Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Гуляєва Ю.В., студентка
Науковий керівник:
викладач вищої категорії,
викладач - методист Пономаренко Н.В.
Криворізький державний комерційно-економічний технікум

Побудова ефективної та справедливої системи державних фінансів є важливим стимулом для динамічного розвитку економіки України. У цьому зв’язку збалансованість і раціональність використання фінансових ресурсів держави сприятиме формуванню сприятливого макроекономічного середовища для розвитку підприємницької діяльності та зростанню інвестицій, а також забезпечить гарантовану стабільність у системі соціального захисту населення. Водночас дисбаланси та проблеми в системі державних фінансів спроможні формувати загрози для розвитку національної економіки. Очевидно, що такі проблеми, як розрив між темпами росту доходів і видатків бюджету, неефективне та нецільове використання бюджетних ресурсів, соціальний популізм провокують надмірну фіскальну орієнтацію фінансової політики, порушують стабільність національної валюти, обумовлюють недофінансування видатків бюджету, погіршують систему соціального забезпечення, спричинюють активне нарощування державного боргу[1].
Стан економіки і фінансової сфери України, на сучасному етапі, характеризується суперечливими тенденціями, що породжуються як помилками та прорахунками в економічній політиці, так і об’єктивними факторами. Інакше кажучи, головні втрати в економічній сфері України були зумовлені причинами переважно суб’єктивного характеру, через що вона продовжує залишатися у перехідному стані.
Провідні вчені України відзначають, що серед позитивних економічних зрушень в українській економіці, важливих з точки зору її ринкових перспектив, слід вважати:
- формування ефективного, конкурентоспроможного недержавного сектора економіки і прошарку приватних підприємців;
- становлення національної фінансово-банківської системи в цілому і регульованого валютного ринку;
- зародження національних ринків товарів, праці та капіталу з переважно ринковим ціноутворенням;
- появу нових каналів торговельного та інвестиційного співробітництва.
Однак у цілому серед основних тенденцій соціально-економічного розвитку України превалюють негативні тенденції і явища:
- не відбулася модернізація структури державного управління відповідно до об’єктивних законів розвитку ринкової економіки;
- критичного рівня досяг “відплив умів”;
- втрачено високотехнологічні виробництва, лідерство в багатьох напрямах фундаментальних досліджень;
- склалися невідповідності між реальним і фінансовим секторами економіки, а також у середині кожного з них;
- швидкими темпами зростають зовнішній та внутрішній державні борги, які можуть бути не погашені;
- небаченого рівня сягнула “тінізація” економіки.
- криза внутрішнього інвестування набула рис системної;
- відбулося катастрофічне падіння матеріального добробуту населення;
Отже, для регулювання соціально-економічних процесів в умовах фінансово-економічної кризи необхідно розробити комплекс взаємопов’язаних заходів щодо взаємодії фінансового і не фінансового секторів економіки і узгодити дії всіх органів державної влади та суб’єктів господарювання з метою їх виконання. З огляду на перспективу загальної світової фінансової нестабільності доцільно запровадити та інституційно оформити ефективну і постійно діючу систему моніторингу фінансової системи в цілому і банківського сектору зокрема.
Покращення соціальних стандартів для населення може здійснюватись за умови зростання ВВП та економіки країни. За цими показником Україна значно відстає від високорозвинутих країн світу.
Головним завданням поточного періоду є надання керованості економічним реформам та створення соціально-орієнтованої ринкової економіки на базі відродження та прискореного розвитку перспективних секторів власного вітчизняного виробництва, моделювання його за критерієм оцінки приросту економічного ефекту.
Однією з головних проблем нестабільності фінансової системи України є відсутність належного державного контролю. Оскільки остання є важливою функцією держави, яка забезпечує належні умови для функціонування фінансової системи, відсутність належного контролю призвело до зловживань та порушень у сфері фінансових відносин.
Серед основних проблем фінансової системи України слід назвати також неефективну систему державного регулювання, що унеможливлює сталість її розвитку [2].
Наявність ефективної фінансової системи є важливою умовою функціонування економіки країни. Фінансова система є достатньо складною за своєю будовою конструкцією, результатом дії якої є реалізація балансу інтересів і протиріч фінансової політики та економіки. Світова фінансова система функціонує як сукупність міжнародних валютних, кредитних і розрахункових відносин, пов’язаних між собою за допомогою взаємодії світових фінансових ринків, міжнародних фінансових інститутів, взаємозалежних між собою в певному порядку через світові фінансові потоки. Розвиток світової фінансової системи знаходиться у постійній динаміці, маючи перспективи для розширення своєї структури шляхом охоплення нових сфер діяльності, функціонування світового господарства. Усі складові світової фінансової системи багатогранні і взаємопов’язані між собою.
На жаль, фінансова система України не відповідає світовим стандартам, проте досить залежить від зовнішніх відносин, що провокує її трансформацію з урахуванням інтеграції до загального фінансового, що призводить до збільшення порушень [2].
Експерти прогнозують, що наслідки для української економіки можуть бути руйнівними. Нацбанк поки що контролює ситуацію на внутрішньому фінансовому ринку, маємо не високий рівень інфляції, не надто перекредитовану економіку та можливості для подальшого зростання ВВП. Втім ключові ризики залишаються тими ж самими, що й у минулі роки – слабка, залежна від ситуації на зовнішніх ринках економіка, відсутність суттєвих інвестицій та потужного розвитку малого і середнього бізнесу, суттєві кредитні зобов’язання тощо.
Парадоксально, але знову ж таки сила української економіки полягає в її слабкості. Значний відсоток тіньового сектору, контрабанда, валютні перекази українських заробітчан з-за кордону, відсутність потужних промислових гігантів у вітчизняній економіці - усі ці фактори, навпаки, можуть допомогти українській економіці пережити кризу. Однак цей процес, швидше за все, буде хаотичним і не має нічого спільного з продуманим планом дій щодо мінімізації кризи. Невідомо, куди потрапить українська економіка в розпал світової фінансової кризи. Неконтрольованість та неконтрольовані процеси - одна з найбільших проблем для вітчизняної економіки.



Список використаних джерел:
1. Базилевич В. Д. Посилення ролі фінансів у трансформаційній економіці: Фінанси України. 2004. № 5. С. 5–9.
2. Биков Д. Трансмісійний механізм фінансування бюджетного дефіциту Ринок цінних паперів України. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. 2010. № 7. С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rcpu 2010.7.10