Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Кожушко О.Б., здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Дем’янишина О. А.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

У цей важкий для української економіки час практично всі підприємства зіштовхуються з безліччю проблем, пов’язаних із нестабільною ситуацією у вітчизняному господарстві, рецесією на ринках, першими кроками до Європейського Союзу. Тому важливими постають питання вдосконалення або впровадження нових механізмів управління, ефективність яких забезпечить підприємству збалансовану фінансово-господарську діяльність.
Нижник Н. Р. розглядає механізм управління наступним чином – це категорія управління, що включає цілі управління, елементи об’єкта та її зв’язки, на які здійснюється вплив, дії в інтересах досягнення цілей, методи впливу, матеріальні та фінансові ресурси управління соціальним та організаційним потенціалами [1, с.37].
В сучасних визначеннях механізм розуміється ширше, як улаштована система, «порядок управлінської діяльності» [2, c. 424].
Аналіз попередніх досліджень показав, що науковці поки що не виробили єдиного підходу до визначення поняття «організаційний механізм управління діяльністю підприємства». Одні автори трактують це поняття, як сукупність процесів, що відбуваються в організації, інші розглядають як етапи життєвого циклу організації, треті – як основні правила, норми, що діють у межах організації.
Підходи до визначення організаційного механізму можна розділити на дві групи:
- як сукупність управлінських методів та інструментів;
- як система управління.
Клименко Л.В. відзначає, що організаційно-економічний механізм управління діяльністю підприємства спрямований на досягнення певних цілей шляхом впливу на сфери і фактори, які забезпечують досягнення намічених цілей, і цей вплив здійснюється за допомогою використання наявних ресурсів або потенціалу підприємства [3].
Грішнова О.А. та Василик О.В. під організаційно-економічним механізмом управління пропонують розуміти систему елементів організаційного та економічного впливу на управлінський процес, в якій відбувається цілеспрямоване перетворення впливу елементів управління на об’єкт управління і яка має вхідні посилки та результуючу реакцію. До неї входять підсистеми управління, регулювання, стимулювання, координації, мотивації тощо [4].
Виходячи з трактувань можна сказати, що організаційний механізм – це сукупність усіх правил і норм, які циркулюють всередині організації, а також усі господарські процеси, які здійснює організація для досягнення основної мети діяльності [5].
Організаційний механізм – це «послідовність етапів проєктування структур, детального аналізу і визначення системи цілей, продуманого виокремлення організаційних підрозділів і форм їхньої координації для забезпечення функціонування деякого комплексу (організаційної системи)» [2, c. 422].
На нашу думку, організаційно-економічний механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю варто розглядати як систему скоординованих економічних елементів (правил, методів, інструментів та закономірностей), які відображають особливості діяльності підприємства, та їх взаємозв’язків і відповідно управління цими елементами з метою забезпечення високої ефективності діяльності підприємства в існуючому середовищі задля виконання поставленої мети.
Організаційний механізм і організація як процес з впорядкування в організованих системах є, на наш погляд, функцією управління, його підсистемою, що дає змогу через організаційний вплив на об’єкт управління перетворити його в бажаний з точки зору результативності та ефективності стан.
Якщо розглядати даний механізм з точки зору системного підходу, то він повинен мати певну структуру, яка визначає стійкі зв’язки і відносини всередині нього, основні напрями управлінських впливів, що забезпечує цілісність механізму і самототожність.
Основою організаційного механізму функціонування субєкта господарювання як організації є організаційна культура – «набір найважливіших припущень, що приймаються членами організації та виражаються в цінностях, які заявляються організацією та визначають людям орієнтири її поведінки та дій» [6]. Сучасна організаційна культура щодо вибору організаційного механізму функціонування підприємства, його змістовної складової має виконувати кілька функцій, зокрема: регулювальну, інтеграційну, охоронну, розвивальну, адаптивну, освітню, орієнтаційну, формування іміджу організації, регулювання партнерських відносин, орієнтації на клієнта, пристосування до потреб суспільства.
Ефективне функціонування підприємства неможливе без формування організаційного механізму, який розглядають як одну із головних складових господарського механізму, що забезпечує дієвий вплив на чинники, стан яких обумовлює результат діяльності об’єкта управління. Якщо мова йде про внутрішні чинники управління підприємством, слід використовувати поняття „організаційний механізм управління підприємством”, якщо про зовнішні – „механізм взаємодії з іншими підприємствами і організаціями”.
На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що організаційний механізм управління діяльністю підприємства – це сукупність організаційних складових у механізмі управління, що мають організаційне регулювання, управління в інтересах підприємства, ефективну діяльність управлінської системи.
На нашу думку, відповідно для формування механізму ефективного управління підприємством варто виділяти такі основні інструменти: економічні, організаційні, соціально-психологічні, техніко-технологічні, маркетингові, екологічні правові, та використовувати показники, що дозволяють провести оцінювання кожного інструменту.

Список використаних джерел:
1. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посібник / за ред.. Н.Р. Нижник. К.: УАДУ, 2012. 160с.
2. Енциклопедичний словник з державного управління; уклад.: Ю. В. Ковбасюк, В. П. Трощинський, Ю. П. Сурмін та ін. К.: НАДУ, 2010. 820с.
3. Клименко Л. В. Організаційно-економічні механізми управління зовнішньоторговельною діяльністю підприємств: теорія та практика. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Економіка і менеджмент. 2013. Вип. 5. С. 163 – 169. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_ekon_2013_5_40
4. Грішнова О.А., Василик О.В. Організаційно-економічний механізм управління інтелектуалізацією трудової діяльності. Вісник Прикарпатського університету. Економіка. 2008. Вип. 6. С. 22 – 27.
5. Гавриляк О., Миронов Ю. Організаційний механізм управління діяльністю підприємства. Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». URL: https://kerivnyk.info/2012/04/gavryljak.html
6. Мельник А., Богач Ю. Модернізація організаційного механізму функціонування закладів вторинного і третинного рівнів охорони здоров’я. Вісник Тернопільського національного економічного університету. 2020. № 4. С. 92 – 113.