Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Нещадим Л. М., канд. екон. наук., доцент
Мельник Н. Ю., здобувач вищої освіти
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

В сучасних інтеграційних умовах підприємства індустрії гостинності продовжують переживати суттєві трансформації. Така ситуація зумовлена постійними дінамічними змінами та залежністю сфери обслуговування від інновацій, новітніх технологій і розробок, що сприяє покращенню якості обслуговування.
Індустрія гостинності є перспективною в розвитку України. Вона сприяє економічному розвитку малого підприємництва, формує додаткові робочі місця, вирішує екологічні питання, підвищує якість життя населення [2]. В сучасних складних політичних та економічних умовах розвитку підприємств індустрії гостинності традиційний підхід змінюється використанням стратегічних моделей з їх наступною реалізацією засобами комп’ютерних технологій.
Сучасні стратегічні моделі підвищення ефективності діяльності підприємств індустрії гостинності засновані на інноваційному підході та економічному моделюванні впливу чинників. Застосування таких моделей на практиці дозволяє забезпечувати наукову обґрунтованість та оптимізацію планів [1, 3].
Моделювання стратегії розвитку підприємств індустрії гостинності, зокрема економетричних моделей вимагає розуміння того, що основою процесу має бути моніторинг кількісних даних як індикаторів ступеня розвитку економічного явища чи процесу.
Весь процес стратегічного моделювання в сфері гостинності можна умовно розділити на такі кроки:
- збір та аналіз даних про чинники впливу на ефективність діяльності досліджуваних підприємств;
- встановлення алгоритму та побудова стратегічної моделі розвитку;
- економічна характеристика якостей отриманої моделі розвитку;
- транслювання результатів моделювання на об’єкти дослідження.
Весь процес стратегічного моделювання розвитку підприємств індустрії гостинності можна розділити на кілька етапів:
1) попередній економічний аналіз на предмет розроблення стратегічної моделі;
2) моніторинг, збір та оброблення інформації;
3) побудова стратегічної моделі;
4) коректування розробленої моделі;
5) економічний аналіз отриманих результатів.
Діяльність підприємств індустрії гостинності наразі знаходиться під значним впливом різних внутрішніх і зовнішніх чинників: військовий стан в країні, світова пандемія, законодавчі трансформації, постійні зміни кон’юнктури ринків тощо [3]. Фінансова та економічна криза в країні призвела до погіршення рівня життя населення, зниження рівня соціальної забезпеченості та задоволення основних людських потреб, що водночас спричиняє зниження попиту на послуги підприємств готельного господарства, оскільки такі послуги, зазвичай, не входять до благ першої необхідності, а практична відсутність стимулювання розвитку туристичного сектору економіки зменшує дохідність підприємств готельного сектору загалом [4].
З метою підвищення ефективності діяльності підприємств індустрії гостинності, розвитку туризму і готельної сфери необхідно вчасно виявляти головні чинники впливу за допомогою моделювання економічних процесів. Туристичні та готельні підприємства рідко використовують в своїй діяльності проведення статистичного аналізу та економіко-математичне моделювання.
Прогнозування та стратегічне моделювання на сьогодні є головним фактором для формування та реалізації політики розвитку індустрії гостинності. Таке моделювання одночасно сприяє висвітленню результатів та наслідків діяльності підприємств індустрії гостинності в майбутньому періоді, враховуючи аналіз вхідної інформації й очікувані тенденції розвитку. Отримані прогнозні розрахунки щодо перспектив допомагатимуть сформувати ефективну політику розвитку готельно-ресторанного та туристичного бізнесу. Саме на основі даних стратегічного моделювання має формуватись перспективний розвиток підприємств індустрії гостинності в Україні.

Список використаних джерел:
1. Балашова Р. Методичні засади аналізу та прогнозування ринку туристичних послуг в Україні з використанням математичного моделювання. Схід. 2011. № 3(110). С.3-9.
2. Габчак Н.Ф. Основні тенденції в’їзного туристичного потоку до Закарпаття. Збірник наукових праць Військового інституту КНУ ім. Т.Шевченка. 2014. Вип. № 45. С.279-284.
3. Кармелюк Г. Економіко-математичне моделювання туристичної галузі України. Галицький економічний вісник. 2012. № 2(35). С.62-70.
4. Колесник О.О. Кореляційно-регресійне моделювання розвитку ринку туристичних послуг в Україні. Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. 2011. № 2 (56). Ч.2. С.38-40.
5. Булатова О.В. Закономірності та прогноз розвитку туристичної галузі України. Вісник ДІТБ. 2006. № 10. С. 168–175.
6. Орлова В.В. Особливості розробки прогнозів розвитку туристичної галузі. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2012. Вип. 8. Т. 1. С. 223–227. URL: http://tourlib.net/statti_ukr/orlova2.htm (дата звернення: 20.04.2022).
7. Благун І. С. Прогнозування попиту на туристичні послуги. Бізнес Інформ. 2012. № 8. С. 7–11.

Який з етапів у процесі стратегічного моделювання розвитку підприємств індустрії гостинності, на Вашу думку, є найважливішим і чому? Аргументуйте свою відповідь.