пам’яток культури регіонів України тощо. Відповідно це спонукає туристичні фірми створювати нові види туризму. До таких можна віднести й етнотуризм.
Етнотуризм є видом відпочинку, що здійснюється відповідними групами населення за місцем їх народження. Учасниками етнічного туризму в основному є люди похилого віку, які раніше проживали в певній місцевості. Основна мета таких поїздок – це відвідування різноманітних місць та регіонів, знайомство з далекими родичами.
Обсяг туристичних ресурсів для етнотуризму великий і незвичний. Сюди входять: різні архітектурні пам’ятки, музеї, надзвичайні місця природи, різні культурні заходи.
Наразі етнотуризм може бути як зовнішнім, пов’язаний із відвідуванням місць народження давніх родичів, так і внутрішнім – відвідуванням сільської місцевості, метою якої є ознайомлення з діалектами, фольклором, побутом, культурою тодішніх народів [1].
На даний момент в Україні етнічний туризм не дуже популярний. Проблемою є те, що в основному споживачами такого туристичного продукту є люди похилого віку. Але через свій вік та фінансовий стан, вони не мають можливості часто подорожувати.
Отже, оскільки в нашій країні ця категорія туристів подорожує дуже мало, ніж представники інших вікових груп, етнічний туризм не розвинений, як і інші види туристичних подорожей. Тому, варто створити спеціальні знижки та бонуси за допомогою яких туристи старшої вікової категорії зможуть без проблем подорожувати.
Також, для сприяння розвитку етнотуризму в Україні необхідно збільшити попит на таку туристичну послугу, шляхом спрямування уваги туристів на історію свого регіону та ознайомлення з пам’ятками історії та культури інших регіонів.
Однією з передумов розвитку етнічного туризму в Україні є велика кількість діаспор: польська, російська, білоруська, грецька, єврейська, молдавська, румунська, угорська, вірменська тощо [2, с. 41].
Для залучення туристів до української етно-культури повинні проводитися різноманітні фольклорні свята, фестивалі та інші заходи. Завданням цих заходів є розвиток культурних традицій і культури загалом; розповсюдження традиційної та фольклорної культури, народного мистецтва; поширення здобутків української народної культури; покращення та зміцнення культурних зв'язків з українцями із зарубіжних країн.
Розвиток етнотуризму стає дедалі цікавішим напрямком туристичної діяльності. Для його розвитку потрібно залучати не тільки українських туристів, а й іноземних. Для залучення іноземних туристів треба створювати рекламу в інтернеті, розповсюджувати певні купони та листівки, подавати рекламу в засоби масової інформації.
У нашій країні етнічний туризм є новим і ще не до кінця зрозумілим, але не дивлячись на це, набирає все більшої популярності і в майбутньому може стати одним із найпопулярніших видів туристичної діяльності, як серед молоді, так і серед людей середнього та похилого віку не тільки для українців, а й для жителів далекого зарубіжжя.
Список використаних джерел:
1. Етнічний туризм : веб-сайт. URL: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/ Етнічний_туризм (дата звернення: 11.10.2019.)
2. Рожнова В., Терес Н. Проблеми та перспективи розвитку етнотуризму: зарубіжний та український досвід / Етнічна історія народів Європи. Київ, 2013. 44 с.