Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Мелень О.В.доцент,
к.е.н., каф. економічного аналізу та обліку
НТУ «ХПІ», м. Харків, Україна
Байдіна Т.А.,магістрант,
каф. економічного аналізу та обліку
НТУ «ХПІ», м. Харків, Україна

Сучасний етап розвитку ринкових відносин вимагає від вітчизняних підприємств активних дій щодо підвищення ефективності їх функціонування.
Ефективність діяльності підприємства - це категорія, яка виражає відповідність результатів і витрат підприємства цілям діяльності та інтересам власників.
Методологія аналізу та оцінювання ефективності результатів діяльності підприємств в сучасних умовах посідає важливе місце в системі розвитку економічних процесів і формування нових концепцій сучасного управління.
Повне оцінювання показників ефективності відбувається на основі обліково-аналітичних даних, що відображаються у бухгалтерських, фінансових, управлінських та інших облікових звітах підприємства.
Для оцінки ефективності діяльності підприємства використовують три основних методичних підходи: традиційний, багатофакторний та на основі концепції «PerfomanceManagement».
Традиційний підхід заснований на класичній моделі Дюпона, яка характеризує рентабельність капіталу та передбачає оцінку ефективності на основі двох груп показників – узагальнюючих - показників першого рівня, які відображають ефективність діяльності підприємства в цілому. В ході їх обґрунтування порівнюються результативні показники з витратами всіх ресурсів, показниками другого рівня. Останні оцінюють ефективність використання окремих видів ресурсів підприємства [1].
Багатофакторний підхід репрезентується в науковій економічній літературі, проте рідко застосовується на практиці та передбачає використання агрегованих індексів ефективності. Останні складні для інтерпретації, а тому і не стали загальновизнаними [1].
Оцінка ефективності діяльності на основі концепції «PerfomanceManagement» (управління результативністю) передбачає використання системи індикаторів, яка включає як фінансові, так і не фінансові показники, що дають комплексно оцінити вартість підприємства й ефективність його діяльності [2].
Розглянемо детальніше традиційний підхід, що базується на відносних показниках прибутковості. Виділяють дві групи показників, що використовуються для аналізу діяльності підприємства.
Показниками першої групи оцінки ефективності діяльності виступають показники ефективності використання матеріальних ресурсів. До них відносяться наступні: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність продажів, рентабельність інвестицій.
Показники ж другої групи надають змогу більш детально провести аналіз ефективності діяльності підприємства. Вони використовують окремі види ресурсів і дають змогу зосередити увагу на використанні окремого ресурсу
До показників другої групи відносяться:
1) показники задіяних основних фондів, а саме: фондовіддача, фондомісткість, рентабельність основних засобів.
2) показники ефективності трудових ресурсів підприємства: виробіток, трудомісткість, продуктивність праці.
Одним із найважливіших індикаторів, який відображає рівень ефективності господарчої діяльності підприємства, його конкурентоспроможність, стан продуктивності праці та фінансового благополуччя, є прибуток. Саме прибуток на сучасному етапі економічного розвитку є джерелом розширеного відтворення виробництва, зростання ринкової вартості підприємства та добробуту його власника, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності. Втім, власників капіталу цікавить не тільки факт отримання прибутку, але й створення передумов для його максимізації. У цьому контексті важливого значення набуває проблема розробки та впровадження дієвої системи управління прибутком підприємства, ефективність якої корелює з якістю інформаційного забезпечення управлінського процесу [1].
Прибуток є точкою перетину інтересів багатьох суб’єктів: держави, найманих працівників та власника.
Для держави зростання прибутку є джерелом додаткових податкових надходжень, для власника – джерелом забезпечення розширеного відтворення та нагромадження капіталу, для найманого працівника – джерелом фінансування фонду матеріального заохочення та соціального розвитку.
За даними Державної служби статистики України протягом 2015 - 2019 років (73 – 74) % всіх підприємств отримали прибуток (рис.1). Рисунок 1 - Динаміка фінансових результатів вітчизняних підприємств, 2015-2019 рр.
Сумарний фінансовий результат вітчизняних підприємств за 2015 р. становив (-348471,6) млн. грн. Але при цьому протягом 2016 - 2019 років ми бачимо позитивну динаміку показників фінансово-господарської діяльності. Якщо в 2016 році фінансовий результат вітчизняних підприємств до оподаткування становив 69887,8 млн. грн., то в 2019 р. 618866 млн. грн. (табл.1).
Таблиця 1 – Фінансові результати вітчизняних підприємств за 2015 – 2019 роки [4] Спостерігається збільшення числа суб’єктів господарювання, які закінчили звітний період з позитивним фінансовим результатом.
Втім, протягом останніх років серед суб’єктів малого підприємництва спостерігається дещо інша закономірність (табл. 2).
Сумарний фінансовий результат суб’єктів малого підприємництва за 2015 – 2017 років має негативне значення. Оскільки більшість підприємств мали результатом своєї діяльності збиток.
Таблиця 2 – Фінансові результати суб’єктів малого підприємництва підприємств за 2015 – 2019 роки [4] Але протягом 2018 - 2019 років спостерігається позитивна динаміка показників фінансово-господарської діяльності. Так, якщо в 2018 році фінансовий результат вітчизняних підприємств до оподаткування становив 46870,8 млн. грн., то в 2019 р. 104176,6 млн. грн. (табл. 1). І кількість підприємств, які отримали чистий прибуток, як результат своєї діяльності, збільшився.
Прибуток, як кінцевий результат господарської діяльності підприємства, є мірилом її ефективності та успішності, результатом поєднання дії зовнішніх і внутрішніх чинників. Диспропорції та дисбаланси в економіці країни, що супроводжуються турбулентністю на валютному ринку, макроекономічною невизначеністю, зниженням інвестиційних рейтингів та політичною нестабільністю, деструктивно позначаються на економічному стані та прибутковості вітчизняних підприємств [3].
Оцінка ефективності займає важливе місце в системі управління діяльністю підприємства, оскільки являє собою ефективний інструмент для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльністю підприємства. Результати оцінки складають основу для прийняття управлінських рішень, при цьому вони можуть бути використані як для визначення стратегічних, так тактичних цілей.
Список використаних джерел:
1 Гречко А. В., Гречухін А. С. Оцінка ефективності виробничої діяльності підприємства. Ефективна економіка. № 1, 2016. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4744
2 Управлениеэффективностьюбизнеса. КонцепцияBusinessePerfomanceManagementДухонин Е.Ю и др.; под ред. Г.В. Генса. Москва. 2005. 270 с.
3 Правдюк Н. Л. Обліково-аналітичне забезпечення управління прибутком підприємства Облік і фінанси. 2015. №4 (70) С. 53 - 60
4 Офіційний сайт Державної служби статистики України URL: http://www.ukrstat.gov.ua/(дата звернення 18.10.2020)