Форум Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Проценко Л. О., здобувач вищої освіти
Науковий керівник:
канд. екон. наук, доцент Корнієнко Т. О.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини

Система національної безпеки – це багаторівневий комплекс, що формується під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів на основі суб’єктивних і об’єктивних процесів, являє собою сукупність державних установ і громадських організацій, що функціонують для захисту прав і свобод громадян України. Розвиток системи охорони здоров'я безпосередньо впливає на найважливіші показники життя. Враховуючи економічний потенціал держави та пріоритети соціальної політики, галузь охорони здоров’я слід розглядати як стратегічну, що забезпечує сталий розвиток держави.
Здоров’я людини як соціально-економічна категорія являє собою головний чинник розвитку людського капіталу. Незважаючи на те, що законодавче та нормативно-правове забезпечення громадського здоров’я допомагають правильно ідентифікувати поняття, формувати задачі та їх рішення, система охорони здоров’я України не є остаточно сформованою. Через наявність значної кількості чинників, які впливають на це: природне середовище; демографічна ситуація; спосіб життя населення; соціально-культурне середовище; рівень розвитку і особливості організації системи охорони здоров’я, що спонукає державу до комплексного створення сприятливих умов життя.
Аналіз сучасної ситуації, дозволяє виокремити три основні аспекти кризових детермінант, які безпосередньо позначаються на сфері охорони здоров’я, а відтак і на параметрах захисту національної безпеки держави. До таких аспектів відносять: законодавчий (стан здоров’я населення та системи охорони здоров’я); демографічний та економічний; соціально-моральний. У сукупності наведені аспекти чітко характеризують кризову тенденцію у сучасному суспільстві, яка позначається на функціонуванні сфер охорони здоров’я та захисту національної безпеки держави.
Доцільно розглянути вплив кризових явищ на функціонування охорони здоров’я.
Економічні загрози, що якісно змінюють показники ефективності національних систем охорони здоров’я [1]. Неспроможність держави запровадити ефективну технологію вирішення певних проблем, передусім через формування ефективної системи охорони здоров’я, неминуче призведе до викликів національної безпеки держави.
Політичні загрози, що впливатимуть на функціонування національних систем охорони здоров’я, адже невдоволення населення політичною ситуацією у державі позначиться й на показниках його здоров’я.
Екологічна криза, яка характеризується виснаженням природних ресурсів, що мінімізує можливість для стабілізації соціально-економічної ситуації держави, провокуючи виклик для її соціальної безпеки.
Небезпека масштабних епідемій, які особливо небезпечно мутуватимуться протягом найближчих 20 років.
Однією із кризових детермінант функціонування охорони здоров’я, що безпосередньо позначається на національній безпеці держави — є незбалансований розвиток соціально-інформаційних технологій, які широко застосовуються у різних сферах людської життєдіяльності, впливаючи й на формування особистості. В умовах сучасного світу людина стає все більш не прилаштованою до змін соціально-економічного життя, потрапляючи у залежність від свого добробуту, через що організм індивіда притуплює захисні функції [2]. Це свідчить про те, що криза людської життєдіяльності має виражений об’єктивний характер, зумовлений непідготовленістю людини до життя в умовах активного розвитку інформаційних технологій, які потребують від неї спеціальної психологічної підготовки.
В Україні об’єктивні кризові тенденції поглиблюються через відсутність оперативної й мобільної системи надання якісних медичних послуг, не дивлячись на достатньо розгалужену мережу медичних закладів як первинної, так і стаціонарної допомоги. Така допомога у переважній більшості не результативна через низьку інноваційну оснащеність медичних закладів і відсутність належної кількості кваліфікованого медичного персоналу [3].
Протягом останніх десяти років, різні моніторингові дослідження в Україні констатують достатньо низький рівень задоволення населенням якістю медичних послуг, зокрема більше 60% населення цілковито впевнені, що держава не в змозі об’єктивно надати їм якісну медичну допомогу. При цьому біля 76% населення обережно ставляться до запровадження відповідних інновацій та здійснення реформ у сфері охорони здоров’я, а 31% взагалі переконані в тому, що вони негативно позначаться на здоров’ї громадян. Тому у межах поглиблення певних кризових тенденцій об’єктивно збільшується кількість громадян у державі, із зростаючим запитом на отримання якісної медичної допомоги, і система охорони здоров’я має досить мобільно перебудовуватись, враховуючи відповідні технологічні інновації, які мають успішну практику апробації в сучасному світі.
Отже, сучасні тенденцій розвитку сфери охорони здоров’я в умовах відповідних кризових ситуацій увиразнюють виклики національної безпеки, що характеризує фрагментарну роль держави у відповідних процесах.
Список використаних джерел:
1. Андрощук Г. Проблеми національної безпеки в умовах COVID-19: аналіз кримінального ландшафту в ЄС. URL. https://yurgazeta.com/publications/prac ... v-es-.html (дата звернення: 28.01.2021).
2. Вороніна І. С. Фармацевтична безпека як складова економічної безпеки держави в умовах інноваційної моделі соціально економічного розвитку. Право та інноваційне суспільство. 2016. № 2(7). С. 24–28.
3. Гнибіденко І. Демографічні аспекти національної безпеки держави. Україна: аспекти праці. 2007. № 5. С. 11–18.