МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ РЕГІОНУ
Додано: Сер листопада 18, 2020 4:18 pm
Акулов М. Г.,
к.е.н., доцент,
Руденко М.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Актуальним завданням дослідження сучасного туристичного ринку повинне бути не просте визначення алгоритму технології його роботи, а пошук методів для розв'язку першочергових для галузі туризму проблем. Механізм планування розвитку туристичного ринку повинен містити в собі кілька напрямків: визначення пріоритетних цілей; збір і відстеження інформації про компоненти, що мають найбільш істотне значення для розвитку туризму в регіоні; облік факторів і кон'юнктури розвитку ринку; забезпечення взаємозв'язку між показниками; оцінку реального положення, формулювання й аналіз проблем; складання прогнозів розвитку туризму; вибір оптимального варіанта розвитку; контроль над здійсненням планів.
Зростання популярності туризму в Україні і світі (зокрема зеленого туризму та активного відпочинку) може позитивно вплинути на вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку територій області шляхом використання значного туристичного потенціалу регіону. Зокрема, це може стати стимулом для розбудови туристичної інфраструктури, яка б у повній мірі забезпечувала потреби туристів, для започаткування підприємницької діяльності у сфері туризму та розширення діяльності існуючих суб`єктів туристичного бізнесу, а також частково сприяти розбудові інфраструктури громад (зокрема ремонт доріг місцевого значення). Важливим фактором успішної промоції туристичного потенціалу є формування туристичного бренду регіону [1].
Обґрунтовуючи методологічні підходи до розробки стратегічних планів у відповідність із поставленими цілями й завданнями, що визначають майбутній стан регіональної відкритої соціально-економічної системи, якою є туризм Черкащини, проведемо моніторинг показників туристичного потоку регіону (рис.1). У Черкаській області зареєстровано 259 туристичних фірм, з яких 20 здійснюють діяльність туристичних операторів. Починаючи з 2016 року, в регіоні відбувається стрімке зростання туристичного потоку. Так, якщо у 2015 році область відвідало 710 тис. туристів, то у 2019 році їх кількість становила 1 млн 363 тис. осіб (збільшення на 92%; також це перевищує показники 2018 року на 8%) [1].
Рис. 1 Туристичний потік Черкаської області у 2013 - 2019 роках, тис чол.
Джерело: [1].
За кількістю відвідувачів визначено ТОП-3 найпопулярніші туристичні локації регіону у 2019 році: - Національний дендрологічний парк “Софіївка” у м. Умань – 490 тис. осіб; - Краєзнавчий музей у м. Черкаси – 133 тис. осіб; - Об’єкти Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” – 126 тис. осіб. Сума надходжень туристичного збору по області склала 4 млн 727 тис. грн. Цей показник більший у 6,5 разів, ніж у 2018 році (таке збільшення можна пояснити змінами у законодавстві, адже у 2019 році було встановлено нові ставки туристичного збору). У регіоні функціонують 75 готелів та аналогічних закладів розміщення, 2 туристично-інформаційні центри (м. Канів та Чигиринський район) та 46 сільських зелених садиб [1].
На основі економічного моніторингу ринкової кон'юнктури туристичного ринку, аналізу економічного потенціалу й соціального вектора розвитку Черкаської області нами сформований комплекс методологічних підходів до розробки стратегії розвитку ринку туризму в регіоні й визначені цільові показники його розвитку (табл. 1).
Етапи розробки стратегії Методологічні підходи до розробки стратегії
Аналіз соціально-економічного розвитку регіону Методика побудови профілю соціально-економічного розвитку дозволяє визначити пріоритетні напрями туристичної діяльності, оцінити існуючі тенденції соціально-економічного розвитку
Кон’юктурний аналіз Включає аналіз кількісних і якісних показників. Кількісні показники відтворюють конкурентну стійкість туристичного сектора кісний аналіз передбачає визначення наявності і складу ресурсної бази, яка підсилює конкурентоздатність регіону на ринку туристичних послуг
Стратегічний аналіз розвитку туризму у Черкаській області
(SWOT-аналіз) Базується на дослідженні факторів внутрішнього і зовнішнього середовища розвитку регіонального туристичного ринку, які визначають формування ефективних стратегій управління ринком туристичних послуг, відтворюючи сформовані загальні стратегічні напрями розвитку держави
Визначення цільових орієнтирів і напрямів розвитку регіонального туристичного ринку Обґрунтування пріоритетів розвитку туристичної індустрії в регіоні на основі кластерного підходу; виявлення умов, що забезпечують конкурентоздатність регіонального туристичного ринку
Розробка сценарію розвитку Розробка багатофакторного стратегічного плану щодо нарощування ефективності функціонування регіонального туристичного ринку. Формування зон випереджувального розвитку і територіального туристично-рекреаційного кластера
Інституціональні механізми реалізації стратегії Удосконалення державного і муніципального управління, комплексне використання інструментів і методів стратегічного планування
Результати проведеного аналізу показали, що соціально-економічний розвиток Черкаської області, як у цілому, так і за всіма показниками відзначений позитивними тенденціями.
У якості позитивних слід зазначити наступні тенденції:
- наявність високого туристичного потенціалу;
- збільшення обсягу платних послуг, зростання грошових доходів населення й ослаблення інфляційного тиску;
- зростання числа організованих туристів;
- високі показники темпів росту й місткості ринку;
- збільшення обсягу туристичних послуг і послуг засобів розміщення;
- стабільний приріст виторгу в туристичних організаціях області;
- збільшення кількості дітей, що відпочили в дитячих оздоровчих установах;
- стабільне зростання числа туристів і екскурсантів;
- ріст чисельності працівників, зайнятих у туристичній сфері;
- висока місткість ринку,
- відсутність підприємств монополістів.
Це визначає найкращі можливості для освоєння туристичного ринку. Зростаюча динаміка й масштаби ринку свідчать про його розвиток і розширення кон'юнктури.
Негативно на розвитку ринкової кон'юнктури позначається:
- не досить високий рівень розвитку туристської інфраструктури;
- висока насиченість ринку, велика кількість туристичних фірм;
- збільшення росту числа туристичних підприємств при високій частці турагентів (87,3%) і низькій частці туроператорів (10,9%), у зв'язку з наявністю високих вхідних бар'єрів на туроператорському сегменті ринку й необхідністю фінансових гарантій;
- перевага на ринку туристичних послуг суб'єктів малого підприємництва;
- орієнтованість місцевих туристичних компаній на виїзний туризм, перевагу сегмента виїзного туризму (87,1% від загального числа обслужених туристів) над внутрішнім і в'їзним;
- недостатня конкуренція серед підприємств засобів розміщення, що визначає повільнt зростання якості надаваних послуг і перевищення попиту послуг розміщення й відпочинку над пропозицією;
- перевищення пропозиції туристичних послуг над споживчим попитом, що у свою чергу породжує високу конкуренцію серед туристичних підприємств;
- сезонність більшості внутрішньообласних маршрутів, під впливом яких, спостерігаються внутрішньорічні коливання попиту та пропозиції.
Резюмуючи вищесказане можна характеризувати ринок туристичних послуг Черкаської області як достатньо масштабний, динамічний, що перебуває в стані прискореного росту, але не досить збалансований. Негативною тенденцією є те, що частка внутрішнього туризму на регіональному ринку охоплює лише 12,9%. Цей сегмент ринку вимагає додаткових інвестицій як державних, так і приватних. З метою розробки кон'юнктурного прогнозу розвитку ринку туристичних послуг Черкаської області на період з 2020 по 2025 рік, нами був проведений SWOT- аналіз, який дозволив визначити фактори зовнішнього й внутрішнього середовища для розвитку внутрішнього й в'їзного туризму, що визначають конкурентоспроможність регіональної туристичної індустрії
Аналіз сучасної ситуації й конкурентний прогноз розвитку регіонального ринку туристичних послуг проведений на основі експертної оцінки факторів зовнішнього середовища і якісно-кількісних характеристик параметрів стану економічного й соціального потенціалу регіону. Фактори зовнішнього середовища оцінені на основі макроекономічних і макросоціальних тенденцій, виділених у базових документах державного й регіонального рівнів [2].
Базовою моделлю перспективного розвитку туризму в Черкаській області є взаємовигідне співробітництво різних сфер економіки. Для підвищення ефективності взаємовигідного співробітництва й розвитку внутрішнього туризму необхідно консолідувати зусилля державних органів влади й представників туристичного бізнесу. Визначення перспектив розвитку туристичного ринку на рівні Черкаської області й вибір напрямків організації маркетингової діяльності туристичних організацій, на нашу думку, повинні базуватися на вивченні реальних і потенційних потреб, купівельних можливостей, ситуації на ринку.
Список використаних джерел:
1. Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки. URL : http://ck-oda.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/20052020_5.pdf. (Дата звернення 07.10.2020 р.)
2. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку : монографія / за заг. ред. професора В.Г.Герасименко. – Одеса : Астропринт, 2013. – 334 с.
к.е.н., доцент,
Руденко М.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Актуальним завданням дослідження сучасного туристичного ринку повинне бути не просте визначення алгоритму технології його роботи, а пошук методів для розв'язку першочергових для галузі туризму проблем. Механізм планування розвитку туристичного ринку повинен містити в собі кілька напрямків: визначення пріоритетних цілей; збір і відстеження інформації про компоненти, що мають найбільш істотне значення для розвитку туризму в регіоні; облік факторів і кон'юнктури розвитку ринку; забезпечення взаємозв'язку між показниками; оцінку реального положення, формулювання й аналіз проблем; складання прогнозів розвитку туризму; вибір оптимального варіанта розвитку; контроль над здійсненням планів.
Зростання популярності туризму в Україні і світі (зокрема зеленого туризму та активного відпочинку) може позитивно вплинути на вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку територій області шляхом використання значного туристичного потенціалу регіону. Зокрема, це може стати стимулом для розбудови туристичної інфраструктури, яка б у повній мірі забезпечувала потреби туристів, для започаткування підприємницької діяльності у сфері туризму та розширення діяльності існуючих суб`єктів туристичного бізнесу, а також частково сприяти розбудові інфраструктури громад (зокрема ремонт доріг місцевого значення). Важливим фактором успішної промоції туристичного потенціалу є формування туристичного бренду регіону [1].
Обґрунтовуючи методологічні підходи до розробки стратегічних планів у відповідність із поставленими цілями й завданнями, що визначають майбутній стан регіональної відкритої соціально-економічної системи, якою є туризм Черкащини, проведемо моніторинг показників туристичного потоку регіону (рис.1). У Черкаській області зареєстровано 259 туристичних фірм, з яких 20 здійснюють діяльність туристичних операторів. Починаючи з 2016 року, в регіоні відбувається стрімке зростання туристичного потоку. Так, якщо у 2015 році область відвідало 710 тис. туристів, то у 2019 році їх кількість становила 1 млн 363 тис. осіб (збільшення на 92%; також це перевищує показники 2018 року на 8%) [1].
- image_2020-11-18_181416.png (6.89 Кіб) Переглянуто 1930 разів
Джерело: [1].
За кількістю відвідувачів визначено ТОП-3 найпопулярніші туристичні локації регіону у 2019 році: - Національний дендрологічний парк “Софіївка” у м. Умань – 490 тис. осіб; - Краєзнавчий музей у м. Черкаси – 133 тис. осіб; - Об’єкти Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” – 126 тис. осіб. Сума надходжень туристичного збору по області склала 4 млн 727 тис. грн. Цей показник більший у 6,5 разів, ніж у 2018 році (таке збільшення можна пояснити змінами у законодавстві, адже у 2019 році було встановлено нові ставки туристичного збору). У регіоні функціонують 75 готелів та аналогічних закладів розміщення, 2 туристично-інформаційні центри (м. Канів та Чигиринський район) та 46 сільських зелених садиб [1].
На основі економічного моніторингу ринкової кон'юнктури туристичного ринку, аналізу економічного потенціалу й соціального вектора розвитку Черкаської області нами сформований комплекс методологічних підходів до розробки стратегії розвитку ринку туризму в регіоні й визначені цільові показники його розвитку (табл. 1).
- Рисунок 1.jpg (177.04 Кіб) Переглянуто 1930 разів
Аналіз соціально-економічного розвитку регіону Методика побудови профілю соціально-економічного розвитку дозволяє визначити пріоритетні напрями туристичної діяльності, оцінити існуючі тенденції соціально-економічного розвитку
Кон’юктурний аналіз Включає аналіз кількісних і якісних показників. Кількісні показники відтворюють конкурентну стійкість туристичного сектора кісний аналіз передбачає визначення наявності і складу ресурсної бази, яка підсилює конкурентоздатність регіону на ринку туристичних послуг
Стратегічний аналіз розвитку туризму у Черкаській області
(SWOT-аналіз) Базується на дослідженні факторів внутрішнього і зовнішнього середовища розвитку регіонального туристичного ринку, які визначають формування ефективних стратегій управління ринком туристичних послуг, відтворюючи сформовані загальні стратегічні напрями розвитку держави
Визначення цільових орієнтирів і напрямів розвитку регіонального туристичного ринку Обґрунтування пріоритетів розвитку туристичної індустрії в регіоні на основі кластерного підходу; виявлення умов, що забезпечують конкурентоздатність регіонального туристичного ринку
Розробка сценарію розвитку Розробка багатофакторного стратегічного плану щодо нарощування ефективності функціонування регіонального туристичного ринку. Формування зон випереджувального розвитку і територіального туристично-рекреаційного кластера
Інституціональні механізми реалізації стратегії Удосконалення державного і муніципального управління, комплексне використання інструментів і методів стратегічного планування
Результати проведеного аналізу показали, що соціально-економічний розвиток Черкаської області, як у цілому, так і за всіма показниками відзначений позитивними тенденціями.
У якості позитивних слід зазначити наступні тенденції:
- наявність високого туристичного потенціалу;
- збільшення обсягу платних послуг, зростання грошових доходів населення й ослаблення інфляційного тиску;
- зростання числа організованих туристів;
- високі показники темпів росту й місткості ринку;
- збільшення обсягу туристичних послуг і послуг засобів розміщення;
- стабільний приріст виторгу в туристичних організаціях області;
- збільшення кількості дітей, що відпочили в дитячих оздоровчих установах;
- стабільне зростання числа туристів і екскурсантів;
- ріст чисельності працівників, зайнятих у туристичній сфері;
- висока місткість ринку,
- відсутність підприємств монополістів.
Це визначає найкращі можливості для освоєння туристичного ринку. Зростаюча динаміка й масштаби ринку свідчать про його розвиток і розширення кон'юнктури.
Негативно на розвитку ринкової кон'юнктури позначається:
- не досить високий рівень розвитку туристської інфраструктури;
- висока насиченість ринку, велика кількість туристичних фірм;
- збільшення росту числа туристичних підприємств при високій частці турагентів (87,3%) і низькій частці туроператорів (10,9%), у зв'язку з наявністю високих вхідних бар'єрів на туроператорському сегменті ринку й необхідністю фінансових гарантій;
- перевага на ринку туристичних послуг суб'єктів малого підприємництва;
- орієнтованість місцевих туристичних компаній на виїзний туризм, перевагу сегмента виїзного туризму (87,1% від загального числа обслужених туристів) над внутрішнім і в'їзним;
- недостатня конкуренція серед підприємств засобів розміщення, що визначає повільнt зростання якості надаваних послуг і перевищення попиту послуг розміщення й відпочинку над пропозицією;
- перевищення пропозиції туристичних послуг над споживчим попитом, що у свою чергу породжує високу конкуренцію серед туристичних підприємств;
- сезонність більшості внутрішньообласних маршрутів, під впливом яких, спостерігаються внутрішньорічні коливання попиту та пропозиції.
Резюмуючи вищесказане можна характеризувати ринок туристичних послуг Черкаської області як достатньо масштабний, динамічний, що перебуває в стані прискореного росту, але не досить збалансований. Негативною тенденцією є те, що частка внутрішнього туризму на регіональному ринку охоплює лише 12,9%. Цей сегмент ринку вимагає додаткових інвестицій як державних, так і приватних. З метою розробки кон'юнктурного прогнозу розвитку ринку туристичних послуг Черкаської області на період з 2020 по 2025 рік, нами був проведений SWOT- аналіз, який дозволив визначити фактори зовнішнього й внутрішнього середовища для розвитку внутрішнього й в'їзного туризму, що визначають конкурентоспроможність регіональної туристичної індустрії
Аналіз сучасної ситуації й конкурентний прогноз розвитку регіонального ринку туристичних послуг проведений на основі експертної оцінки факторів зовнішнього середовища і якісно-кількісних характеристик параметрів стану економічного й соціального потенціалу регіону. Фактори зовнішнього середовища оцінені на основі макроекономічних і макросоціальних тенденцій, виділених у базових документах державного й регіонального рівнів [2].
Базовою моделлю перспективного розвитку туризму в Черкаській області є взаємовигідне співробітництво різних сфер економіки. Для підвищення ефективності взаємовигідного співробітництва й розвитку внутрішнього туризму необхідно консолідувати зусилля державних органів влади й представників туристичного бізнесу. Визначення перспектив розвитку туристичного ринку на рівні Черкаської області й вибір напрямків організації маркетингової діяльності туристичних організацій, на нашу думку, повинні базуватися на вивченні реальних і потенційних потреб, купівельних можливостей, ситуації на ринку.
Список використаних джерел:
1. Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки. URL : http://ck-oda.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/20052020_5.pdf. (Дата звернення 07.10.2020 р.)
2. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку : монографія / за заг. ред. професора В.Г.Герасименко. – Одеса : Астропринт, 2013. – 334 с.