Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Щербак О.М., магістрант
Науковий керівник:
к. е. н., доцент Гвоздєй Н.І.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Валютні операції комерційних банків є дуже важливою сферою фінансових відносин України, яка водночас віддзеркалює стан міжнародних відносин в цілому. Механізм проведення валютних операцій потребує постійного аналізу, моніторингу, державного регулювання з метою підвищення його ефективності. Чинним законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», визначено, що валютні операції – це операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України:
- операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;
- операції, пов’язані з увезенням, переказуванням і пересиланням на
територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей[1].
Комерційні банки здійснюють різноманітні операції з іноземною валютою, а саме: купівлю та продаж валютних коштів, ведення банківських рахунків в іноземній валюті, надання позик та отримання кредитів у валюті, депозитні операції з валютою, дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті, проведення операцій з валютними деривативами і т. ін.
Здійснення валютних операцій та проведення валютної політики є однією з найпоширеніших операцій банківських установ. Загалом валютні операції відіграють важливу роль у банківській системі будь-якої держави, адже вплив іноземної валюти може різко негативно вплинути на економічні процеси в державі із слабкою валютою. Для мінімізації негативного впливу іноземних валют на економічну безпеку держави застосовується режим валютного регулювання. Під валютним регулюванням розуміється діяльність держави в особі центрального банку, що спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і на порядок здійснення угод з валютними цінностями[2].
Що стосується правового режиму валютних відносин в Україні, то його можна визначити як режим валютних обмежень або режим валютного регулювання та контролю. Такий режим менш суворий, ніж режим державної валютної монополії, та більш суворий, ніж режим вільної конвертованості валют, що майже не передбачає валютних обмежень. Сутність такого режиму полягає в законодавчій або адміністративній забороні, лімітуванні або регламентації операцій з валютою або валютними цінностями. Введення валютних обмежень може диктуватися економічними або політичними причинами[3].
У той самий день, коли в Україні було запроваджено правовий режим воєнного стану, Національним банком України було прийнято постанову №18 від 24.02.2022 р. «Про роботу банківської системи в період воєнного стану», якою наразі регулюються питання доступних для громадян валютних операцій. У цю постанову періодично вносяться зміни, тому необхідно слідкувати за її актуальною редакцією.
НБУ дає роз’яснення щодо регуляторних змін для валютного ринку: фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси (через здешевлення критичного імпорту) та утримати під контролем інфляційні очікування. Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%.
Більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажем валюти зі міжнародних резервів[4].
Попри війну, що триває на наших теренах, Національний банк зацікавлений у тому, аби банки якомога активніше працювали саме між собою. Курси, за якими Національний банк здійснює операції з купівлі та продажу валюти з банками, попри їхню фіксацію, створюють певний простір в межах якого можуть працювати ринкові механізми.
Сучасний національний валютний ринок знаходиться у процесі становлення і остаточно ще не сформований, але його контури і основні тенденції виявляються достатньо безумовно. В сьогоднішніх умовах ситуація на валютному ринку періодично змінюється, тож варто уважно слідкувати за нововведеннями, які запроваджує Національний банк. Макроекономічна та політична ситуації прямо впливає на стабільність валютного ринку. Обсяг валютних інтервенцій, валютних резервів, економічна та політична ситуація, стан платіжного та торговельного балансів, рівень реального ВВП, все це впливає безпосередньо на курс гривні щодо іноземної валюти. На поліпшення функціонування валютного ринку може вплинути[5]:
- зменшення рівня доларизації економіки України, шляхом підвищення привабливості гривні;
- удосконалення механізмів ринкового регулювання;
- вдосконалення інфраструктури ринку з врахуванням міжнародної практики та запровадження нових видів міжнародних розрахунків;
- стимулювання експорту та забезпечення позитивного сальдо платіжного балансу;
- завершення війни в Україні;
- розвиток нових фінансових технологій;
- забезпечення стабільності нормативної бази НБУ;
- встановлення оптимального режиму валютного курсу, тощо.

Список використаних джерел:
Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: Підручник для студ. вищ. навч. закл. К.: Знання-Прес. 2002.
Король М.М., Стасишина О.Р. Валютний ринок України: стан, проблеми й перспективи. Сталий розвиток економіки. – Хмельницький, 2016. – № 3 (28). – С. 65-70.
Лавров Р.В. , Садчикова І.В., Середюк І.О. Сучасні тенденції валютного регулювання в Україні. Економіка та держава. 2019. № 8.
Харабара В.М. Сучасний стан та перспективи розвитку валютного ринку України. Економіка та держава. 2016 № 3 С. 28-30.3.
Химич І., Юрик Н., Котовська І. Валютний ринок України: оцінка тенденцій зміни та основні антикризові заходи політики стабілізації. Соціально-економічні проблеми і держава. Тернопіль. 2018. № 1 (18). С. 149-165.