Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Гвоздєй Н. І., к. е. н., доцент
Процько К. О., студентка
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Після світової фінансової кризи відбулися суттєві зміни на ринку банківського інвестиційного кредитування. Умови надання кредитів стали більш жорсткіші по відношенню до позичальника інвестиційних продуктів. Ряд банків повністю відмовилися від надання клієнтам довгострокових позик, а більшість з них підняли їх вартість до такого рівня (понад 25% річних у гривнах), що по суті є делікатною відмовою у наданні інвестиційного кредиту. За таких умов у левової частки аграрних формувань відсутні реальні можливості виконувати зобов'язання по інвестиційному кредиту.
Подальший розвиток цього сегмента банківських послуг залежить від багатьох чинників, серед яких домінуюче значення мають стан, динаміка та вектор руху макроекономічного середовища. Однак, як би не розвивалися об’єктивні та суб’єктивні чинники перспективи інвестиційного кредитування залежить від його ефективності, під якою ми розуміємо результат використання ресурсної бази банку. Формалізований вираз вона знаходить у співвідношенні суми доходів, отриманих по інвестиційному кредитуванню, та витрат, пов'язаних із здійсненням цих банківських операцій.
Найважливішою передумовою забезпечення ефективності системи інвестиційного кредитування є довготривалість та стабільність взаємовідносин між учасниками кредитної угоди, а також їх прогнозований характер. Це можливо лише за умови гармонізації економічних інтересів, взаємовигідному характері спільної діяльності банків та їх клієнтів [1].
Гармонізація інтересів учасників системи інвестиційного кредитування потребує структуризації цілей суб’єктів кредитної угоди та встановлення індикаторів оцінки досягнення кожної з них. Важливо відзначити, що для кожного із учасників, кожного рівня управління процесом інвестиційного кредитування і кожного із етапів життєвого циклу аграрного інвестиційного проекту можуть бути свої форми прояву і критерії ефективності, які відповідають реалізації економічних інтересів сторін.
При цьому слід враховувати взаємозалежність та структуризацію ефективності в ієрархічному та часовому аспектах: ефективність вищого рівня управління не можлива без ефективності нижчих рівнів системи; ефективність попередніх етапів реалізації аграрного проекту є необхідною умовою ефективності наступних етапів. Таке концептуальне бачення свідчить про необхідність детально аналізу доцільності та ефективності агарного проекту на всіх стадіях (фазах) його реалізації (передінвестиційній, інвестиційній, експлуатаційній) як його ініціатором, так і учасниками фінансового забезпечення. При цьому можуть використовуватися різні методики оцінки, однак важливо забезпечити єдність методичного базису в плані гармонізації економічних інтересів за для досягнення спільної мети [3].
Ми пропонуємо погоджену систему показників ефективності банківського інвестиційного кредитування, у рамках наступних груп: показники доступності (потенціалу) інвестиційного кредитування (вартість та обсяги інвестиційних кредитів, виданих сільськогосподарським підприємствам в середньому за останні 5 років; середній термін, на який видаються інвестиційні кредити); показники макроекономічної, галузевої та регіональної економічної ефективності (приріст результатів на 1 грн. приросту інвестиційних кредитів на певній території або часовому періоді); показники якості портфеля інвестиційних кредитів, виданих аграрним підприємствам; потенціал розвитку інвестиційного кредитування аграрного сектору економіки (темпи приросту інвестицій у розрахунку на приріст обсягів інвестиційного кредитування).
Забезпечення ефективність банківського інвестиційного кредитування аграрного сектору економіки потребує взаємодії не лише банку-кредитора та позичальника, а й інших учасників ринкових відносин. Серед таких інституцій у контексті інвестиційного кредитування особливе значення мають страхові компанії. В них позичальник здійснює страхування на випадок неможливості вчасного і в повному обсязі виконання своїх зобов’язань по кредиту [2].
Нині склалася ситуація при якій позичальник зацікавлений у збільшенні обсягів інвестиційного кредитування, кредитні організації тяжіють до зниження співвідношення між сумою кредиту та вартістю застави, а страховик прагне встановити найвищий розмір страхової премії та найнижчий рівень відповідальності. Така ситуація не консолідує сторони у питанні досягнення суспільно значимого кінцевого результату – оновлення і розширення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва і досягнення на цій основі прийнятного рівня продовольчої безпеки та життєвого рівня населення. Оскільки це питання загальнодержавного характеру, то аграрна політика держави повинна включати заходи як адміністративного, так і стимулюючого впливу на банківську систему у напрямку розвитку інвестиційного кредитування аграрного виробництва [4].
Тривалий характер інвестиційних кредитів, їх значні обсяги в рамках окремих кредитних угод та специфіка взаємовідносин у рамках таких угод вимагають стратегічного підходу до банківського інвестиційного кредитування. В цьому контексті в якості стратегічних орієнтирів інвестиційної діяльності комерційних банків слід розглядати не лише їх фінансові результати, а й індикаторі, які характеризують зростання якості послуг, що банк надає своїм клієнтам в сфері інвестиційного кредитування, покращення результатів діяльності та фінансово-економічного стану позичальників. Такій підхід забезпечує стабільність та надійність взаємовідносин у сфері інвестиційного кредитування, зростання конкурентоспроможності кредитора на ринку банківських послуг.

Список використаних джерел:
1. Борисова В.А. Лізингові операції як імператив розвитку інвестиційного банківського кредитування агроформувань. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2009. №2 (Серія «Фінанси і кредит»). С. 25-30.
2. Дем'яненко М.Я., Гудзь О. Є., Стецюк П. А. Оцінка кредитоспроможності агроформувань (теорія та практика): монографія. К.: ННЦ ІАЕ. 2008. 302 с.
3. Гвоздєй Н.І. Фінансовий план інвестиційної діяльності. Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал ТІАПВНААН. 2010. №5(19). С. 74-79
4. Гвоздєй Н.І. Оцінка планування фінансового забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств Чигиринського району Черкаської області. Збірник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. №23 (2). Харків. 2012. С.237-246.