Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Поворознюк І. М.,
к. е. н., доцент
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Туризм – глобальне економічне і соціокультурне явище сучасного світу. Він задовольняє потреби людини в культурному, фізичному, пізнавальному і духовному розвитку. Його основні завдання обумовлені специфічними функціями: соціальними та культурними насамперед.
Система соціального туризму представляє собою сукупність соціокультурних об'єктів і учасників, а також принципів, цілей, засобів, включаючи пільги, що дозволяє малозабезпеченим верствам населення скористатися можливостями туристичного відпочинку.
Сокол Т.Г. зазначає, що соціальний туризм – це організація туристичних подорожей і відпочинку для осіб, які мають невисокий рівень доходів або належать до слабозахищених верств населення (діти, юнацтво, пенсіонери та ін.) з метою реалізації їх права на відпочинок з метою відновлення працездатності, фізичних і моральних сил [2].
З метою забезпечення доступності туристичного відпочинку потрібна розробка державної соціальної туристичної політики, спрямованої на створення законодавчої бази, прийняття нормативних актів, розвиток соціальної інфраструктури, підготовку кваліфікованих кадрів з організації інформаційної роботи та надання допомоги різним верствам населення в реалізації своїх прав на відпочинок.
Також слід зазначити, що система соціального туризму передбачає надання окремим категоріям населення не тільки пільгових путівок, а й істотних знижок при розміщенні в готелі, закладах харчування, також пільг на придбання квитків на різні види транспорту.
Соціальний туризм є одним з найважливіших видів у системі туріндустрії розвинених країн світу, і тому потрібен серйозний імпульс для його розвитку та звернення до нього уваги з боку нашої держави та бізнесу.
У цій сфері пріоритетними напрямками є лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний види туризму. Рішення проблем розвитку цієї сфери можливо лише за допомогою комплексу заходів, у тому числі шляхом внесення змін до чинного законодавства та нормативно-правової бази.
У чинному Законі України «Про туризм» в редакції від 16.10.2020 р. серед організаційних форм та видів туризму про соціальний туризм навіть не згадується. Тільки зазначається, що пріоритетними напрямами державної політики в галузі туризму є: .... забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб [1].
У Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року від 16 березня 2017 р. No 168-р у розділі стратегічного планування розвитку видів туризму на основі їх чіткої класифікації та визначення пріоритетних на державному та регіональному рівні про соціальний туризм знову незгадано. Натомість у розділі Стратегії «Розвиток туристичної інфраструктури» говориться про «забезпечення доступності об’єктів туристичної інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення» [3].
Економічно вигідним напрямком розвитку соціального туризму сприяє не наявність окремих одиничних інфраструктурних елементів, а створення цілеспрямованої системи, що забезпечує доступ людей до повноцінного відпочинку, а значить і ефективному відновленню фізичних та духовних сил.
До основних факторів, що визначають необхідність розвитку соціального туризму слід віднести:
– наявність істотної різниці в доходах населення країни. Спроби створення, так званого, середнього класу поки не є успішними, тому велика кількість людей не можуть використовувати своє право на відпочинок у повній мірі. Відповідно соціальний туризм необхідний як явище, яке дозволяє реалізувати громадянам свої конституційні права;
– розвиток туризму впливає на економіку країни в цілому. Незважаючи на те, що соціальний туризм не ставить своїм завданням отримання прибутку, навіть швидше заперечує його, він може вплинути на інфраструктурну складову регіонів, сприяти створенню нових робочих місць;
– поліпшення іміджевої складової своєї країни також можна віднести до причин розвитку соціального туризму, тому що крім розвитку інфраструктури підвищується і інвестиційна привабливість регіонів;
– необхідність патріотичного виховання молоді. За умови постійного і стійкого розвитку соціального туризму, туристичні послуги стають доступними для всіх верств населення, що важливо для молоді, яка повинна знати, любити і пишатися своєю країною;
– спрямованість соціального туризму на вирішення низки соціальних завдань: надання нематеріальних благ; формування освітнього та культурного рівня населення; зменшення майнової нерівності; зниження соціально-психологічної напруженості в суспільстві; виховання гідних членів суспільства.
В Україні розвиток соціального туризму можливий тільки через державне регулювання. Насьогодні в нашій країні немає нормативно-правового документа, що регламентує механізм субсидування державою, належну за законом допомогу, передбачену на соціальні потреби. Немає нормативів, що регламентують питання про те, коли, де і хто з туристів і на які види подорожей може отримати фінансову підтримку.
Для відновлення соціального туризму необхідні інноваційні підходи, моделі, напрямки, механізми і конкретні заходи по вирішенню в країні проблем соціального туризму. Необхідно шукати шляхи застосування фінансових механізмів заохочення роботодавців, які є спонсорами соціальних туристичних програм або компенсуючи своїм працівникам частину витрат на туристичні послуги на території України.
Отже, розвиток соціального туризму дозволить підвищити загальний попит на туристичні послуги в регіонах нашої держави. А активне впровадження соціального туризму в Україні буде сприяти підвищенню якості життя і оздоровлення української нації та сталому соціально-економічному розвитку регіонів і країни в цілому.
Список використаних джерел:
1. Про туризм: Закон України (ред. від 16.10.2020). URL: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр (дата звернення: 28.10.2020).
2. Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності. Київ: Грамота, 2006. 264 с.
3. Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249826501 (дата звернення: 27.10.2020).