Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Барвінок Н. В., викладач
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Україна має високий туристично-рекреаційний потенціал, проте нерівномірне розподілення його по всій території країни. Навіть враховуючи це, кожен регіон країни є багатим на туристично-рекреаційні ресурси як природні, так і культурно-історичні, шо говорить про можливість розвивати туризм на досить високому рівні. Враховуючи реалії економічного розвитку України та децентралізацію влади, що передбачає передачу значної частини фінансів та владних повноважень на місця, варто детальніше розглянути та вивчити можливості та роль ОТГ у розвитку туризму, а ролі туризму у соціально-економічному розвитку ОТГ.
Багатий природно-рекреаційний та культурно історичний потенціал, певний спектр інфраструктурних об’єктів в ОТГ України є важливим чинником розвитку туризму в країні. Розвиток туризму в умовах сьогодення спонукає до розширення ролі адміністративних територій як окремих туристичних комплексів [5]. Правильне і ефективне використання туристичних ресурсів об’єднаних територіальних громади, дає можливість зацікавити та привернути увагу як туристів, так і інвесторів до певних територій, що в свою чергу забезпечує розвиток ОТГ.
З цією метою варто проводити комплексне дослідження наявності туристично-рекреаційних ресурсів та рівня розвитку інфраструктури для подальшого планування розвитку туристичної діяльності на території ОТГ та розв’язання важливих проблем, що є перешкодою для розвитку туризму. Як приклад візьмем Гайворонську міську ОТГ Голованівського району Кіровоградської області.
Гайворонська ОТГ володіє порівняно високим туристично-рекреаційним потенціалом, що сприяє розвитку туризму на цій території [1]. Кліматичні умови і ресурси сприятливі для здійснення рекреації і туризму впродовж року, проте переважає літній, що спричинено наявністю туристично-рекреаційних ресурсів саме для розвитку літнього відпочинку.
У Гайворонській ОТГ багато комбінації використання туристично-рекреаційних ресурсів, але їх компоненти розташовуються нерівномірно і якість їх нерівноцінна. Особливе місце варто виділити природним рекреаційним ресурсам, до яких на досліджуваній території відносяться кліматичні, водні, біотичні та ландшафтні.
Кліматичні природні ресурси досліджуваної території представлені помірно-континентальним, недостатньо вологим кліматом з жарким та сухим літом і м’якою малосніжною зимою, що підвищує можливість рекреаційної діяльності на території. Важливе рекреаційне значення в Гайворонській ОТГ мають водні ресурси, зокрема р. Південний Буг та р. Яланець, каскад ставків у с. Бандурове, а також наявність різних джерел. На р. Південний Буг наявні оригінальна за будовою Гайворонська гідроелектростанція з водосховищем, система «Червоних порогів», потужний майже відпрацьований кар’єр гранітів з високими (до 30 м) стінками та терасованими схилами, круті гранітні стрімчаки на схилах долини Південного Бугу в мальовничому урочищі «Соломія» [2].
Біотичні природні туристично-рекреаційні ресурси представлені переважно лісами та урочищами, які в Гайворонському ОТГ займають не значну територію та представлені штучними лісовими насадженнями сосни.
Природні ландшафтні ресурси, які найбільше привертають увагу своєю унікальністю для розвитку туризму, відносяться виходи гранітів та стрімчаки на березі р. Південний Буг, що розташовані нижче Гайворонської Гідроелектростанції, поєднання лісового та річкового ландшафтів в межах м. Гайворона, урочище «Дубинка», ландшафтне урочище «Соломія», а також ландшафтний заказник «Казавчинські скелі», орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Бандурівські ставки», гідрологічна пам’ятка природи «Іванкова криниця», заповідне урочище «Салькове», які ще відносяться до природно-заповідного фонду досліджуваної території», та інші мальовничі ландшафти [4].
Поєднання всіх вище наведених природних туристично-рекреаційних ресурсів є прекрасною основою для розвитку різних видів активного та пасивного туризму. Поєднання сприятливих кліматичних умов, а саме теплого і сухого літа, мальовничих пейзажів та різноманіття ландшафтів, що представлені річковим, лісовим та геоморфологічним, сприяють розвитку рекреаційно-оздоровчого туризму. Виходи гранітів та утворення порогів на р. Південний Буг нижче Гайворонської гідроелектростанції, стрімкі, скелясті береги та тераси в місцях відпрацьованих кар’єрів є основою для розвитку екстремальних видів туризму, таких як рафтинг, міні-альпінізм, скелелазіння, трекінг та інші.
Мережу природно-заповідного фонду досліджуваної ОГТ складають: ландшафтний заказник «Казавчинські скелі», орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Бандурівські ставки», гідрологічна пам’ятка природи «Іванкова криниця»[4]. Природно-заповідний фонд Гайворонської ОТГ є важливим елементом в організації туристичної діяльності, адже є основою для таких видів туризму як рекреаційно-оздоровчий, подієвий, пригодницький, спортивний та науково-пізнавальний. Крім того, вони привертають увагу не лише своєю красою, але і статусом та створюють додаткову рекламу туристично-рекреаційній сфері в ОТГ.
Не менш важливе значення у складі туристично-рекреаційного потенціалу на розвиток ОТГ мають культурно-історичні ресурси – це, зокрема, спадщина минулих епох розвитку суспільства даної місцевості і до них відносяться як різноманітні об’єкти (будівлі, споруди, пам’ятні місця, предмети тощо), так і культурна спадщина (витвори мистецтва, пісні, танці, звичаї, обряди, кухня тощо) [3]. Не менш важливе місце між культурно-історичними ресурсами займають і пам’ятки розвитку промисловості даної місцевості, що дає можливість розвиватись додатковим спеціалізованим туристичним маршрутам.
За даними Гайворонської ОТГ культурно-історичний туристично-рекреаційний потенціал ОТГ представлений рядом музеїв, музейних експонатів та об’єктів, серед яких найважливішими є Комунальний заклад «Гайворонський краєзнавчий музей» та меморіальний комплекс «Хащуватська трагедія». Особливе місце займають культурно-історичні об’єкти розвитку промисловості на даній території, де найбільше уваги привертають Гайворонська вузькоколійка (єдина вузькоколійка діюча на території України), залізничний міст вузької колії, дерев’яний вузькоколійний вагон «Шляховимірювач», вузькоколійні снігорозкидачі, вузькоколійний паровоз ГР-280, Гайворонський спеціалізований гранітний кар’єр та водяний млин в с. Соломія.
Крім того, кожне село має церкви та об’єкти важливі для розвитку релігійно-паломницького туризму, серед яких важливі місце відводиться: Хрестовоздвиженській церкві в с. Солгутові, що збудована в 1771 р., джерелу Престольному, що утворилось на місці зруйнованої за часів татаро-монгольської навали церкви та джерелу «Іванкова криниця», яка ще є гідрологічною пам’яткою цієї місцевості.
Також поблизу м. Гайворон виявлені поселення Трипільської (ІІІ тисячоліття до н.е.) і Черняхівської (ІІ-V ст.н.е.) культур. У 1960-61 рр. досліджено Гайворонське поселення VI-VII ст., яке вважається одним із центрів чорної металургії давніх слов’ян, та виявлено 25 залізоплавильних печей, залишки напівземлянкового житла, виробничий інвентар, прикраси, побутові речі, кераміку тощо [1].
Туристична інфраструктура для розвитку туристично-рекреаційної діяльності ОТГ займає одне з важливих місць, яка, крім того, ще й позитивно впливає на соціально-економічний розвиток території. Туристична інфраструктура розглядається як сукупність елементів: заклади розміщення, харчування, дозвілля, побутове обслуговування, транспортна інфраструктура, зв’язок та інформаційне забезпечення.
Незважаючи на достатній туристично-рекреаційних потенціал досліджуваної території, такого не можна сказати про інфраструктуру. Заклади розміщення в ОТГ представлені готельно-ресторанними комплексами («Нептун», «Конкорд», «Україна», «Антарель»), заклади харчування – ресторанами («Нептун», «Конкорд», «Корона», «Рандеву», «Едезія») різними кав’ярнями та барами, кількість яких є недостатньою для розвитку туристично-рекреаційної діяльності місцевості, крім того, розміщення їх є нерівномірним і зосередженим у м. Гайворон. Заклади розваг є не розвиненими в даній місцевості, що значно знижує туристично-рекреаційну привабливість досліджуваного регіону.
ОТГ в певній мірі забезпечені торговельними закладами, широкою і забезпеченою є мережа аптек, які наявні навіть у сільській місцевості. Транспортна інфраструктура має розгалужену сітку доріг та залізниці, проте, стан автомобільних шляхів знаходиться у незадовільному стані. В межах громади діють сім автозаправок та дві станції технічного обслуговування автомобілів. Поштові послуги забезпечуються різними логістичними компаніями, а телефонний зв’язок існує завдяки операторам мобільного зв’язку, а для здійснення фінансових послуги наявна достатня кількість банків та банкоматів.
Отже, розглянувши інфраструктуру та її якість для розвитку туристично-рекреаційної діяльності досліджуваних ОТГ, важливо зауважити про проблему невідповідності транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг загального користування сучасним вимогам щодо рівності та твердості, неузгодженість їх розвитку з темпами автомобілізації, нерівномірне та недостатнє забезпечення закладами розміщення та харчування, віддаленість між собою поштових відділень, слабке покриття мережею мобільного зв’язку та мережею Інтернет в сільській місцевості.
Основною проблемою в досліджуваних ОТГ – є відсутність інфраструктурного облаштування й інформаційного забезпечення в найбільш привабливих об’єктах з природніми туристично-рекреаційними ресурсами, що не дає в повній мірі їм розвиватись та приносити від цього прибуток та користь ОТГ. Крім того, враховуючи факт багатства Гайворонської ОТГ на природні та етнокультурні туристичні ресурси є низький рівень розвитку зеленого сільського туризму, який є важливим чинником соціально-економічного розвитку сільської місцевості та є актуальним в умовах сьогодення.
Для покращення туристично-рекреаційної атрактивності, залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів, задоволення потреб галузі, нарощування обсягів туристичних послуг та збільшення туристичних потоків необхідно здійснювати оптимізацію туристичної інфраструктури та маркетингову діяльність з метою популяризації туристичного продукту досліджуваної ОТГ.

Список використаних джерел:
Гайворонська міська територіальна громада: Склад громади: офіційний сайт. URL: https://haivoron-miskrada.gov.ua/sklad- ... 0-02-2021/ (дата звернення: 01.05.2022).
Денисик Г. І., Кізюн А. Г. Екстремальний туризм у межах середнього побужжя (Гайворонський осередок). Туристичний бренд як чинник формування позитивного іміджу Гайворонської міської територіальної громади: (проводиться в рамках туристичного фестивалю «GoodoK_Fest»): матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. (м. Гайворон, 21 трав. 2021 р.). Умань: Візаві, 2021. С. 59-63.
Морозова, О. С., Морозов, О. В. Природно-географічні та культурно-історичні ресурси як чинник розвитку туристичної діяльності у Херсонській області. Рекреаційно-туристичний потенціал регіонів України: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 14–15 травня 2020 р.Луцьк: Терен, 2020. С. 56–59.
Природно-заповідний фонд України. Кіровоградська область. Заповідні урочища. URL: http://nature.land.kiev.ua/pzf-spisok/pzf1-11. (дата звернення: 03.02.2022)
Чир Н. Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку туристичної інфраструктури в окремих об’єднаних територіальних громадах Волинської області. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2017. Вип. 2 (43). С. 107–112.