Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Яковенко О.С., здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Бовкун О. А.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Туристична діяльність є важливою складової економічної рівня соціальної відповідальності господарюючих суб’єктів та бізнесових структур туристичної сфери будь-якої країни, забезпечуючи при цьому не лише отримання необхідних економічних результатів, а й підвищення соціальних показників розвитку держави, зокрема, туристичної сфери, рівня зайнятості населення, рівня використання наявного ресурсного потенціалу, рівня конкурентоспроможності туристичної сфери за наявної конкуренції при виході на міжнародні ринки тощо.
Основний зміст бенчмаркінгу підприємств туризму повинен полягати у виявленні еталонних підприємств, які досягли значних успіхів у будь-яких функціональних галузях, і насамперед на ринку туристичних послуг, ретельному вивченні їх бізнес-процесів та адаптації отриманих результатів до умов власного підприємства. Бенчмаркінг передбачає активну взаємодію партнерів, які обмінюються інформацією про бізнес-процеси. Успішно реалізовані проекти з бенчмаркінгу сприяють виникненню соціальних зв’язків між фахівцями різних підприємств і створюють основу для комерційних проектів, просування турпродукту, розробки нових турів та послуг, формуванню іміджу всіх партнерів [3].
На інституціональному етапі розвитку бенчмаркінга отримання конкурентних переваг має стати новою діловою стратегією підприємства, заснованою на співпраці та взаємодії: клієнта (туриста) необхідно перетворити на партнера по бізнесу, а досягнення більш успішних конку- рентів і організацій-лідерів з різних галузей, головним чином – міжнародного передового туристичного досвіду, вивчати на основі конкурентно-інтеграційного бенчмар- кінгу, який досягає своєї мети – ефективного добровільного обміну кращим досвідом між різними суб’єктами господарської діяльності. При цьому під конкурентно- інтеграційним бенчмаркінгом слід розуміти аналіз діяльності конкурентів, заснований на взаємодії та співробітництві, з метою узагальнення і формування якісно нових бізнес-процесів на базі досвіду провідних міжнародних організацій сфери туризму для поліпшення конкурентних переваг на міжнародному рівні. Тим самим у поняття конкурентно-інтеграційного бенчмаркінгу включено новий елемент – взаємодія, що дозволяє підвищити власні результати діяльності, спираючись на вже досягнуті результати конкурентів.
Відкритий і добровільний обмін інформацією між конкурентами на основі конкурентно-інтеграційного бенчмаркінгу можливий у рамках професійних об’єднань, асоціацій, маркетингових альянсів.
Серед основних мотивів здійснення туристичної діяльності, а отже, формування попиту на пропозицію конкретного туристського товару доцільно виокремити культурні, економічні та психологічні, а також інші спеціалізовані та специфічні мотиви. Проте попит та споживання туристських товарів та послуг стримується та обмежується рівнем прибутків та величиною цін на них.
Управління розвитком ринку туристичних послуг на кожному етапі відбувається на засадах кумулятивної взаємодії загальнодержавних та ринкових напрямів впливу на детермінанти розвитку, що є об'єктивно необхідним та доцільним, з огляду на наявність векторів, реалізація яких знаходиться поза компетенцією самих суб’єктів ринку [1].
Тривалість кожного етапу індивідуальна та залежить у своїй більшості від типу ринку, наявності та якості ринкоформуючих факторів, інтенсивності взаємодії суб’єктів ринку туристичних послуг з приводу створення та реалізації туристичного продукту, постійному моніторингу та передчасному урахуванню потенційних специфічних загроз та ризиків ринку туристичних послуг.
Наявність специфічних властивостей ринку туристичних послуг обумовлює особливості його розвитку, необхідність залучення низки характерних та супутніх для туризму галузей у створення комплексного туристичного продукту, необхідність створення складної інфраструктури щільно зв’язаних об’єктів туристичного ринку тощо.
Необхідність урахування просторових та поляризаційних чинників в розвитку ринку туристичних послуг обґрунтовується посиленим впливом факторів зовнішнього середовища на діяльність господарюючих суб'єктів, системною взаємодією та цілісністю функціонування економічної системи підприємства з соціально-економічними системами відповідного територіального простору, залежністю від інституціональних умов та факторів виробництва, нерівномірності та полярності розвитку економічного простору.
Розвиток ринку туристичних послуг в умовах просторової поляризація характеризується наявністю двох паралельних взаємопов’язаних тенденцій, а саме: беззаперечного впливу притаманних визначеному економічному простору (середовищу існування) факторів та ресурсів на суб’єктів ринку, а з іншого боку, одночасного розповсюдження їх активного впливу на простір свого функціонування, безпосередньо утворюючи таким чином економічний простір, являючись його елементами [2].
Нерівномірність розвитку ринку туристичних послуг викликана відмінностями в розподілі природних ресурсів, кліматичними особливостями регіонів, культурно-історичною обумовленістю, диспропорцією розміщення транспортної, комунікаційної, курортно-розважальної інфраструктури, асиметрією розподілу рекреаційних ресурсів тощо. У зв’язку з цим поляризаційні аспекти просторового розвитку туризму, причини та наслідки наростання диспропорцій і асиметрії в структурі туристичного ринку є важливою дослідницькою проблемою.

Список використаних джерел:
Бедрадіна Г. К. Бенчмаркінг як метод оцінки якості послуг туристичного підприємства. International scientific-practical conference Integration of Business Structures: Strategies and Technologies. Part I, February 24. Tbilisi : Baltija Publishing, 2017. С. 135-138.
Бедрадіна Г. К. Визначення рівня якості менеджменту на туристичному підприємстві. Наукові праці МАУП. 2011. №1(28). С. 113-118.
Бедрадіна Г.К. Місце оцінювання в системі управління якістю на туристичних підприємствах. Економіка та суспільство. 2016. №5. URL : http://economyandsociety.in.ua