Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Белінська А.І., здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Дем’янишина О. А.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Спалах коронавірусу COVID-19 та запроваджені обмеження, які тією чи іншою мірою у більшості держав світу діють для стримування його поширення, спричинили зниження ділової активності підприємств, скорочення ВВП країн, зменшення туристичних потоків, а також значні фінансові проблеми як на рівні суб’єктів підприємницької діяльності, так і на рівні урядів. Готельний бізнес так чи інакше перебуває у стані динамічного розвитку, створюється дедалі більше і більше доповнень та мережевих рішень, за допомогою яких усе частіше підприємницька діяльність у традиційних сегментах економіки пристосовується до вимог «нової економіки» та глобальної нестабільності.
Сутність готельно-ресторанного бізнесу має прояв у специфіці послуг та продуктів, які надаються та реалізуються підприємцями, що є його суб’єктами.
Готельно-ресторанний бізнес – це виробничо-господарська, організаційна та економічна діяльність підприємств готельно-ресторанного комплексу, що спрямована на задоволення потреб суспільства у готельних, ресторанних та інших супутніх ним послугах і продуктах з метою отримання прибутку чи іншого соціально-економічного ефекту в умовах ринку [1].
Важливим у рoзвитку гoтельно-рестoранного бiзнесу є залучення інвестиційних ресурсів, однак для цього необхідною умовоє є впрoвадження iнноваційної стратегії, що дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність закладу в майбутньому.
Проаналізувавши діяльність гoтельно-рестoранного бiзнесу в Укрaїні, можна виділити основні проблеми: недостатня розвиненість рестoранів з укрaїнською регіoнальною кухнeю, швидке будівництво зaкладів гoтельно-рестoранного бiзнесу дo вeликих пoдій, щo не враховує рoзвиток iнфраструктури мiст, транспoртної мережi, використання перепроданих закладів зі старими технологіями та застарілим обладнанням, споживання екологічно небезпечної сировини, порушення вимог до дотримання технології процесів виробництва страв, неефективна підготовка фахівців цієї сфери, завищена вартість послуг [2].
До цих проблем варто додати фінансово-економічні, політичні, соціальні та виробничо-технологічні чинники, які також вплинули на зниження конкурентоспроможності закладів готельної індустрії в країні. Тож готельно-ресторанний бізнес в Україні розвивається повільними темпами, хоча й орієнтується на європейські тенденції.
Останнім часом у працях закордонних і вітчизняних дослідників поширилося розуміння категорії «гостинності» як одного з важливих і фундаментальних вимірів людської цивілізації.
На сучасному етапі свого розвитку індустрія гостинності набуває великого значення для розвитку економіки в Україні. Підприємствам санаторно-курортної сфери і готельного бізнесу, як суб’єктам туристичної діяльності, відведена значна роль в організації і проведенні як внутрішнього, так і в'їзного туризму, в частині прийому, розміщення, оздоровлення і надання ряду додаткових послуг, направлених на задоволення запитів споживачів туристичного продукту [3].
Західні економісти виділяють і таке поняття як індустрія гостинності. Визначення цього терміну підкреслює дві істотні особливості підприємства індустрії гостинності - по-перше, доброзичливе ставлення до клієнта, і, по-друге, це діяльність, спрямована на отримання прибутку [4].
До сучасних тенденцій розвитку індустрії гостинності, які набули розвитку за останні десятиріччя, належать [3]:
• поглиблення спеціалізації готельної пропозиції;
• утворення міжнародних готельних мереж;
• розвиток мереж малих підприємств;
• запровадження в індустрії гостинності нових комп’ютерних технологій.
Отже, індустрія гостинності - це підприємницька діяльність на ринку послуг, пов'язана з прийомом і обслуговуванням гостей. Це поняття є більш вузьким, ніж сфера послуг і включає заклади громадського харчування, відпочинку розваг, готельні комплекси [3].
Поняття «готельне господарство» співвідносилося з господарською діяльністю, що полягала в наданні платних послуг розміщення в готелях. Згодом, із зростанням попиту на туристичні послуги й прагненням готелів до розширення комплексності обслуговування, послуги розміщення стали тісно
Динаміка ресторанних закладів за останні роки свідчить про те, що сьогодні перше місце в розвитку належить закладам швидкого харчування. Найбільш популярними сьогодні є заклади середнього цінового сегмента, де чек сягає 200 грн на особу, тому за 2020 р. їхня частка становить понад 50%, у той час, як частка закладів дешевого сегмента – лише близько 30% [5].
Досить популярними стали заклади заміського типу, особливо активною є їх відвідуваність у літній період, за винятком міських ресторанів, розташованих у рекреаційних зонах і парках. Споживачі віддають перевагу ресторанам при невеликих готелях (на 10 – 15 номерів) із розвиненою інфраструктурою (дитячими майданчиками, басейнами, мангалами тощо) для сімейного відпочинку на природі [1].
Світова практика свідчить про розвиненість готельно-ресторанного ринку Західної Європи та США, який за останні десять років суттєво змінився. Важка праця, поверхнева робота, спрямована на привертання уваги цільової аудиторії, відійшли у минуле, натомість набула популярності особлива увага до споживача та його запитів. І оскільки Україна взяла курс на інтеграцію в ЄС, варто звернути увагу на вирішення проблем, що мали місце останнім часом [6].
Закладам готельно-ресторанного бізнесу необхідно налагодити роботу з пошуку вітчизняних і зарубіжних інвесторів, готових вкласти кошти у перспективні проєкти щодо будівництва нових і реконструкції існуючих об’єктів індустрії туризму, готельного господарства, які б відповідали міжнародним стандартам та якісним характеристикам.
Отже, оснoвною метoю рoзвитку готельно-ресторанного бізнесу має стaти пoшук нових шляхiв, які зaбезпечувaли б прoгрес данoї сфери не лише на корoткострокову перспективу, а у глобальному просторі на довготривалий період.
Подальші дослідження передбачають використання всіх резервів підвищення якості обслуговування та конкурентоспроможності готельно-ресторанних комплексів України шляхом упровадження позитивного закордонного досвіду розвитку підприємств сфери гостинності.

Список використаних джерел:
Ніколайчук О.А., Приймак Н.С., Сімакова О.А., Слащева А.В., Горяйнова Ю.А., Коренець Ю.М., Боднарук О.А., Пусікова О.А., Клєвцов Є.Г. Готельно-ресторанний бізнес: навч. посібник. / ред. О.А. Ніколайчук. Кривий Ріг : Вид.ДонНУЕТ, 2022. 250с.
Організація готельно-ресторанної справи : наук.-допом. бібліогр. покажч. / упоряд. О. В. Олабоді, Т. П. Фесун; Нац. ун-т харч. технол., Наук.-техн. б-ка. Київ, 2021. 213 с.
Уніят А., Альховіцька О. Перспективи розвитку ринку готельних послуг в Україні: світовий досвід та вітчизняна практика. Вісник Тернопільської академії народного господарства. 2005. № 5-2. С. 257 – 265. URL: http://dspace.wunu.edu.ua
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. Навч. посібник. К.: Знання України, 2002. 358 с.
Статистичний щорічник України за 2020 рік. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ publ1_u.htm
Здреник В. С. Інвестиційний потенціал: сутність поняття та проблеми оцінки. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». 2016. Вип. 1. T. 1. С. 363 – 367.