Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Конофольська А. О., здобувачка вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Богашко О. Л.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини


Розвиток систем менеджменту є необхідним етапом для забезпечення успішності та стабільності організації. Об’єктивні соціально-економічні процеси, що відбуваються в умовах динамічних глобальних змін, змушують компанії зосередитися також на інноваційному розвитку. В сучасних організаціях велике значення мають інтелектуальні ресурси організації, які в основному забезпечуються людськими ресурсами. Тому питання сталого інноваційного розвитку тісно пов’язане з питанням управління людськими ресурсами та їх компетентністю. Компетентність персоналу підвищується не лише завдяки рівню освіти та професійною підготовкою, але й здатністю до творчого мислення, вирішення складних завдань та впровадження інновацій. Самостійні інноваційні ідеї та рішення, які розробляють та впроваджують співробітники, дають змогу організаціям адаптуватися до змін, створювати конкурентні переваги та підвищувати ефективність.
Сучасні системи менеджменту – це функції взаємозв’язку, взаємодії та координації підсистем з метою підвищення ефективності діяльності та досягнення стратегічних цілей компанії за рахунок використання людського капіталу та впровадження інновацій у сфері управління персоналом. Ці системи включають в себе: планування персоналу, підбір і найм, навчання та розвиток, оцінку та просування, мотивацію та винагороду, а також трудові відносини [1, c. 270].
Вітчизняні підприємства стикаються з проблемою неприйняття співробітниками інноваційної діяльності. Співробітники чинять опір інноваціям і не бажають проявляти свої творчі здібності. У результаті інноваційна діяльність стає менш ефективною, а її реалізація обмежена фінансовими та часовими рамками [5]. Таким чином, у багатьох організаціях України співробітники не готові до певних змін. Це пояснюється тим, що в інноваційній діяльності використовуються ті самі методи управління, що й у звичайній функціональній діяльності.
Компанії мають заохочувати своїх працівників до прийняття ризику та експериментів, а також створювати атмосферу, де нові ідеї вважаються цінними, навіть якщо вони не завжди успішні у реалізації. Інвестування в навчання та розвиток персоналу є ключовим, оскільки це допомагає співробітникам підвищувати свої знання та навички у сфері інновацій та змінювати свій підхід до завдань. Сама компанія повинна створити середовище довіри і підтримки, де працівники не бояться ділитися своїми ідеями, навіть якщо вони ще не є досконалими чи повністю сформованими [2, с. 50; 3, c. 40].
Вирішення виявлених проблем полягає у прямому визнанні керівниками важливості реформування підходів до управління інноваційною діяльністю. Для того, щоб розвинути необхідні навички та компетенції і підвищити залученість співробітників в інновації, необхідно розробляти і впроваджувати в компаніях нові методи не тільки для операційної діяльності, а й для персоналу.
Управління інноваційною активністю персоналу є одним із пріоритетів діяльності менеджменту організацій, від якого безпосередньо залежить ефективність діяльності підприємства та його майбутній успішний розвиток. Дане управління охоплює весь набір процесів, призначених для забезпечення того, щоб організація ефективно керувала людьми для досягнення своїх бізнес-цілей.
Ефективне управління людьми розширює можливості компанії, виводить її на новий рівень конкурентоспроможності та забезпечує стійкий інноваційний розвиток. Адже працівники здатні самостійно приймати рішення, враховуючи насамперед особисті мотиви та емоції порівняно з технічною оснащеністю підприємства. Завдяки ефективності роботи своїх співробітників підвищується продуктивність компанії, компанія росте і будує свою репутацію на ринку.


Список використаних джерел:
1. Балабанова Л. В., Сардак О. В. Управління персоналом. Центр учбової літератури, 2019. С. 263–279.
2. Богашко О. Л. Cистемна наукова концепція «трикутник знань» – основа державної науково-технічної та інноваційної політики. Економічні горизонти. Вип. 4 (18). С. 43–53. URL : https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(19).2021.246000
3. Маркіна І., Вороніна В., Філатова К. Менеджмент персоналу в умовах стійкого інноваційного підприємства. Підприємництво та інновації. Вип. 17, 2021. С. 39–42.
4. Якимова Н., Марценюк О., Мойсєєва В. Удосконалення системи розвитку персоналу на підприємстві. Економіка та суспільство, Вип. 32, 2021. С. 4–6.
5. Bohashko O. L. Recommendations for improving the efficiency of innovation activities of entrepreneurship in the conditions of the Russian-Ukrainian war. The Russian-Ukrainian war (2014–2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects : Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. P. 33–36. DOI : https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-5

Дійсно, в сьогоднішніх умовах ефективне управління людьми розширює можливості компанії, виводить її на новий рівень конкурентоспроможності та забезпечує стійкий інноваційний розвиток.