Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Чирва Г. М., канд. пед. наук, доцент
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Принципово нова політична, економічна й соціальна ситуація, що склалася в Україні, її вихід як самостійного суб’єкта на міжнародну туристичну карту, визнання національних культурних пам’яток, організація рекреаційнотуристичних зон – усе це потребує наукового обґрунтування теоретичних та методичних засад ступеневої підготовки фахівців для сфери туризму, переосмислення їх досвіду роботи у відповідності до нових вимог, підгодовувати їх до активної життєвої позиції у сфері майбутньої професії.
Сьогодні спостерігається стійка залежність між професійними успіхами менеджерів туризму і якістю їх професійної підготовки. Це в основному визначається не тільки обсягом засвоєного ними змісту знань, які швидко змінюються, а й рівнем розвитку мислення, вмінням самостійно вчитися впродовж життя, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій, безперервно самовдосконалюватися, тобто формування в них професійної компетентності. Трансформація змісту освіти відповідно до компетентнісного підходу насамперед визначається принципово іншими принципами його відбору і структурування, спрямованими на кінцевий результат освітнього процесу – набуття майбутнім фахівцем компетентностей. Словник іноземних слів розкриває поняття «компетентний» як такий, що володіє компетенцією – колом повноважень певної галузі, особи або колом справ: competent (франц.) – компетентний, правомірний; competens (лат.) – відповідний, здібний [1, с. 439]. Компетентність у визначеній галузі – це поєднання відповідних знань і здібностей, що дозволяють обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній. A. Мapкoва вважає, що кoмпeтeнтнiсть – цe пoєднaння психiчних 256 якoстeй, психічних станів, що дає змогу діяти людині самостійно й відповідально, сприяє oвoлoдiнню нeю нaвичкaми, вмiннями викoнувaти тpудoвi функцiї [2, с. 38]. Кoмпeтeнтнiсть oхoплює у своєму змісті тpи aспeкти: пpoблeмнoпpaктичний (aдeквaтнiсть poзумiння ситуaцiї, пoстaнoвкa i eфeктивнe викoнaння зaвдaнь, гoтoвнiсть дo нeпepepвнoї oсвiти з мeтoю дoсягнeння пpoфeсiйнoї мoбiльнoстi); змiстoвий (aдeквaтнe oсмислeння ситуaцiї у бiльш зaгaльнoму кoнтeкстi); цiннiсний (здaтнiсть дo aдeквaтнoї oцiнки ситуaцiї, її змiсту, цiлeй, зaвдaнь з тoчки зopу влaсних i зaгaльнoзнaчущих цiннoстeй [3, с. 19]. На думку дослідників, компетентність – це специфічна здатність індивіда, яка дає змогу ефективно розв’язувати проблеми, що виникають реальних ситуація життя, шляхом використання знань, досвіду, цінностей і ставлення. В oснoвi пoняття кoмпeтeнтнoстi лeжить iдeя вихoвaння кoмпeтeнтнoї людини тa упpaвлiнця, який нe лишe мaє нeoбхiднi знaння, пpoфeсioнaлiзм, висoкi мopaльнi якoстi, aлe й умiння дiяти aдeквaтнo у вiдпoвiдних ситуaцiях, зaстoсoвуючи знaння i бepучи нa сeбe вiдпoвiдaльнiсть зa пeвну діяльність. Отже, компетентності є своєрідними комплексами знань, умінь і ставлень, що набуваються в навчанні й дозволяють людині розуміти, тобто ідентифікувати та оцінювати в різних контекстах, проблеми, що є характерними для різних сфер діяльності. Професійна компетентність є одним з основних компонентів професійного становлення майбутнього фахівця. Сутність цього поняття по різному визначається та характеризується багатьма дослідниками. Найбільш вдалим є визначення змісту професійної компетентності майбутнього фахівця як інтегративного особистісного утворення на засадах теоретичних знань, практичних умінь, значущих особистісних якостей та досвіду індивіда, що зумовлюють готовність викладача до виконання педагогічної діяльності та забезпечують високий рівень його самореалізації. Як відомо, професійна компетентність менеджера не має вузько професійних меж, оскільки від нього вимагається постійне осмислення розмаїття соціальних, психологічних, педагогічних, технологічних та інших проблем, що пов’язані з галуззю. А. Маркова вважає, що професійно компетентна людина та, яка: - успішно розв’язує завдання навчання й виховання, готує для суспільства випускника з бажаними психологічними якостями; - задоволена професією; - досягає бажаних результатів у розвитку особистості учнів; - має й усвідомлює перспективу свого професійного розвитку; - відкрита для постійного професійного навчання; 257 - збагачує досвід професії завдяки особистому творчому внеску; - соціально активна в суспільстві; - віддана педагогічній професії, прагне підтримувати навіть у складних умовах її честь і гідність, професійну етику; - готова до якісної та кількісної оцінки своєї праці, уміє сама це робити [2, с. 89]. Професійна компетентність менеджера туризму є важливим аспектом його професійної культури, здатність до здійснення стратегічних, аналітичних, організаційно-розпорядчих, консультативно-дорадчих, контрольних функцій та ефективної самореалізації в умовах практичної діяльності на підставі спеціальних знань, умінь, цінностей, необхідних для професійної діяльності у сфері туристичної індустрії. В системі професійної компетентності необхідно розглядати спеціальну компетентність, соціальну компетентність, особистісну та індивідуальну компетентність. З аналізу літературних джерел, що розкривають досвід країн, які реалізують компетентнісний підхід, спостерігається тенденція щодо розроблення певної системи компетентностей на різних рівнях змісту. Зокрема, цю систему складають: − ключові («надпредметні») компетентності, що являються основою над усім процесом навчання; − загальнопредметні (базові) компетентності – їх набувають упродовж вивчення того чи іншого предмета/освітньої галузі у продовж навчання; − спеціально-предметні – компетентності, що набуваються при вивченні певного предмета протягом конкретного проміжку часу [3, с. 21]. Ключові компетентності поєднують певний комплекс знань, умінь та ставлень, що набувається протягом засвоєння всього змісту освіти; вони не пов’язані з конкретним предметом, до них належать компетентності, що їх можна набути під час засвоєння не одного предмета, а тільки декількох або всіх одночасно (тобто використовуючи всі навчальні можливості, пропоновані формальною й неформальною освітою). Кожна з ключових компетентностей формується, зокрема, й через навчання в певній освітній галузі, набуваючи в цьому процесі характеру засвоєння освітніх дій, які пов’язані з освітніми завданнями та змістом цієї галузі. На основі розробок вчених та спираючись на власний тривалий досвід підготовки менеджерів туризму у вищому навчальному закладі ми представляємо структуру спеціальної компетентності менеджера туристичної індустрії, які входять до системи компетентностей різного рівня та відіграють важливу роль у професійному зростанні майбутнього фахівця:
1. Предметна – знання, уміння та навики в межах галузі економіки туризму, регулювання, менеджменту, глобальних інформаційних технологій, володіння декількома іноземними мовами, навиками практичної та економічної психології;
2. Інформаційна – володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, вміння здійснювати пошук, аналізувати, порівнювати й використовувати різні види інформації з різноманітних джерел;
3. Інтегративна компетентність – здатність до інтеграції знань, умінь і навичок та їх ефективного використання в умовах швидкої адаптації організацій до вимог зовнішнього середовища;
4. Комунікативна – вміння особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації в процесі надання послуг в сфері туризму;
5. Продуктивна компетентність – вміння отримувати результат праці; здатність виробляти власний продукт, приймати рішення та нести відповідальність за них; готовність та потреба у творчості;
6. Проектна компетентність – здатність передбачати наслідки фахової та особистісної діяльності; вбачати результати професійної діяльності; розробляти оптимальні туристичні напрямки, послуги тощо; проектувати і прогнозувати власну професійну діяльність;
7. Соціальна – якість поведінки, вміння конструювати особистістю соціальні стосунки усіх рівнів, починаючи з родини та закінчуючи клієнтами;
8. Психологічна – здатність фахівця створювати позитивний психологічний клімат в процесі спілкування, використовуючи психологічні знання, уміння та навики;
9. Організаційна компетентність у специфічних сферах управлінської діяльності – прийнятті рішень, збиранні й аналізі інформації, методах роботи з людьми, використанні комп’ютерної та обчислювальної техніки і технології тощо;
10. Управлінська компетентність визначається як здатність планувати, організовувати й контролювати процес надання послуг у сфері туризму та власну професійну діяльність для досягнення прогнозованого результату; керувати роботою підлеглих.
11. Автономізаційна – здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможності; готовність і потреба навчатися протягом усього життя;
12. Рефлексивна компетентність майбутнього фахівця полягає у здатності аналізувати результати своєї діяльності та спрямовувати свої зусилля на її перетворення, вдосконалення тощо;
13. Полікультурна – оволодіння досягненнями культури; розуміння інших людей, їх індивідуальності і відмінностей за національними, культурними, релігійними й іншими ознаками;
14. Особистісні якості майбутнього менеджера туристичної індустрії – морально-психологічні, педагогічні, професійні, ділові та інші.
Морально-психологічні якості менеджера (високі життєві ідеали, гуманізм, чесність і правдивість, справедливість і обєктивність, воля і мужність, розвинуте почуття обовязку і відповідальності, інтелігентність і толерантність, тактовність у взаємовідносинах, емоційна стриманість, ввічливість, безмежна терпеливість, комунікативні здібності, ділова та особиста репутація).
Педагогічні якості менеджера (уміння навчати підлеглих, розвивати потрібні професійні навички персоналу, організовувати загальнокультурне, естетичне, фізичне виховання, чітко та логічно формулювати розпорядження, аргументувати свої погляди).
Професійні якості (мистецтво керівництва, навички роботи з людьми, політична культура, комплексний системний підхід до роботи, здібність генерувати ідеї, трансформувати їх у практичні дії, творчість (креативність), сучасне економічне мислення, компютерна грамотність, правильний стиль життя, культура спілкування, іноземні мови).
Отже, професійна компетентність менеджера з туристичної індустрії – поняття динамічне, багатогранне й багатоаспектне, його зміст змінюється у відповідності із соціально-економічними, політичними та іншими процесами, що відбуваються в суспільстві й освіті. Система професійної компетентності менеджера туристичної індустрії у зв’язку з стрімким розвитком науки й практики періодично видозмінюється та корегується.
Питання визначення форм, рівнів формування професійної компетентності менеджера туристичної індустрії потребують подальшої розробки, систематизації, аналізу й узагальнення.

Список використаних джерел
1. Современный словарь иностранных слов. – СПб. : Дуэт, 1994. – 752 с.
2. Маркова, А. К. Психология труда учителя: книга для учителей / К.А. Маркова. – М.,1993. – 192 с.
3. Краевський, В. В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / Краевський В. В., Хуторський А. В. // Педагогика. – 2003. – № 3. – С. 3-10.