Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Вишневська М.К.
к.т.н., доцент
Крамаренко А.В.
к.е.н., доцент
Національна металургійна академія України

Україна – одна з найбільших аграрних держав Європи, яка спеціалізується на експорті зернових культур, а отже теоретичні та практичні аспекти управління діяльністю аграрних підприємств у сучасних умовах можна визначити, як затребувані.
Організація та управління збутовою діяльністю на підприємстві – є однією з найважливіших складових його функціонування. Збутова діяльність забезпечує підприємство головним – грошовим потоком для його подальшого функціонування. Саме від постановки та розвитку збутової діяльності на підприємстві залежить його ринковий успіх або поразка. І аграрні підприємства не є виключенням в цьому питанні.
Для ефективного планування і управління бізнесом в сфері агропродовольчого комплексу в умовах жорсткої конкуренції, особливо з іноземними товаровиробниками, і з огляду на можливі несприятливі погодні умови, аграрні товаровиробники мають впроваджувати елементи маркетингу в збутову та господарську діяльність.
Починаючи з ХІХ століття, в розвинених країнах світу маркетинг став розглядатися в якості однієї з найважливіших функцій управління не тільки в торгівельних, а й виробничих підприємствах, у тому числі і сільськогосподарських. Теорія і практика аграрного маркетингу, як ефективного інструменту перебудови бізнес-процесів сільськогосподарських товаровиробників, розвиваються досить інтенсивно, що пояснюється загостренням конкуренції на ринку аграрної продукції, а також тенденцією до посилення значення сільськогосподарської сировини для ряду галузей промисловості, розвитку науки, виробничих відносин.
В таких умовах важливою складовою збутової діяльності сучасного агропідприємства виступає аграрний маркетинг, який як сукупність методів вивчення ринків спрямовує свої зусилля на створення ефективних каналів збуту і проведення комплексного формування попиту.
Аграрний маркетинг – це система організаційно-технічних, фінансових та комерційних функцій підприємств, спрямованих на найбільш повне і швидке задоволення попиту споживачів на сільськогосподарські продукти і продовольство. Він дає можливість вивчення сільськогосподарського ринку, прогнозування його динаміки, формування попиту на продукцію даного ринку і стимулювання його розподілу.
Серед основних проблем, що стримують розвиток аграрного маркетингу, як складової системи збуту підприємств в Україні, можна виділити наступні:
- нерозвинена ринкова інфраструктура;
- нестача кваліфікованих кадрів, що володіють досвідом маркетингової роботи саме в сфері агропромисловості;
- відсутність повної інформації про стан внутрішнього і зовнішніх ринків сільськогосподарської продукції;
- відсутність матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення та функціонування служб маркетингу в агропідприємствах.
Остання причина, на нашу думку, має визначальне рішення в діяльності окремих суб’єктів господарювання. Адже використання маркетингу і впровадження маркетингових служб на підприємствах вимагає значних витрат. Так, за даними маркетингових організацій, частка витрат на проведення маркетингових досліджень становить в середньому половину роздрібної (продажної) ціни багатьох товарів.
При управлінні збутовою діяльністю сільськогосподарських підприємств слід також враховувати певні її особливості, зокрема схильність до сезонних коливань попиту. Так, наприклад, у роздрібних товаровиробників зерна найбільший рівень продажів спостерігається з лютого по квітень (у період посівної), в квітні досягає максимуму, в травні – починається період спаду, який триває до серпня. Починаючи з вересня і по січень місяць – обсяги продажів поступово збільшуються. В періоди спаду та стагнації деякі підприємства отримують певний прибуток за рахунок продажу хімічної продукції – засобів захисту рослин від шкідників, добрив тощо.
Особливості збуту в аграрному секторі також тісно пов’язані зі специфікою сільськогосподарського виробництва, яка характеризується різноманітністю асортименту продукції та учасників ринку, а також різноманіттям організаційних форм господарювання. Мета функціонування підприємств даної галузі повинна узгоджуватися з виконанням комплексу функцій маркетингу, сутність яких полягає в наступному:
- орієнтація на ринок збуту, яка передбачає вивчення його об’єктів та суб’єктів, тобто споживачів, конкурентів, відомостей про кон’юнктуру ринку і товарах;
- орієнтація на досягнення довгострокового комерційного успіху, що передбачає підпорядкованість короткострокових інтересів цілям довгострокових стабільних переваг на ринку;
- пристосування до ринкових умов;
- організація системи збуту конкурентної продукції, збору і обробки інформації.
Таким чином, серед ключових причин, що обумовлюють значущість управління збутовою діяльністю та запровадження ідей аграрного маркетингу в агропромисловості, можна виділити такі:
- переміщення ключових управлінських рішень у збутові ланки;
- підвищення значення маркетингових методів конкуренції у боротьбі за покупця. Адже в умовах турбулентної конкуренції необхідним стає пошук таких методів впливу на цільову аудиторію, які б сприяли не лише залученню нових покупців, але і забезпечували б утримання постійних покупців. У зв’язку з цим необхідним стає і перебудова всієї системи збуту з погляду її спрямованості на покупця;
- раціоналізація збутових процесів. Висока якість обслуговування, активне застосування прогресивних методів збуту, заходів мерчандайзингу, оптимальне сполучення методів збуту, тобто висока якість процедури збуту;
- проблеми ефективного функціонування підприємств у довгостроковій перспективі. Адже у сучасних умовах ефективне управління збутовою діяльністю здатне забезпечити не лише певний рівень прибутку, але й виживання підприємства на ринку в умовах підвищеного динамізму маркетингового середовища.
За наявності гострої конкуренції в сфері агропромисловості головним завданням системи управління збутом сільськогосподарського підприємства стає забезпечення сприятливих умов для завоювання та збереження кращої частки ринку, досягнення переваг над конкурентами. Нині збут продукції повинен розглядатися під принципово іншим кутом зору – через призму ринкового попиту та пропозиції. Адже він є класичним показником результативності маркетингу і визначальним критерієм в управлінні життєвим циклом підприємства.
Таким чином, основною передумовою забезпечення ефективності збутової діяльності сучасного сільськогосподарського підприємства є її здійснення на основі маркетингу як інтегратора, що відіграватиме ключову роль у комплексі взаємопов’язаних процесів збуту і споживання продукції. При цьому вміле використання теорії і практики аграрного маркетингу дозволить гравцям ринку не просто «виживати» в умовах економічної кризи, але й досягати вагомих успіхів.

Дивно, що аграрний маркетинг не користується популярністю в Україні, зважаючи на експортну орієнтацію АПК і його бізнесові успіхи останніх років.