Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Мельник В. В., к.е.н., доцент кафедри економіки та соціально–поведінкових наук
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Поліщук О.М. к.е.н. старший викладач кафедри бухгалтерського обліку
Уманського національного університету садівництвам.

У XVIII столітті основною економічною школою був меркантилізм (Т. Мэн, А. Монкретьен), згідно з яким держава повинна була сприяти багатству країни і короля, отже, брати активну участь в економічних процесах. Прибічники меркантилізму закликали стимулювати експорт і обмежувати імпорт [5].Наступний розвиток переконань на роль держави — це класична теорія невтручання в економіку. А. Сміт у роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" затверджував, що гармонійну економіку забезпечить "вільна гра ринкових сил, або принцип "невидимої руки". При цьому держава повинна робити лише те, що індивідуум не може здійснити самостійно або робить це неефективно. А. Сміт доводив, що добробут суспільства в цілому досягається на основі прагнень кожного підприємця до задоволення своїх приватних потреб [3].У 30 і роки XX століття в період після найбільшої економічної кризи отримала поширення кейнсіанська концепція, в якій доводилася необхідність активного втручання держави в економіку через відсутність у вільного ринку антикризових механізмів. Дж. Кейнс вважав, що державі слід впливати на ринок для підвищення попиту за допомогою гнучкої грошово-кредитної політики, активної бюджетно-фінансової політики і створення державою робочих місць. Проте в 1970 і роки через погіршення умов відтворення кейнсіанські антикризові інструменти сталі не ефективні [4]. Поняття "державне регулювання економіки" передбачає:
1. Системою — об'єктом регулювання є рин'кова економіка. Позасистемним утворенням — суб'єктом регулювання є держава.
2. Ринкова економіка функціонує автономно без участі держави.
3. Державне регулювання здійснюється одночасно у відношенні до тривалості функціонування ринкової економіки через внесення змін до законодавства (етимологія слова "регулювання" підтверджує саме нормотворчий характер регулювання будь-якої сфери діяльності суспільства).
4. Зміни до законодавства передбачають введення у законодавчу базу нових норм або зміну вже існуючих, що може спричинити виникнення нових приватних економічних інститутів обов'язків у ринковій економіці.
5. За рахунок вступу в дію нових (змінених) норм та економічних інститутів чи зв'язків, що виникли після їх вступу в дію, ринкова економіка продовжує функціонувати автономно, однак за новим принципом роботи, що автоматично забезпечує її роз' виток у рамках і напрямі, що корисні державі.
6. Державне регулювання ринкової економіки ліквідує причину недосконалості роботи ринкової економіки, її внутрішній дефект, який може бути пов'язаний з інституційними, адміністративними або іншими особливостями діяльності господарських суб'єктів у рамках ринкової економіки [1].
Разом з тим тенденції останніх трьох десятиліть привели до того, що в даний час у сфері управління світовими економічними процесами співіснують три основні моделі механізмів регулювання, що відрізняються між собою складом акторів, які беруть участь у їх функціонуванні. Це змішана державна модель, що заснована на міждержавних зв’язках і домовленостях, яка представляє собою майданчик взаємодії держав, міжурядових організацій, транснаціональних корпорацій та суб’єктів глобального громадянського суспільства, а також приватна, де механізми управління знаходяться в руках недержавних акторів [2, с. 87].
Кожна держава задіяна в світовий глобальний процес розвитку. Враховуючи це, природно, що вони впливають на формування стратегії розвитку кожної держави шляхом інтеграції головних глобальних цілей, політики глобального розвитку в систему її цілей та пріоритетів розвитку. Такий глобалізаційний вплив практично відбувається за допомогою діяльності всесвітніх міжнародних організацій, таких як ООН, Світовий банк, МВФ, ЮНЕСКО та ін. Кожна така організація має свої цілі розвитку, впорядковані в певну ієрархію. Наверху цільової ієрархії розміщена глобальна (головна) ціль, що спрямована на досягнення певних результатів глобального розвитку. У своїй діяльності зазначені організації домагаються інтеграції визначених ними цілей у державну політику країн світу, потужно впливаючи на суспільну думку, вироблення законів, рішення урядів.

Список використаних джерел:
1. Гришова І.Ю. Наумов О.Б., Давидюк О.О. Економіко-політичні конфлікти на сучасному етапі. Український журнал прикладної економіки.2016.Т.1.№ 2. С. 36 – 49.
2. Гриньова В. М., Новікова М. М. Державне регулювання економіки: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. 736 c.
3. Лункіна Т., Пав' люк Є. Державна підтримка інтеграції та кооперації в АПК України: зарубіжний досвід та основні напрями. Економіст. 2013. № 4. С. 37–39.
4. Пилипенко Г.М. Категоріальне оформлення поняття інститут: проблеми і перспективи інституціональної теорії. Економічний вісник НГУ.2008. № 4.С. 12–18. URL: http://ir.nmu.org.ua/jspui/bitstream/ 123456789/462/1/2008_4_p012'018.pdf
5. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень. Навчальний посібник. Київ, 2002. 514 с.

Дуже цікава та актуальна тема! Особливо в умовах сьогодення.

Дуже цікава інформація.

Цікава інформація)