Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Гарник О.А., канд. екон. наук, доцент
Гарник Е. А., здобувач вищої освіти
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

В умовах трансформації економіки України цілком природним є інтерес вчених і практиків до іноземного досвіду розробки та впровадження систем мотивації праці кадрового потенціалу сучасного підприємства.
Проте, наскільки ці системи відповідають соціокультурним особливостям економіки України? Які з них є найбільш прийнятними з точки зору схожості культур, традицій, менталітету та історії економічного розвитку?
Пошук відповідей на аналогічні запитання стимулює інтерес до проблем порівняльного дослідження особливостей національних культур господарювання, особливостей національних моделей менеджменту, крос-культурної взаємодії в бізнесі. Серед багатьох виданих останніми роками загальних праць із цих питань слід виділити роботи Р. Гестеланда, Р. Льюіса, С. Мясоєдова, Л. Симонової та Л. Стровського, Ф. Тромпенаарса та Ч. Хампден-Тернера. Значний інтерес вчених викликають результати досліджень національних структур господарювання Г. Хофстеда та Р. Інглхарта. Вони активно використовуються в працях багатьох дослідників національних культур господарювання.
Дані по Україні є лише в дослідженні Г. Хофстеда. Результати дослідження Г. Хофстеда дають змогу визначити рівень когерентності окремих національних культур [3, 4].
Порівняємо профіль національних культур господарювання основних країн з англосаксонською (Австрія, Великобританія, Канада та США) система мотивації праці за даними Г. Хофстеда з профілем відповідних характеристик української культури. Профіль підтверджує схожість подобу для англосаксонських країн. Для них характерні високий рівень індивідуалізму, помірні мужність, запобігання невизначеності, відносно незначні показники дистанції влади. Порівняння з показниками по Україні демонструє суттєві відмінності за всіма характеристиками. Це свідчить про обмежені можливості прямого запозичення господарських інститутів, поширених в цих країнах і, відповідно, потенційно невисоку ефективність функціонування запозичених господарських інститутів [2, 3, 4].
Ціннісні засади господарювання центральноєвропейських країн (Німеччина, Англія, Нідерланди та Швейцарія) за загальним профілем досить подібні між собою. Лише Нідерланди мають яскраво виражену перевагу жіночих рис культури. Профіль господарських цінностей, характерний для України, відрізняється значно більшими дистанцією влади, запобіганням невизначеності, високими показниками колективізму та жіночності. За показниками дистанції влади ціннісні засади господарювання Німеччини повністю збігаються з відповідними характеристиками таких країн, як Нідерланди та Швейцарія. Німеччина посідає середні місця у групі центральноєвропейських країн за показниками рівня запобігання невизначеності, індивідуалізму, мужності . Загалом характеристики національної культури господарювання Німеччини відображають профіль цінностей центральноєвропейських країн [2, 3, 4].
За рахунок високого рівня жіночності, незначної дистанції влади, помірного індивідуалізму профіль ціннісних характеристик господарювання північноєвропейських країн (Швеція, Данія, Норвегія та Фінляндія) суттєво відрізняється від англосаксонських країн і країн центральної Європи. Профіль ціннісних характеристик господарювання Швеції цілком типовий для всієї групи південноєвропейських країн. Ціннісні засади господарювання України та північноєвропейських країн збігаються лише за рівнем жіночності. За показниками дистанції влади й індивідуалізму/колективізму наші культури цілком протилежні. Рівень запобігання невизначеності, властивий Україні, також значно вищий, ніж у північноєвропейських країнах [2, 3, 4].
Ціннісні засади господарювання представників країн, в яких сформовано південноєвропейську (Франція, Іспанія, Італія та Португалія) система мотивації праці за узагальненими рисами профілю культурних характеристик нагадує неправильний ромб із високими значеннями ознаки запобігання невизначеності та незначною перевагою жіночності. Обриси профілю Франції відбивають середні характеристики південноєвропейських країн. Лише Італія дещо відрізняється більш високим рівнем мужності. Україна відрізняється значно вищими дистанцією влади та рівнем колективізму [2, 3, 4].
Виділення ключових особливостей цивілізаційних моделей організації господарського життя дозволяє об’єднати їх у кілька основних систем мотивації праці. До них можна віднести системи мотивації праці які сформовані в Китаї, Індії, арабських країнах, країнах Латинської Америки, Японії. У цілому для комплексів національних цінностей господарювання характерні значні дистанція влади, запобігання невизначеності, перевага колективізму, зважене співвідношення між мужністю і жіночністю. Вирізняється досить спокійне ставлення до невизначеності та гармонійне співвідношення між індивідуалізмом і колективізмом в Індії. Японія вирізняється помірною дистанцією влади та найвищим серед усіх досліджених Г. Хофстедом культур рівнем мужності національної культури. Певною мірою найнижчий серед вказаних на діаграмі країн рівень дистанції влади та зважене співвідношення між колективізмом та індивідуалізмом в японській культурі можна пояснити наслідками процесу модернізації, розпочатого ще у 60-х роках ХІХ ст. Профіль національної культури господарювання України вирізняється серед зазначених на діаграмі культур найвищим рівнем жіночності, за рівнем колективізму ми виявляємося близькими до Китаю і суттєво переважаємо інші представлені країни [2, 3, 4].
Профіль ціннісних засад господарювання окремих пострадянських країн у цілому підтверджує наявність цивілізаційної єдності православних країн, часткову близькість слов’янських країн (у Польщі значно вищий рівень індивідуалізму), та суттєву цивілізаційну специфік деяких країн (Угорщина з дистанцією влади та співвідношенням «індивідуалізм/колективізм» ближча до англосаксонських країн, а за рівнем мужності взагалі наближається до Японії). Господарська культура України за показниками дистанції влади, ставлення до невизначеності, індивідуалізму/колективізму цілком відповідає профілю православних країн. Лише показник рівня жіночності нашої культури у два-три рази перевищує аналогічні показники культур інших православних країн [1, 2, 4].
Аналіз результатів дослідження ціннісних орієнтацій національної культури за Г. Хофстедом дозволяє визначити місце окремих країн у світовому культурному просторі, згрупувати найбільш близькі за культурологічними характеристиками країни. До референтної групи країн із подібними до України характеристиками національної культури можна віднести Болгарію та Росію. Часткова близькість спостерігається з Польщею. Суттєві відмінності – з Угорщиною. Поєднує Україну з усіма названими економіками стан транзиції – переходу до ринкової системи господарювання. Саме наявність відмінностей у базових характеристиках національних культур дозволяє простежити рівень універсальності впливу нових умов стимулювання праці та зміну характеру її мотивації.

Список використаних джерел
1. Бурак О.С. Крос-культурна комунікація як наслідок глобалізаційних крос-культурних контактів, 2012. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/ Grani/2012_5/27.pdf
2. Медведєва І.В. Типологія культурних вимірів Г. Хофстеде, 2017. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2 ... _ukr/7.pdf
3. Пришляк О.Ю. Аналіз теорії культурних вимірів Г. Хофстеде. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib
3. Hofstede G. Compare countries. Hofstede Insights. URL: https://www.hofstede-insights.com/produ ... countries/. anations/culture/hall_culture.htm
4. Hofstede G. Culture’s consequences: comparing values, behaviors, institutions and organizations across nations / G. Hofstede. – Sage Publications, 2001. – 622 p.