Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Савенко А. Ю., аспірант
Науковий керівник:
доктор екон. наук., професор Світовий О. М.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини


На сучасному етапі розвитку продовольчого сектора економіки України потреба правильно оцінювати інвестиційну діяльність підприємства є необхідною характеристикою не тільки для підприємства, щоб залучувати нові ресурси для підтримки діяльності, а й для інвестора, метою якого є отримання додаткового доходу від використання наявних в нього ресурсів. Щоб інвестор міг визначити ступінь власної заінтересованості в проведенні інвестиційної діяльності, йому потрібно вірно проаналізувати організаційно-економічні характеристики підприємства, яке потрапило в поле зору інтересу інвестора, і крім цього вірно провести провести прогноз необхідних показників на майбутні періоди, в яких він очікує отримати запланований прибуток.
Підприємство використовує відповідний аналіз та прогнозування, щоб визначити свої конкурентні переваги та недоліки, що дає можливість такому підприємству змінювати поточні та стратегічні плани своєї діяльності, які базуються на отриманих результатах. Більшість сучасних підприємств показують тенденцію значного розвитку та виходу на міжнародні ринки, де для них з’являється перспектива залучення не тільки вітчизняних, а й іноземних інвесторів.
Управління інвестиційною діяльністю – це складова частина загальноекономічної системи управління підприємством, яка має свою мету, принципи побудови й виконує певні функції. Оскільки інвестиційна діяльність спрямована на розвиток виробництва, його технологічне вдосконалення, отримання прибутку, нарощування капіталу, то управління інвестиційною діяльністю виступає підсистемою системи управління підприємством, спрямованої на створення передумов для підвищення ефективності інвестиційних процесів та всієї діяльності підприємства [1, с. 92].
Умови функціонування підприємств у ринковому середовищі характеризуються високим рівнем невизначеності й динамічності, що зумовлює необхідність пошуку нових, відповідних сучасним тенденціям підходів до забезпечення успішного розвитку підприємства. Нині традиційні методи управління підприємством поступово втрачають свою ефективність, тому постає необхідність формування механізму управління підприємством, зокрема його інвестиційною діяльністю, з урахуванням сучасних економічних процесів [2, с. 104].
Підвищити ефективність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств можна через прийняття ефективних управлінських рішень, направлених на підвищення дохідності інвестиційного проєкту, та здійснюючи управління джерелами інвестиційних ресурсів, що дозволить істотно знизити величину затрат інвестиційних ресурсів. Можливості сільськогосподарських підприємств по збільшенню дохідності проєкту обмежені. По-перше, дохідність інвестиційного проєкту підприємства у більшості випадків визначається попитом на продукцію. По-друге, при визначенні ефективності майбутнього інвестиційного проєкту значення показника приведеної величини доходу мають плановий характер [3, с. 133].
Крім того, інвестиційна політика організації є насамперед, комерційною таємницею, тому, що інформація про розміщені інвестиції та їх ефективність, інвестиційних портфель фірми, її інвестиційну стратегію є частиною внутрішньої економічної політики підприємства та призначена для користування виключно внутрішнім користувачам [4, с. 125].
Інвестиційна привабливість продовольчого сектора економіки України у великій мірі залежить і від зовнішніх факторів. На думку проєвропейських експертів, імплементація угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною могла б принести користь останній у сфері сільського господарства, особливо внаслідок:
- збільшення експорту української продукції до ЄС;
- розширення доступу до ринків третіх країн шляхом гармонізації стандартів з ЄС;
- покращення інвестиційного клімату в результаті адаптації національного законодавства до норм і правил ЄС;
- скасування експортних субсидій сільськогосподарської продукції з ЄС в Україну;
- збільшення квот на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України до ЄС.
Аграрний сектор економіки України має достатні передумови для успішного вирішення завдань євроінтеграції. Серед них багаті природні ресурси та експортний потенціал, значний людський капітал, підвищення інвестиційної привабливості, збережений сільський спосіб життя та багатовікові сільськогосподарські традиції. У цьому контексті дослідження та наукове осмислення досвіду формування європейської моделі сільського господарства сприятиме здійсненню структурних реформ в аграрному секторі та підвищенню рівня конкурентоспроможності агропродовольчої продукції на європейському та світовому ринках [5, с. 226].
Отже, удосконалення управління інвестиційною діяльністю у продовольчому секторі економіки є стратегічно важливим завданням, що пов’язане з досягненням відповідних завдань в усіх без виключання сферах діяльності підприємства. Ефективність та дієвість управління інвестиційною діяльністю підприємства визначається не лише внутрішніми, але й зовнішніми чинниками, у тому числі й державною інвестиційною політикою.


Список використаних джерел:
1. Паньков О.Б. Управління інвестиційною діяльністю як базовий складник економічної безпеки підприємства. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2020. № 4 (115). С. 90–93.
2. Крамаренко К.М. Формування механізму управління інвестиційною діяльністю підприємства. Приазовський економічний вісник. 2020. Вип. 1(18). С. 104-108.
3. Козяр Н. Організаційні засади управління інвестиційною діяльністю в аграрному секторі України. Економічний дискурс. 2020. № 1(4). С. 128–136.
4. Панасюк В М., Птащенко О. В. Управління інвестиційною діяльністю: регіональний та міжнародний аспект. Журнал стратегічних економічних досліджень. 2023. № 2(13). С. 121–129.
5. Ставнічук В. В. Аналіз інвестиційної діяльності як передумови ефективного розвитку агроформувань. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. № 5. Том 2. С. 224–227.

Дійсно, аграрний сектор економіки України має достатні передумови для успішного вирішення завдань євроінтеграції. Серед них багаті природні ресурси та експортний потенціал, значний людський капітал, підвищення інвестиційної привабливості, збережений сільський спосіб життя та багатовікові сільськогосподарські традиції.