Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Степаненко Ю. Ю., здобувачка
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент, Заїчко І. В.
Національна академія статистики, обліку та аудиту

Інвестиційний процес як генератор майбутньої вартості є потужним засобом поліпшення стану господарюючих суб’єктів та економіки держави загалом. Занижена оцінка та її неправильна реалізація призводить до погіршення ефективності інвестицій і позначається на результатах інвестування. Формування сприятливих умов інвестиційного клімату держави є першоосновою подальшого розвитку, оскільки залучення закордонних прямих інвестицій висувається в коло першочергових завдань щодо відновлення і розбудови економіки нашої держави. Інвестиційна привабливість країни характеризується низкою чинників. Однією з важливих умов залучення інвестицій в Україну є формування привабливого інвестиційного клімату, що дозволить здійснювати залучення нових інвестицій. Обсяги інвестицій будучи залежними від інвестиційного клімату, формують інвестиційну привабливість певних регіонів, галузей та країни в цілому.
Інвестиційний процес можна розглядати як частину виробничого процесу реального сектора економіки, в галузях, що формують інвестиційний потенціал країни. За наявності інвестиційного потенціалу, навіть в умовах обмежених фінансових ресурсів, можливо стрімко розвивати підприємство, виводячи його із місцевого ринку до глобального або збільшуючи його значимість для розвитку країни [1, с. 34]. Нагальність проблеми активізації інвестиційної діяльності в умовах світової інтеграції вказує на необхідність використання різноманітних форм стимулювання інвестиційних ресурсів [2, с. 34]. Загалом, думки щодо масштабів інвестиційного процесу можна узагальнити в кількох напрямках:
− інвестиційний процес представляється діяльністю з фінансового та матеріального забезпечення виробництва;
− процес інвестування ототожнюється з процесом виробництва в якому інвестиції приймають форму довгострокових активів;
− інвестиційний процес є однією з основних складових процесу відтворення, що охоплює всі галузі економіки;
- з метою легшого планування, організації та контролю інвестиційний процес необхідно виділити із загального виробничо-відтворювального процесу, щоб він отримав своє конкретне кількісне та якісне визначення.
Вбачається, що інвестиції як процес є сукупністю заходів з формування довгострокових активів, за допомогою яких грошові кошти матеріалізуються в основний капітал. Реалізуючись з різною тривалістю часу, він розпочинається з прийняття рішення інвестувати і продовжується до введення активу в експлуатацію. Інвестиційний процес включає в себе час, кошти, учасників, рішення щодо фінансування та реалізації інвестиційного проекту (проектів), нормативне забезпечення тощо. Підвищення ефективності від інвестицій вимагає створення належної організації та належного управління інвестиційним процесом господарюючих суб’єктів, відповідно до основних методологічних вимог сучасного інвестування.
Важливим стратегічним напрямком розвитку України є соціально-економічне зростання та підвищення добробуту населення. Крім того, «наслідки світової економічної кризи, інфляції, нестабільність державних податків і кредитної політики, погіршення інвестиційного клімату в державі» [3, с. 654] викликають «потребу забезпечення стабільності в національній економіці, що продиктована наявністю періодів невизначеності та частими коливаннями світової економіки» [4, с. 654].
Формуванню сприятливого інвестиційного клімату в Україні мають сприяти масштабні комплексні заходи щодо поліпшення умов діяльності інвесторів, розширення механізмів та інструментів здійснення інвестицій та реалізації інвестиційних проектів, особливо в умовах воєнного стану. Збільшення обсягу інвестицій в економіку України забезпечить прискорення соціально-економічного розвитку регіонів та пріоритетних галузей виробництва [5]. Інвестиційну діяльність можна вважати однією з основних рушійних сил світової економіки, завдяки якій можна підвищити ефективність національної економіки. Система використання ключових орієнтирів у на-прямі удосконалення інвестиційного клімату повинна спиратися на активне залучення організаційних, еко¬номічних і соціальних резервів, власне, регіонального характеру; формування регіональної інвестиційної інфраструктури страхових, консалтингових, інжинірингових, аудиторських та інших фірм, іпотечних та інвестиційних банків, пенсій¬ них фондів; підвищення професійної культури і соціальної орієнтації підприємницької діяльності; збільшення інформованості учасників інвестиційного процесу і підвищення прозорості інвестиційного ринку [6, с. 102]. До того ж слід продовжувати ініціативи, спрямовані на розвиток іпотечного кредитування, що створить прозорий ринок кредитування в напрямі придбання особистого майна й активізує інвестиційні процеси у регіоні
Не дивлячись на те, що сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування та розвитку партнерства, до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами, іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Одним із негативних чинників, що впливає на інвестиційний клімат в Україні є корупція. Сучасний стан інвестиційного клімату в Україні спричинений насамперед зовнішньою військово-політичною ситуацією та корумпованістю держави. Вважаємо за доцільне реалізацію практичних заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату, державної підтримки критично важливих галузей, нагляду та контролю за реалізацією прямого іноземного інвестування, технічного регулювання, формування митних процедур. Ці заходи повинні забезпечити покращення інвестиційного іміджу України та збільшення обсягів залучення іноземних інвестицій та капітальних інвестицій в її економіку.
Таким чином, сприятливий інвестиційний клімат в Україні може бути забезпечено через комплексні заходи щодо поліпшення умов діяльності інвесторів, розширення механізмів та інструментів здійснення інвестицій та реалізації інвестиційних проектів. Збільшення обсягу інвестицій в економіку України забезпечить прискорення соціально-економічного розвитку регіонів та пріоритетних галузей виробництва.

Список використаних джерел:
1. Вербівська Л. В., Заїчко І. В., Тимченко Т. М. Управління інвестиційно-інноваційми ресурсами підприємств в реаліях цифрової економіки. Інвестиції: практика та досвід. № 2. 2022. С. 67-73.
2. Заїчко І. В. Бюджетна політика як інструмент інноваційно-інвестиційного розвитку держави. Problems of practical application of innovations, methodology and experience: Матеріали XXI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Лісабон, Португалія, 15-16 квітня 2021 р.) 2021. С. 23-26.
3. Заїчко І. В. Фінансова стійкість підприємств як інструмент реалізації фінансової безпеки. Молодий вчений. 2019. №10. С. 651-656.
4. Заїчко І. В., Білошкурська Н. В. Нормативно-правове та методичне підґрунтя визначення рівня забезпечення і регулювання фінансової безпеки підприємств та держави. Економіка та суспільство. 2021. № 34. DOI: 10.32782/2524-0072/2021-34-42 URL: https://economyandsociety.in.ua/index.p ... e/view/991
5. Богріновцева Л.М. Інвестиційна діяльність вітчизняних страховиків: сучасний стан та перспективи розвитку. Теорія та практика управління розвитком економіки: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (10 жовтня 2019 р). Київ: ТОВ «ВІПО», 2019. С. 99-103
6. Ференс О. М. Інвестиційний клімат України. Міністерство юстиції України. URL: https://minjust.gov.ua/m/str_11352