Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Корнієнко Т. О., к.е.н., доцент
Нипка Т. В., студентка
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Сучасна економіка, будучи постійно мінливою, вимагає, щоб держава також проводила динамічно мінливу економічну політику, в тому числі у сфері підтримки малого бізнесу. Малі та середні підприємства (МСП) є важливими елементами кожної єдиної економіки у світі. У більшості країн вони виробляють близько 70% робочих місць і становлять 35% ВВП у країнах, що розвиваються, і 55% у розвинених країнах. У таких державах МСП відіграють ключову роль у забезпеченні соціальної стабільності, створенні робочих місць, зменшенні бідності та заохоченні економічного зростання.
З огляду на значення МСП для соціально-економічного розвитку держави, зрозуміло, що одним із найважливіших завдань, що стоять перед вищими органами влади, є створення сприятливих умов для розвитку цього сектора економіки. Одним із таких механізмів є саме податкове регулювання, яке передбачає встановлення податкових ставок для малого та середнього бізнесу, запровадження швидкої процедури адміністрування податків, сплачених цими платниками податків, та моніторингу збору та своєчасної сплати податків МСП [3].
Рекомендація Європейської Комісії 2003/361 / ЄС визначає критерії ідентифікації МСП, і відповідно до нього, до малих підприємств належать ті, у яких працює не менше 50 осіб, річний оборот яких не перевищує 10 млн євро, річний баланс активів становить 10 млн євро, а такі показники для середніх підприємств - не більше 250 працівників, річний оборот не більше 50 млн євро, а річний баланс - не більше 43 млн євро. В Україні перші два критерії також ґрунтуються на поділі підприємств на мікро-, малі та середні, при цьому річний баланс не враховується, що, на думку вчених, є невдачею України як держави, яка обрала євроінтеграцію [5, c.42].
У європейських країнах малі та середні підприємства є ключовими факторами економічного зростання, інновацій, зайнятості та соціальної інтеграції. На них припадає понад 99% від загальної кількості підприємств більшості країн. У Румунії ця частка сягає до 99,6%. У той же час Україна поки не може говорити про привабливе, стабільне, передбачуване та прозоре ділове середовище для розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема, однією з найбільших проблем, з якою стикаються підприємці, є надмірне оподаткування. В Україні запроваджена спрощена система оподаткування для захисту малих та середніх підприємств від надмірного тиску загальної податкової системи, яка передбачає звільнення від сплати податку на прибуток для всіх суб’єктів господарювання, які її застосовують, та відповідно до статті 291 Податкового кодексу України поділяються на чотири групи платників єдиного податку. У той же час, у 2016 році було внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з яким друга та третя група платників податків за спрощеною системою оподаткування повинні щомісяця сплачують єдиний соціальний внесок. Такі зміни призвели до того, що понад 300 тис. підприємців припинили свою діяльність менш ніж за три місяці, проте Україна - не єдина держава, де малі та середні підприємства стримуються податковими нормами. Зокрема, в Іспанії МСП не можуть підвищити свою низьку продуктивність через високі ставки корпоративного податку [4].
У свою чергу, в Росії існують чотири спеціальні податкові процедури - спрощена система оподаткування, патентна система оподаткування, єдиний сільськогосподарський податок та єдиний податок на імпортний дохід. Усі вони надають податкові стимули для малого та середнього бізнесу, такі як знижена ставка податку на 5% від доходів бізнесу (порівняно з 20% податку на прибуток) та незначне спрощення податкової звітності. Незважаючи на це, малі та середні підприємства зобов’язані сплачувати багато інших податків, а також стикаються зі складною процедурою податкової звітності та необхідністю регулярного підтвердження права на використання спеціального податкового режиму. У свою чергу, у Польщі з 1 січня 2019 року ставка податку на прибуток ще більше знижена з 15% до 9% для малих платників податків, тобто тих, чий дохід у тому році не перевищує суми 1,2 млн євро, вираженої в злотих [2; 4].
Загалом, зниження ставки податку для малих та середніх підприємств, яке відбувається в Росії, Франції, Польщі тощо, навіть на 1%, призводить до збільшення їх кількості на 0,1-0,2%. Цей ефект стає очевидним у перший рік зміни ставки податку і залишається на колишньому рівні протягом наступних двох років. Крім того, 1% зниження податкової ставки призводить до збільшення обороту малих та середніх підприємств на 0,1. Ось чому податкові експерти в основному підтримують пільговий податковий режим малих та середніх підприємств, але виступають проти єдиного соціального податку. Сказане, у свою чергу, підтверджує необхідність скасування єдиного соціального податку в Україні для підприємців [4].
Відповідно до рейтингу «PayingTaxes 2018», ми все-таки можемо побачити позитивні тенденції української податкової системи, що підтверджується тим, що Україна піднялася з 84 до 43 позиції за один рік, покращивши значну частину ключових показників, у т.ч. у сфері запровадження спрощеної системи оподаткування для малого та середнього бізнесу, але інші питання залишаються актуальними, зокрема податкове адміністрування. Зокрема, на підготовку та подання податкової звітності та сплати податку виділяється занадто довгий проміжок часу. Якщо на підготовку та подання звітності та сплати податку в Україні потрібно до 327,5 годин на рік, то в Євросоюзі потрібно лише 161 годин. Крім того, не можна не звернути увагу на те, що завдяки впровадженню спрощеної системи оподаткування та єдиного соціального внеску багато малих підприємств через високі відрахування до фонду оплати праці сьогодні ведуть подвійний облік, і також приховують свої доходи, щоб зменшити суму податку. Вищезазначене спричиняє зростання тіньової економіки в Україні, незважаючи на те, що, за різними оцінками, тіньовий оборот в Україні дорівнює 20-60% ВВП [1].
Враховуючи важливість малих та середніх підприємств для стабільного соціально-економічного розвитку держави, доцільним є не лише прийняття спеціального податкового регулювання їх діяльності, зокрема запровадження пільгового податкового режиму їх діяльності, а й вирішення інших питань. У зв'язку з цим очевидно, що Парламенту України рекомендується не тільки спростити адміністрування податків, які сплачують малі та середні підприємства, а й звернути увагу на сплату ними єдиного податку, що сьогодні створює всі умови для тіні бізнес. Крім того, доцільно переглянути критерії віднесення підприємств до макро-, малих та середніх підприємств, а саме запровадити такий критерій, як їх річний баланс.

Список використаних джерел:
1. PayingTaxes 2018 [Електронний ресурс]: PwCGlobal — Режим доступу: https://www.pwc.com/
2. Бойко А. А. Податкове навантаження як критерій ефективності податкової політики. Збірник студентських наукових праць. Одеса. 2013. № 2. С. 334–341.
3. Вінницька О. А. Теоретичні аспекти місцевого оподаткування в Україні. Розвиток територіальних громад в умовах децентралізації: правові, економічні та соціальні аспекти: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (13-14 грудня 2018 р.), Миколаїв : МНАУ, 2018. С. 198-201.
4. Новіков М. А. Порівняльний аналіз методик визначення податкового навантаження та шляхи їх удосконалення. Сталий розвиток економіки. 2011. № 2. С. 284.
5. Цикал А. П. Регуляторна політика як інструмент створення сприятливого бізнес-клімату для малого та середнього бізнесу. Актуальні проблеми інноваційного розвитку кластерного підприємництва в Україні : матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції (28 березня 2019 р., м. Київ). Київ : КНУТД, 2019. С. 139-144.

Чи допоможе пільгове оподаткування вивести з тіні малий і середній бізнес?