Столбова А. С., магістрантка
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Слатвінська Л. А.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Мотивація працівників займає одне з головних місць організації роботи на туристичних підприємствах і загалом в галузі надання послуг. Мотивація визначає ефективність роботи підприємства, забезпечує збереження кадрової бази і формування у працівників зацікавленості щодо розвитку підприємства та підвищення власної кваліфікації.
Зацікавленість персоналу щодо розвитку підприємства формується при виконанні, як мінімум, двох умов: по-перше, це наявність мотивів у персоналу задовольняти потреби керівництва у досягненні головної мети господарської діяльності – отриманні прибутку, проте через задоволення власних потреб, завдяки отриманню достатньої заробітної плати; по-друге, це достатній рівень створених умов праці, їх комфортність, безпека для здоров’я та інші [1].
Саме ці дві передумови є вирішальними, оскільки в умовах ринкової економіки найголовнішим із усіх видів ресурсів, які задіяні у процесі виробництва товарів і надання послуг, є людський капітал. Тому управління підприємством на сучасному етапі повинно бути зосереджено на створенні такої системи, в якій персонал є вмотивованим до його розвитку.
В літературі поняття «мотивація персоналу» трактується по-різному. Американський учений Р. Дафт розглядає мотивацію як сили, що існують усередині людини або поза нею, і які збуджують у ній ентузіазм і завзятість за виконання певних дій. І далі він зазначає: «Мотивація працівників впливає на їхню продуктивність, і частина роботи менеджера саме і полягає в тому, щоб спрямувати мотивацію на досягнення цілей організації» [2].
Мотивація, за визначенням Н. Дряхлова і Є. Купріянова, – це спонукання людей до активної діяльності, процес свідомого вибору людиною певної лінії поведінки, яка ґрунтується на внутрішніх і зовнішніх факторах або, іншими словами, на мотивах і стимулах [3].
Мотивування – це цілеспрямоване спонукання себе та інших працівників на діяльність, що спрямована на досягнення особистих цілей та цілей організації шляхом стабільного впливу на його потреби, інтереси, цілі [5].
Підприємства індустрії туризму дуже інтенсивно використовують людські ресурси, тому їм особливо важливо приділяти увагу мотивації персоналу. Адже рівень і якість виконання роботи визначається не тільки здібностями персоналу, але і їх мотивацією докласти свої здібності і розкрити свій потенціал. Мотивація праці спрямована на задоволення очікувань і вимог працівників організації. Як правило, очікування і вимоги працівників поділяються на три основні групи: економічна винагорода, внутрішнє задоволення працею і соціальні взаємовідносини.
Результати узагальнення літературних джерел свідчать про існування різноманітних методів стимулювання працівників у сфері туризму. Стимули можуть бути матеріальними і нематеріальними. Існуючі дослідження підтверджують, що на всіх етапах діяльності підприємства найефективнішими є методи матеріального стимулювання (основна і додаткова заробітна плата).
Рівень заробітної плати один з ключових критеріїв при виборі місця роботи. Однак науковці вже давно не приймають всевладдя грошей як засіб спонукання до праці. З одного боку за допомогою грошей можна підкріплювати майже будь-яку діяльність, але з іншого вони можуть стати причиною втрати мотивації [4].
Основними матеріальними стимулами у роботі працівників туристичних підприємств є нарахування заробітної плати з доданим відсотком від продажу турів, одноразові грошові винагороди, заохочувальні та компенсаційні виплати, надбавки та доплати, які не передбачені законодавством. Матеріальне стимулювання, яке не підкріплене моральним фактором, не приносить максимального ефекту.
Нематеріальними стимулами є надання звання кращого працівника періоду, нагородження грамотою, оголошення подяки, занесення прізвища працівника до книги пошани, сприятливі умови праці, медичне обслуговування, можливості самовдосконалення, залучення працівників до участі в управлінні, можливості професійного зростання і просування по службі, можливості розвитку індивідуальних здібностей, спрямованих на активізацію трудової активності працівників сфери туризму в майбутньому.
Для того щоб співробітники захотіли вкласти більше сил і душі в справу, якою вони займаються на кожному туристичному підприємстві слід розробити систему мотивації та застосовувати такі методи підвищення і поліпшення якості роботи працівників:
1.Надання різних можливостей для роботи і професійного росту для кожного працівника.
2.Керівник повинен чітко та ясно доносити кожне поставлення завдання для досягнення єдиної мети.
3.Усунути чинники, які заважають мотивації.
4.Постійне та регулярне відстеження рівня мотивації.
5.Керівництву необхідно виявляти цікавість не лише до роботи своїх співробітників, але і до них, як до особистостей.
6.Створення мотиваційного клімату на підприємстві. Мотиваційний клімат – це атмосфера, виникає в результаті взаємодії працівника, роботи, керівника й оточення, в якому вони працюють. Створити мотиваційний клімат – означає підібрати людину, адекватну роботі й організації.
Таким чином, мотивація персоналу є одним з найважливіших засобів досягнення ефективності на підприємстві і відіграє важливу роль для керівника в управлінні персоналом. Тому керівнику необхідно дотримуватися конкретних правил для того щоб досягти підвищення ефективності персоналу та якості надання послуг на підприємстві. Насамперед важливо перед кожним працівником поставити конкретну мету та розподілити завдання, визначити стратегію підприємства та на постійній основі організовувати заходи, які будуть мотивувати та стимулювати кожного співробітника.
Список використаних джерел:
1.Менеджмент і маркетинг туризму / навч.посібн. / Т. М. Афонченкова та ін. Київ : Видавництво Ліра, 2012. 364 с.
2.Дафт Р. Л. Менеджмент / Р. Л. Дафт. СПб, 2000. 480 с.
3.Дряхлов Н., Купріянов Е. Система мотивації персоналу в Західній Європі та США. Проблеми теорії та практики управління. 2009. № 2. С. 83-88.
4.Крушельницька О.В. Управління персоналом: навч. посібн. Київ. 2003. 296 с.
5.Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: навч. посібник. Львів. 2003. 351 с.