Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Корнієнко Т. О.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Становище ринку праці надзвичайно важливе в контексті національної економіки. Зміни в економіці держави здійснюють вплив на кон’юнктуру ринку праці, а він своєю чергою вливає на економіку за принципом зворотного зв’язку.
Зовсім нещодавно ми пережили найбільшу пандемію з початку ХХІ століття. Хоча з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації проблеми спричинені пандемією COVID-19 відійшли на другий план, вплив пандемії на трудовий ринок буде спостерігатися протягом тривалого часу.
Серед базових показників, які характеризують ринок праці виокремлюють: економічно активне населення, зайнятість та рівень безробіття. Тож проаналізуємо стан ринку праці у період з 2019 по 2021 рік.
У таблиці 1 наведено динаміку економічно активного населення у період 2019-2021 рр.. Загальна кількість робочої сили зменшилась на 750,7 тис. осіб (з 18 155,7 тис. осіб у 2019 році до 17 405 тис. осіб у 2021 році). Найбільше падіння відбулось у віковій групі 25-29 на 284,1 тис. осіб (з 2 123,1 тис. осіб у 2019 році до 1 839 тис. осіб у 2021 році), у віковій групі 15-24 на 237 тис. осіб (з 1 365,9 тис. осіб у 2019 році до 1 128,9 тис. осіб у 2021 році). Кількість робочої сили серед населення працездатного віку зменшилась на 715 тис. осіб.
Не зважаючи на загальну від’ємну динаміку, протягом досліджуваного періоду спостерігався ріст кількості робочої сили у віковій групі 35-39 на 48 тис. осіб (з 2 616,2 тис. осіб у 2019 році до 2 664,2 тис. осіб у 2021 році), у віковій групі 40-49 років – на 27,3 тис. осіб (з 4 696 тис. осіб у 2019 році до 4 723,3 тис. осіб у 2021 році).
Для розуміння стану ринку праці важливо враховувати його галузеву структуру. Проаналізуємо дані щодо структури зайнятого населення, що наведені у таблиці 2.
Найвища загальна кількість зайнятих у таких галузях: сільське, лісове та рибне господарство; оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; промисловість. Загальна кількість зайнятого населення за 2019-2021 рр. зменшилась на 968,3 тис. осіб (з 16 578,3 тис. осіб у 2019 році до 15 610,0 тис. осіб у 2021 році).
Найбільше зменшилась кількість працівників у період 2019-2021 рр. у наступних галузях: сільське, лісове та рибне господарство – на 317,7 тис. осіб; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – на 196,6 тис. осіб; промисловість – на 148,3 тис. осіб.
Протягом 2019-2021 рр. спостерігалось збільшення кількості зайнятих у наступних галузях: державне управління й оборона, обов'язкове соціальне страхування – на 3,4 тис. осіб; професійна, наукова та технічна діяльність – на 0,6 тис. осіб.
Значне скорочення кількості зайнятих у майже усіх галузях економіки спричинене введенням карантинних обмежень, і як наслідок бажанням роботодавців скоротити штат працівників підприємств та організацій задля зменшення витрат на оплату праці персоналу, який в умовах карантину виявився тимчасово не задіяний.
Не менш важливою характеристикою при розгляді ринку праці є й кількість безробітних. Проаналізуємо динаміку безробітних відповідно до даних, наведених у таблиці 3.
Згідно даних Державної служби статистики кількість безробітних працездатного віку збільшилась на 222,6 тис. осіб (з 1 486,9 тис. осіб у 2019 році до 1 709,5 тис. осіб у 2021 році).
Найбільше зростання відбулось: у віковій групі 35-39 років на 87,4 тис. осіб (з 196,5 тис. осіб у 2019 році до 283,9 тис. осіб у 2021 році); та у віковій групі 40-49 років на 71,1 тис. осіб (з 393,8 тис. осіб у 2019 році до 464,9 тис. осіб у 2021 році).
Рівень безробітних серед працездатного населення збільшився на 1,7% (з 8,6% у 2019 році до 10,3% у 2021 році). Найбільше зростання у досліджуваний період відбулось: у віковій групі 15-24 роки – на 3,7% (з 15,4% у 2019 році до 19,1% у 2021 році); у віковій групі 35-39 роки – на 3,2% (з 7,5% у 2019 році до 10,7% у 2021 році).
Зменшення безробітних у період 2019-2021 рр. спостерігалось у віковій групі 29-30 років на 5,9 тис. осіб (з 178,5 тис. осіб у 2019 році до 172,6 тис. осіб у 2021 році). Також у 2021 році спостерігалось зменшення кількості безробітних у віковій групі 15-24 років на 12,7 тис. осіб відносно 2020 року.
Отже, проаналізувавши такі показники національного ринку праці, як економічно активне населення, зайнятість та рівень безробіття, можна дійти висновків, що ринок праці в Україні протягом досліджуваного періоду характеризувався наступними явищами: стрімке зменшення рівня економічно активного населення, зменшення рівня зайнятості, підвищення рівня безробіття серед майже усіх вікових груп.
Ринок праці та економічний добробут країни нерозривно пов’язані. Оскільки найбільшою проблемою українського ринку праці є саме безробіття, особливо зважаючи на очікуване значне загострення цієї проблеми через військові дії, забезпечення зайнятості населення має бути одним з першочергових завдань державної політики на сучасному етапі. Доцільно зауважити, що держава повинна використати усі можливі ресурси, задіяти усі існуючі механізми для розв’язання цієї проблеми, зокрема:
‒ реформування трудового та податкового законодавства з метою стимулювання самозайнятості та розвитку національного господарства;
‒ за допомогою законодавчих та нормативних актів сприяти поліпшенню умов праці та облаштування робочих місць;
‒ модернізація Державної служби зайнятості для підвищення її ефективності;
‒ реформування систем вищої та професійно-технічної освіти;
‒ формування позитивного іміджу робітничих спеціальностей;
‒ сприяти подоланню тіньової зайнятості.
Список використаних джерел:
1. Близнюк В. В. Український ринок праці: історичні виклики та нові завдання. Український соціум. 2016. № 3. С. 58–71.
2. Мельничук Л. С. Основні проблеми зайнятості населення України. Наукові праці. Економіка. 2012. Вип. 177. Т. 189. С. 105–108.
3. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 18.10.2022).
4. Павлюк Т.І. Ринок праці: теорія, методологія, практика: монографія. Вінниця: Видавничо-редакційний відділ ВТЕІ КНТЕУ, 2018. – 212 с.