Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Литвинова Л. І., магістрантка
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Стойка В. О.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

У ринкових умовах господарювання основне значення для будь-якого підприємства має його здатність до стійкого розширеного відтворення своєї діяльності. Фундаментом стійкого розвитку підприємства виступає його майнова та оперативна самостійність, що забезпечується наявністю та розмірами власного капіталу.
Сучасні реалії ставлять проблему виживання та забезпечення фінансової рівноваги вітчизняних підприємств першочерговою. Проте, наразі уся увага керівників та топ-менеджерів вітчизняних підприємств зосереджується у рамках тактичних рішень орієнтованих на досягнення стабільного фінансування поточної діяльності. Досягнення постійної короткострокової фінансової рівноваги підприємства – основа прийняття стратегічних рішень [2, с. 24].
Проте, враховуючи сучасні прогресивні умови господарювання, управління інтелектуальними ресурсами є одним з найважливіших завдань підприємств, вирішення якого дасть змогу максимізувати прибуток та забезпечити конкурентні переваги на ринку товарів і послуг. Суттєвого значення тут набуває питання налагодження ефективної системи управління, яка необхідна для цільового та раціонального використання інтелектуального капіталу [3, с. 40].
Першочерговим завданням, важливим для більшої частки підприємств на ринку, є ефективне управління інтелектуальним капіталом. Для управління інтелектуальним капіталом і одержання економічних вигод від нього, доцільно ідентифікувати складові, що його формують, та оцінити ефективність їх використання. Оцінка інтелектуального капіталу дає можливість встановити реальну вартість компанії, що є необхідним для інформаційних потреб зовнішніх користувачів, прийняття раціональних управлінських рішень [4, с. 25-26].
Інтелектуальний капітал – це сукупність інтелектуальних ресурсів (знання, навички, досвід, нематеріальні активи, інформація тощо), що необхідні для ефективного функціонування конкретного підприємства та забезпечення його конкурентоспроможності [3, с. 40].
У структурі інтелектуального капіталу виділяють три складові [1, с. 35-36; 2, с. 40-41]:
– людський капітал: знання, навички, досвід, ноу-хау, творчі здатності, креативний спосіб мислення, моральні цінності, культура праці тощо;
– організаційний капітал: патенти, ліцензії, ноу-хау, програми, товарні знаки, промислові зразки, технічне й програмне забезпечення, організаційна структура, корпоративна культура тощо;
– споживчий капітал (інтерфейсний капітал): зв’язки з економічними контрагентами (постачальниками, споживачами, посередниками, кредитно-фінансовими установами, органами влади та ін.), інформація про економічних контрагентів, історія взаємин з економічними контрагентами, торговельна марка (бренд).
Інтелектуальний капітал – це сукупність різноманітних інтелектуальних цінностей, які в процесі свого обігу та кругообігу забезпечують додаткову вартість, а також конкурентні переваги особі, підприємству чи державі.
Пріоритетним завданням, актуальним для всіх підприємств, є ефективне управління інтелектуальним капіталом. Для управління інтелектуальним капіталом і отримання економічних вигод від нього необхідно ідентифікувати компоненти, що входять до його складу, та оцінити ефективність їх використання.
Завданнями формування ефективної системи управління інтелектуальним капіталом підприємства є [3, с. 43]:
– збалансоване формування елементів інтелектуального капіталу на основі активізації процесу трансформації знань у інноваційні продукти;
– ефективне використання складових елементів інтелектуального капіталу в процесі формування вартості і стратегічного оновлення підприємства;
– створення умов для інтенсивного розвитку і розширеного відтворення елементів інтелектуального капіталу;
– забезпечення інноваційного, організаційного розвитку підприємства на основі створення і трансформації запасів знання.

Список використаних джерел
1. Ілляшенко С. М., Голишева Є. О., Колодка А. В. Управління інтелектуальним капіталом підприємства: монографія. Суми : ТОВ «Триторія», 2017. 360 с.
2. Іорга С. М. Власний оборотний капітал як інструмент досягнення фінансової рівноваги підприємства. Науковий вісник [Одеського національного економічного університету]. 2019. № 9-10. С. 22-37.
3. Кушал І. М., Харьковська Ю. О. Система управління інтелектуальним капіталом підприємства. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2020. № 2. С. 40-45.
4. Топільницька Я. О. Інтелектуальний капітал: суть та методика вимірювання. Держава та регіони. Сер. : Економіка та підприємництво. 2013. № 2. С. 25-28.

Тема ефективного управління капіталом, в тому числі інтелектуальним, є чи не однією з найдискусійніших у сучасній економіці.Тому бажаю вам подальших успішних досліджень і наукових звершень!

Дякуємо за коментар. Обов'язково будемо продовжувати дослідження у цьому напрямку.

Дуже цікава тема. На даний момент потрібен індивідуальний підхід, як до пітримєства так і до капіталу. Саме людина може здійснити покращення ефективності капіталу будь-якого підприємства. Людина яка має свій підхід і як керівник (аналізує ход дій,розуміє чого прагне,сильний і впевнений у собі і вміє керувати і знаходити компроміс,адже персонал потрібен лідер). Про це нам говорить автор теми,це прекрасна тема! Ми творці своєї історії та долі, здатні до вершин та мрій. І саме індивідуальний підхіт один з кращих розвитоків

Цікава тема, нашим управлінцям непогано було би методички було би оновити)