Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Лісніченко В.І., здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Бовкун О. А.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Сучасні економічні тенденції світового розвитку привели до підвищення вимог, пов’язаних із скороченням витрат і підвищенням ефективності роботи підприємства. Вирішення цих питань полягає у формуванні логістичного підходу до управління бізнесом. Західні економісти, що займаються питаннями сфери логістики, вважають, що підприємства, які досягли в логістиці світових стандартів, отримують конкурентні переваги завдяки якісному обслуговуванню клієнтів. Логістика сприяє ефективному розвитку підприємства за рахунок вибору логістичної стратегії, формування логістичної системи та впровадження логістичного процесу на підприємстві.
Під час розвитку логістичної складової підприємства виникають складні умови змін у підходах до менеджменту задля утримання позитивних результатів діяльності. В той час як головна функція менеджменту - планування - прогнозує та визначає цілі підприємства відносно нових тенденцій ринку, враховуючи появу нових конкурентів, зміни умов у постачанні сировини або у доступі до зовнішніх фінансових ресурсів, то з’являється необхідність підтримки процесів управлінських рішень задля досягнення існуючих цілей та майбутнього забезпечення зусиль, що гарантує постійне існування підприємства на ринку.
У логістиці та маркетингу застосовується система управління та планування розподілу продукції, яка дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом, збутом, використовуючи елементи матеріального планування ресурсів.
Одним з основних методологічних принципів логістичної концепції, яка застосовується в практиці вітчизняних підприємств, є використання системного підходу. Сутність системного підходу полягає в розгляді об'єктів, які формують логістичну систему як єдину цілісність. Системний підхід дає змогу розглядати досліджуваний об'єкт як комплекс взаємозалежних підсистем, об'єднаних загальною метою, наявністю зовнішніх і внутрішніх зв’язків, забезпечуючи при цьому ефективний розвиток конкурентного середовища.
Процес оцінки ефективності логістичної діяльності, на думку авторів, повинен бути спрямований на розв'язок чотирьох основних завдань:
1) моніторинг логістичних операцій;
2) контроль над процесом виконання транспортно-логістичного обслуговування;
3) оперативне управління на основі виявлених тенденцій;
4) розроблення подальших тактичних і стратегічних дій для вдосконалення логістичного процесу.
В даний час найефективнішим способом збору логістичної інформації є комп’ютерне програмне забезпечення, проте наука про логістичні заходи відома як управління логістикою [2].
Логістична діяльність є функціональною сферою діяльності підприємства, логістичну компетентність якого можна визначити як сукупність колективних знань, досвіду та здібностей логістичного персоналу. Логістична компетентність, таким чином, втілюється у компетенціях персоналу та є певним набором професійних та особистісних характеристик фахівців логістів. Зауважимо, що логістична компетентність, як правило, передбачає дії фахівців у стандартних логістичних ситуаціях, тоді як логістичні компетенції містять елементи готовності персоналу до вирішення нестандартних логістичних ситуацій завдяки особистісним характеристикам людини, через перехід від якості логістичних знань до якості логістичної діяльності, а також через здатність до прийняття логістичних управлінських рішень в умовах невизначеності та підвищених ризиків ринкового середовища.
Підвищення ефективності управління логістичною діяльністю визначається як те, наскільки безперебійно підприємство веде свою діяльність.
Від сировини до управління складом, від ланцюга поставок до управління роботою, від відвантаження продукції до управління інформацією, все підпадає під поняття управління логістикою. Управління логістикою є важливою складовою ділових операцій, оскільки її діяльність впливає не тільки на внутрішні процеси, але і на відносини з клієнтами.
Система формування логістичної компетентності в Україні, на наше переконання, потребує перегляду освітніх аспектів підвищення ефективності логістики в напрямі удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з логістики. Механізм формування даної системи успішно випробуваний у багатьох країнах світу та має містити наступні ключові елементи державного сприяння [4]:
1. Освіта та навчання державними закладами вищої освіти або фінансова підтримка навчання фахівців з логістики.
2. Розробка на державному рівні освітньої політики та навчальних програм у сфері логістики.
3. Пропаганда, державно-приватний діалог та співпраця з усіма стейкхолдерами сфери логістики.
4. Встановлення та гармонізація стандартів логістичної компетентності.
5. Організація підвищення рівня кваліфікації на державних логістичних підприємствах.
6. Інвестування в людський капітал як складову розвитку логістичної інфраструктури.

Список використаних джерел:
1. Крикавський Є. В. Логістика: традиційні та нетрадиційні сфери використання. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2006. № 552. С. 276-282.
2. Нестеренко Р. В. Методичні аспекти забезпечення логістичної діяльності підприємств як напрям їх ефективного функціонування та розвитку. Бізнес Інформ. 2019. №2. C. 266-270.
3. Козак Л.С. Сутність і методи логістичного консалтингу. Управління проектами, системний аналіз і логістика. К. : НТУ, 2014. Вип. 14. С. 78-84.
4. Поліщук І. І., Довгань Ю. В. Логістична компетентність як складова ефективності логістики. Modern Economics. 2021. № 28(2021). С. 118-124.

Як, на Вашу думку, адаптуються логістичні компанії до воєнного стану?

Краще мати свою логістичну систему чи користуватись послугою логістичної компанії?